Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 листопада 2020 р. Справа№200/9987/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Торецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно винесено спірну постанову, оскільки заборгованість по аліментах розрахована за період до 28.08.2018 року, але державним виконавцем не враховано, що статтю 71 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» було доповнено частиною 14 Законом України від 3 липня 2018 року №2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», який набрав чинності 28 серпня 2018 року. Отже, згідно зі статтею 58 Конституції України, цей закон не має зворотної дії в часі, а тому позивач не може нести відповідальність за заборгованість по аліментах, яка утворилася до введення закону в дію.
Позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з нього штрафу у розмірі 50 % від суми заборгованості зі сплати аліментів, що становить 51261,38 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 12 листопада 2020 року.
04.11.2020 року Відповідач надав відзив на позовну заяву, проти позову заперечив, зазначив, що за позивачем обліковуються заборгованість по аліментах за період з 13.04.2012 року по 01.09.2018 року в сумі 102522,75 гривень, а тому державним виконавцем в межах своїх повноважень обґрунтовано був накладений на позивача штраф в розмірі 50% від суми заборгованості.
Сторони у судове засідання не з'явилися, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В провадженні Торецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження №11065980, відкрите на підставі виконавчого листа №2-478-2017, виданого 06.03.2007 року Дзержинським міським судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 лютого 2007 року і до повноліття дитини.
01 вересня 2018 року державним виконавцем Торецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Лощаковою С.М. у виконавчому провадженні №11065980 винесено постанову про накладання штрафу на ОСОБА_1 на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із наявністю заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір платежів якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, в сумі 102522,75 гривень.
Відповідно до статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За нормами частини першої статті 5 Закону № 1404-VІІІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців визначені статтею 18 Закону № 1404-VІІІ, зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VІІІ).
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина четверта статті 18 Закону № 1404-VІІІ).
Згідно частини першої статті 71 Закону № 1404-VІІІ, порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження. (частина 4 статті 71 Закону № 1404-VІІІ).
Згідно з частиною 14 статті 71 Закону №1404-VIII, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
Судом встановлено, що постанова про накладення штрафу від 01 вересня 2018 року у виконавчому провадженні №11065980 була винесена державним виконавцем на підставі статей 63, 75 Закону №1404-VIII.
Постановою встановлено, що заборгованість позивача зі сплати аліментів в межах виконавчого провадження станом на 01.09.2018 року становить 102522,75 гривень.
Разом з тим, державний виконавець постановив за заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір платежів, якої перевищує суму відповідних платежів за три роки накласти на боржника штраф на користь стягувача у розмірі 51261,38 грн.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Статтю 71 Закону №1404-VIII було доповнено частиною 14 згідно із Законом України від 03.07.2018 №2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» (далі - Закон №2475-VIII), який набрав чинності 28 серпня 2018 року.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; норми Конституції України є нормами прямої дії; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй (стаття 8 Основного Закону України).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).
Виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них (пункт 22 частини першої статті 92 Основного Закону України).
Як неодноразово зазначав Конституційний Суд України, положення статті 58 Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи (Рішення від 9 лютого 1999 року1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), абзац другий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000 у справі про зворотну дію кримінального закону в часі; абзац перший, речення перше абзацу другого пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011 у справі №1-5/2011 справа про заміну смертної кари довічним позбавленням волі).
Оскільки Закон №2475-VIII у розділі ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» не містить чіткого положення про застосування нового виду відповідальності (сплата штрафу згідно з частиною 14 статті 71 Закону № 1404-VIII) щодо триваючих правовідносин, зокрема, наявності боргу зі сплати аліментів до 28.08.2018 року, суд вважає, що новий вид відповідальності підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли після набрання законної сили Законом № 2475-VIII, тобто для притягнення боржника до відповідальності має враховуватися борг, який утворився після набрання законної сили Законом № 2475-VIII.
За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки державний виконавець діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та Законом №1404-VIII.
Така правова позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду у справі № 857/10483/19 від 21 листопада 2019 року.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Відповідачем не надано достовірних доказів того, що позивачу була вручена спірна постанова, згідно матеріалів справи вона направлена на адресу, що відмінна від адреси реєстрації позивача.
Отже, суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду із даним позовом оскільки відповідач не спростував твердження позивача про те, що спірна постанова отримана ним 16.10.2020 року.
На підставі викладено вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Торецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (85200, Донецька обл., м. Торецьк, м. Залізне, вул. Суворова, б. 11, код в ЄДРПОУ 34686377) про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 , винесену 01 вересня 2020 року державним виконавцем Торецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Лощаковою Світланою Миколаївною у виконавчому провадженні № 11065980.
Стягнути з Торецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення складене в повному обсязі та підписано 12 листопада 2020 року.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.В. Череповський