12 листопада 2020 року справа № 340/1739/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з заявою до Управління про визнання протиправним рішення від 06 травня 2020 року, яким відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років як працівнику органів прокуратури.
Водночас, просив суд зобов'язати відповідача прийняти таке рішення, врахувавши до стажу, що дає право на пенсію, весь строк навчання у вищому навчальному закладі МВС України як строкову військову службу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги позову.
Пояснив, що, вступаючи на службу до органів прокуратури, діюче законодавство передбачало право на пенсію після 20 років вислуги, до якої зараховується строкова військова служба.
Стверджував, що Управління протиправно поширило на спірні правовідносини норму права, яка прийнята у часі після прийняття на службу і визначає, що право на пенсію мають лише особи, які на час подання заяви про призначення пенсії відпрацювали 24 роки 6 місяців та більше.
Управління заперечило стосовно задоволення позову, надіславши відзив на нього (а.с.72-74).
У судовому засіданні представник відповідача зазначила, що позивач (працівник органів прокуратури) подав заяву про призначення пенсії за вислугу років, маючи вислугу у 20 років 10 місяців 2 дні.
Стверджувала, що такого розміру вислуги недостатньо для призначення пенсії, так як мінімальний строк становить 24 роки 6 місяців.
Пояснила, що половину строку навчання у вищому навчальному закладі МВС України враховано до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, оскільки ОСОБА_1 не проходив строкову військову службу.
Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року прийнято рішення про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с.145).
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, позивач у період з 28 липня 1995 року по 12 липня 1999 року, будучи курсантом (присвоєно спеціальне звання), навчався у Київському інституті внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України (строк навчання склав 3 роки 11 місяців 14 днів) (а.с.23-32).
З 12 липня 1999 року по 02 квітня 2004 року безперервно проходив службу в підрозділах Державного департаменту з питань виконання покарань (строк служби склав 4 роки 8 місяців 22 дня) (а.с.23-29).
З 27 січня 2006 року до 05 травня 2020 року безперервно працював на посадах прокурора різних підрозділів прокуратури Кіровоградської області (стаж роботи в органах прокуратури становить 14 років 3 місяці 8 днів) (а.с.18-22).
05 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Управління з заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику органів прокуратури (а.с.77).
Відповідач дослідив записи у трудовій книжці і послужний список та 06 травня 2020 року прийняв рішення, яким відмовив у задоволенні заяви (а.с.100).
Підстава - недостатньо стажу, який враховується при призначенні пенсії за вислугу років.
Має бути загальний стаж 24 роки 6 місяців, а є 20 років 10 місяців 2 дня.
Стаж роботи в органах прокуратури не перевищує 14 років 6 місяців.
Управління включило до стажу, що дає право на пенсію, половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, на час прийняття ОСОБА_1 на службу до органів прокуратури для виходу на пенсію вислуга років мала складати 20 років і більше.
Приписами частин 1 і 5 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (від 05 листопада 1991 року) (далі - Закон) встановлено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.
До 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за
вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
З 01 жовтня 2011 року набула чинності нова редакція приписів частини 1 статті 50-1 Закону.
Так, встановлено, що прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:
по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців.
14 жовтня 2014 року прийнято Закон України «Про прокуратуру» (далі - Закон 2).
Припис частини 1 статті 86 Закону 2 (набрав чинності з 26 жовтня 2014 року) аналогічний припису частини 1 статті 50-1 Закону (в редакції від 01 жовтня 2011 року).
Отже, станом на 30 вересня 2011 року позивач не набув право на пенсію за вислугу років, оскільки не пропрацював в органах прокуратури більше 10 років і стаж роботи не досяг 20 років, навіть якщо врахувати до нього весь строк навчання у вищому навчальному закладі МВС України як строку військову службу.
Відповідно до приписів статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таке право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право на пенсію - конституційне право людини.
Приписами частин 2 та 3 статті 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, Основний Закон держави забороняє звужувати зміст та обсяг існуючих конституційних прав і свобод.
Під поняттям «існуючі» треба розуміти права, які особа вже набула (реальне право, а не право, котре може виникнути в майбутньому у зв'язку з наявністю певних обставин).
Внісши зміни у припис частини 1 статті 50-1 Закону, законодавець звузив права тільки стосовно осіб, у яких на день набрання чинності нормою права не виникло право на пенсію за вислугу (не набули право).
Тому, Управління правомірно застосувало до спірних правовідносини дію припису частини 1 статті 86 Закону 2, який аналогічний припису частини 1 статті 50-1 Закону (в редакції станом на 01 жовтня 2011 року).
На день подання заяви про призначення пенсії (05 травня 2020 року) вислуга років позивача не досягла 24 роки 6 місяців, навіть якщо зарахувати до неї весь строк навчання у вищому навчальному закладі МВС України як строк військової служби, а робота на посадах прокурорів і слідчих
прокуратури не перевищила 14 років 6 місяців.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про законність рішення Управління стосовно відмови у призначенні пенсії.
Вирішення питання про правильність обчислення відповідачем вислуги років входить у розгляд позовної вимоги щодо оскарження рішення відповідача про відмову у призначення пенсії.
Так, ОСОБА_1 розпочав службу в органах прокуратури 27 січня 2006 року.
Станом на день прийняття на службу приписами частини 3 статті 18 Закону України «Про міліцію» (далі - Закон 3) передбачалось, що навчання у школах Міністерства внутрішніх справ України після здобуття середньої освіти прирівнюється до проходження військової служби.
Отже, навчання у закладі освіти МВС України у статусі курсанта, якому присвоєно спеціальне звання, прирівнювалось до проходження військової служби.
Приписами частини 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2018 року у справі №127/20301/17 зробив висновок, що згадана військова служба відноситься до строкової у повному обсязі (а.с.116-119).
Верховний Суд, приймаючи рішення, керувався приписами частини 3 статті 18 Закону 3 в редакції станом на час прийняття особи на службу до державного владного органу.
Відповідно до приписів частини 5 статті 50-1 Закону (в редакції на час прийняття позивача на службу до органів прокуратури) строкова військова служба зараховувалась до вислуги років.
Вислуга років рахується у перший день праці, оскільки від її розміру залежить виплата відповідної надбавки.
Управління мало зарахувати весь строк навчання у закладі освіти МВС України як строкову військову службу до вислуги років, бо це краще для позивача, ніж половина строку навчання.
Суд не враховує протилежний правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який міститься у рішенні від 05 жовтня 2020 року у справі №9901/178/20 (а.с.129-142).
Верховний Суд зробив висновок, що строк навчання у закладі освіти МВС України не відносився до військової служби станом на 12 січня 2007 року.
Перш за все, рішення Верховного Суду прийняте, як судом першої інстанції, і не набрало законної сили.
Верховний Суд не пояснив відступ від попереднього правового висновку.
Водночас, Верховний Суд не аналізував приписи частини 3 статті 18 Закону 3 в редакції станом на 12 січня 2007 року.
Таким чином, у задоволенні позову належить відмовити.
Позивач поніс судові витрати, сплативши судовий збір у сумі 1681,60 грн. (а.с.14).
Сплата надмірна, бо питання правильності включення періоду часу до вислуги років включає у себе вирішення позовної вимоги про оскарження рішення щодо відмови у призначенні пенсії.
Надмірно сплачений судовий збір повертається судом на підставі заяви особи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей