12 листопада 2020 року Справа № 160/12632/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду Українки в Дніпропетровській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
08.10.2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду Українки в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком та не зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 20.05.1985 року по 03.03.1992 року в відділі робітничого постачання Криворізького ЦГЗК, з 14.03.1992 року по 31.08.2001 рік в «Вагонному депо Мудрьона» Придніпровської залізниці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 20.05.1985 року по 03.03.1992 року в відділі робітничого постачання Криворізького ЦГЗК, з 14.03.1992 року по 31.08.2001 рік в « Вагонному депо Мудрьона» Придніпровської залізниці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити пенсію за віком з моменту права на її виникнення з 04.05.2020 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 04.11.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу був наданий строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.05.2020 року вона набула право на призначення пенсії за віком, та через введення карантину на території України лише 05.06.2020 року змогла звернутися до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії. Проте, отримала відмову у її призначенні з тих підстав, що згідно поданих документів її страховий стаж становить 16 років 2 місяці 23 дні, що недостатньо на дату звернення для призначення пенсії. Так, пенсійним фондом не врахований стаж роботи з 20.05.1985 року по 03.03.1992 року в відділі робітничого постачання Криворізького ЦГЗК та з 14.03.1992 року по 31.08.2001 рік у «Вагонному депо Мудрьона» Придніпровської залізниці, оскільки в записах про звільнення в трудовій книжці печатку підприємства неможливо прочитати. При цьому, нею додатково була надана довідка, що підтверджує факт роботи в відділі робітничого постачання Криворізького ЦГЗК, а також АТ «Українська залізниця» повідомило, що підтвердити факт роботи неможливо, через відсутність архівних документів. Вважає прийняте рішення відповідача протиправним, у зв'язку з чим вимушена звернутись до суду з даним позовом.
06.11.2020 року представником відповідача подано письмовий відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що трудова книжка позивача має неточності в записах 10-15, а саме не читаєма печатка підприємств. Таким чином, позивач не має достатньо загального (страхового) стажу для призначення пенсії за віком. Крім того, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за період з 01.07.2000 року по 31.08.2001 року відсутні дані про сплату страхових внесків «Вагонним депо Мудрьона» Придніпровської залізниці за ОСОБА_1 , що також є підставою для не зарахування стажу. На підставі викладеного у задоволенні позову просили відмовити.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05.06.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте, листом від 11.06.2020 року № 0400-0317-8/42569 Відділом з питань перерахунків пенсій № 12 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області останній відмовлено у призначені пенсії за віком з посиланням на те, що у неї не вистачає трудового стажу.
Відповідно до розрахунку пенсійного фонду трудовий стаж ОСОБА_1 складає 16 років 2 місяці 23 дні, при цьому стаж за період: з 20.05.1985 року по 03.03.1992 року в відділі робітничого постачання Криворізького ЦГЗК та з 14.03.1992 року по 31.08.2001 рік в «Вагонному депо Мудрьона» Придніпровської залізниці не зараховано, оскільки в записах про звільнення, що містяться в трудовій книжці печатка підприємств має не читаємий вигляд.
Згідно із довідкою архівного відділу виконкому Криворізької міської ради від 05.08.2020 року №Д-1563 ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться «старшим продавцом магазина № 37» з 20.05.1985 року (наказ № 138-к від 17.05.1985 року) та звільнена «інструктор-методист по производственной практике УРСа» 03.03.1992 року (наказ № 51-к від 03.03.1992 року).
За довідкою Структурного підрозділу «Вагонне депо Мудрьона» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» від 26.02.2020 року № 266 - запис 14,15 трудової книжки БТІ № 3324586 підтвердити не можливо, у зв'язку з відсутністю архівної довідки.
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.01.2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року не менше 27 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку - 59 років 6 місяців, які народилися з 1 жовтня 1960 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з чим право на призначення пенсії за віком у неї виникло з 04.05.2020 року.
Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.
Даним Порядком (пункт 3) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові розрахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду у той чи інший період роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 року по справі № 638/18467/15-а зазначено, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
З матеріалів справи, а саме з відмови в призначені пенсії від 11.06.2020 року № 0400-0317-8/42569 вбачається, що при розрахунку загального трудового стажу відповідачем не взято до розгляду записи 10-15 трудової книжки позивача, оскільки в ній не читаємі печатки підприємств, тобто наявні порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок.
Крім того, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, наявних на ім'я ОСОБА_1 в період з 01.07.2000 року по 31.08.2001 року сплати внесків «Вагонним депо Мудрьона» Придніпровської залізниці не було.
Разом з тим, з трудової книжки позивача вбачається, що з 20.05.1985 року по 03.03.1992 року (записи 10-13 трудової книжки) вона працювала старшим продавцем та інструктором-методистом по виробничій практиці магазину № 37 наказ № 138-к від 17.05.1985 року та звільнена на підставі наказу №51-к від 03.03.1992 року, що також підтверджується довідкою архівного відділу Виконкому Криворізької міської ради від 05.08.2020 року №Д-1563.
З 14.03.1992 року по 31.08.2001 рік (записи в трудовій книжці 14-15) позивач працювала у вагонному депо «Мудрьона» Придніпровської залізниці, про що видані накази № 118 від 14.03.1992 року та № 586 від 31.08.2001 року.
Таким чином, зміст записів 10-15 трудової книжки підтверджує стаж роботи позивача за періоди з 20.05.1985 року по 03.03.1992 року в відділі робітничого постачання Криворізького ЦГЗК та з 14.03.1992 року по 31.08.2001 рік у «Вагонному депо Мудрьона» Придніпровської залізниці.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, відповідачем необґрунтовано відмовлено в зарахуванні періодів роботи, що вказані в записах №№ 10-15 трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 , оскільки остання не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудової книжки на підприємстві, і це не може бути підставою для позбавлення її права на соціальний захист.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, відсутність відомостей про сплату страхових внесків «Вагонним депо Мудрьона» Придніпровської залізниці також не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду її роботи з 14.03.1992 року по 31.08.2001 рік у «Вагонному депо Мудрьона» Придніпровської залізниці.
Питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах уже вирішувалось Верховним Судом у постанові від 09.09.2019 року у справі №242/5448/16-а.
З огляду на викладене, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що в рамках даного адміністративного спору належним способом захисту порушеного права позивача є саме визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком та не зарахуванні до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 20.05.1985 року по 03.03.1992 року в відділі робітничого постачання Криворізького ЦГЗК та з 14.03.1992 року по 31.08.2001 рік у «Вагонному депо Мудрьона» Придніпровської залізниці.
Також, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 20.05.1985 року по 03.03.1992 року в відділі робітничого постачання Криворізького ЦГЗК та з 14.03.1992 року по 31.08.2001 рік у «Вагонному депо Мудрьона» Придніпровської залізниці.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 45 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Враховуючи, що пенсійного віку позивач досягла ІНФОРМАЦІЯ_4 і в тримісячний строк з цього моменту звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії, вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з моменту права на її виникнення з 04.05.2020 року також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією про сплату №0.0.1862143837.1 від 05.10.2020 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду Українки в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком та не зарахуванні до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 з 20.05.1985 року по 03.03.1992 року в відділі робітничого постачання Криворізького ЦГЗК та з 14.03.1992 року по 31.08.2001 рік в «Вагонному депо Мудрьона» Придніпровської залізниці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 20.05.1985 року по 03.03.1992 року в відділі робітничого постачання Криворізького ЦГЗК та з 14.03.1992 року по 31.08.2001 рік у «Вагонному депо Мудрьона» Придніпровської залізниці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з моменту права на її виникнення, з 04.05.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду Українки в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець