11 листопада 2020 р.Справа №555зп-20/160
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - Горбалінський В.В., судді Букіна Л.Є., Маковська О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до подачі позовної заяви до відповідачів: відповідача-1: Кабінет Міністрів України, відповідача-2: Міністерство енергетики та захисту довкілля України, відповідача-3: Демченков Ярослав - заступник міністра Міністерства енергетики та захисту довкілля України, відповідача-4: Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, відповідача-5: т.в.о. Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Гура Костянтин Юрійович, відповідача-6: Кікавець Антон Олегович - працівник Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, відповідача-7: Міністерство юстиції України, відповідача-8: Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), треті особи: Національна поліція України, Державне бюро розслідувань, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся 31.08.2020 року, з урахуванням заяви від 03.11.2020 року, через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви до відповідача-1: Кабінету Міністрів України, відповідача-2: Міністерство енергетики та захисту довкілля України, відповідача-3: Демченкова Ярослава - заступник міністра Міністерства енергетики та захисту довкілля України, відповідача-4: Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, відповідача-5: т.в.о. Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Гура Костянтина Юрійовича, відповідача-6: ОСОБА_3 - працівник Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, відповідача-7: Міністерство юстиції України, відповідача-8: Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), треті особи: Національна поліція України, Державне бюро розслідувань, ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить суд:
- зупинити дію актів, документів чи інформації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 13.08.2020 року № Б-2968-09 та без номера і дати, які створено, з порушенням закону України «Про звернення громадян» та статті 19 Конституції України, за результатом моїх скарг до Кабінету Міністрів України за №№ БЛ-П032852/Д1 від 19/08/2020 та БЛ-11102971 від 18/08/2020, задля негайного поновлення та забезпечення особистих немайнових прав безробітної ОСОБА_2 та пенсіонера ОСОБА_1 на життя та безпечне для життя і здоров'я довкілля, у відповідності із частиною 1 статті 276 Цивільного кодексу України та статті 19 Конституції України, заборонити Кабінету Міністрів України та Міністерству юстиції України, при повторному розгляді вказаних скарг, порушувати дію закону України «Про звернення громадян» та статтю 19 Конституції України.
- зупинити дію актів, документів чи інформації Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України від 17.06.2020 № 67-14/17/15-20, які створено з порушенням статті 19 Конституції України, частини 1.3 та 4 статті 19 Закону України «Про звернення громадян», статті 9,10,11 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011р. № 942 «Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень науково-технічних розробок на період до 2015р., пунктів 18 та 78 «Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996р. 1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів», закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», закону України «Про охорону атмосферного повітря», бюджетної програми : «Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища» КПКВ 2401500 на 2020 рік. Постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. Н« 366 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища», за результатом звернення ОСОБА_2 БЛ-10748713/Д1 від 05/06/2020та БЛ-10748987/Д5 від 05/06/2020 до Президента України ОСОБА_4 та Прем'єр-Міністра України ОСОБА_5 , та заборонити Кабінету Міністрів України та Державному агентстві з енергоефективності та енергозбереження України, при повторному розгляді вказаних скарг, порушувати дію закону України «Про звернення громадян» та статтю 19 Конституції України.
- заборонити Кабінету Міністрів України та Державному агентстві з енергоефективності та енергозбереження України на підставі ч.4 статті 7 закону України «Про звернення громадян» направляти вказані скарги до посадових осіб, дії яких оскаржуються.
Заяву обґрунтовано тим, що, на думку заявника, бездіяльність або навмисні дії відповідачів призводять до того, що заявнику загрожує небезпека у зв'язку з порушенням конституційних прав державними органами влади.
Одночасно у заяві ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», оскільки розмір судового збору перевищує 5% доходу за 2019 рік, на підставі статті 3, 8, 19, 21, 22, 24, 55 Конституції України, підпункту г) пункту 2) та пункту 3) частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» як члена малозабезпеченої сім'ї та предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, а саме: негайне поновлення та забезпечення особистого немайнового права авторів технології ОСОБА_6 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 на життя та особистого немайнового права на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви повернуто заявнику без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлені підстави та умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Так, частиною 1 вищевказаної статті Закону встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналіз вищенаведених норм дає можливість зробити висновок про те, що прийняття судом рішення про зменшення розміру належних до сплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк залежить від наявності у заявника клопотання майнового стану, який ускладнює або робить неможливим сплату судового збору.
При цьому загальною умовою для звільнення від сплати судового збору є встановлення того, що розмір судового збору, який підлягає сплаті під час звернення до суду, перевищує 5% розміру річного доходу позивача (заявника) - фізичної особи за попередній календарний рік, обов'язок щодо надання суду таких доказів покладено на позивача (заявника) і звільнення від сплати судового збору виключно з підстав майнового стану сторони, без додержання умов перевищення судового збору 5-ти відсоткового розміру річного доходу за попередній календарний рік, нормами Закону не передбачено.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до заяви про забезпечення позову долучено:
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про відсутність інф. про доходу,
- довідку про доходи Лівобережного відділу обслуговування громадян у м. Дніпро (сервісний центр) про доходи № НОМЕР_1 у період з лютого 2020 року по липень 2020 року, згідно якої розмір щомісячної пенсії у лютому та квітні 2020 року становив 2671,63 грн., у період з травня 2020 року по липень 2020 - 2943,33 грн.,
- довідку про доходи Лівобережного відділу обслуговування громадян у м. Дніпро (сервісний центр) про доходи № НОМЕР_2 у період з січня 2019 року по лютий 2020 року, згідно якої у період з січня 2019 року по лютий 2019 року щомісячний розмір пенсії становив 2306,67 грн., період з березня 2019 року по червень 2019 року - 2651,89 грн., у період з липня 2019 року по листопад 2019 року - 2661,27 грн., у період з грудня 2019 року по лютий 2020 року - 2671,63 грн.
Тобто, надані позивачем документи дають підстави для висновку, що майновий стан позивача є таким, що надає підстави для звільнення заявника від сплати судового збору для надання доступу до правосуддя. Вказаний висновок також зроблено колегією суддів Третього апеляційного адміністративного суду в зазначеній справі.
Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.
Таким чином, із цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Проте, із поданої заяви про забезпечення позову не можливо встановити підстав для вжиття таких заходів, оскільки в зазначеній заяві вказано лише на протиправність дій та бездіяльність відповідачів.
Не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, що суперечить ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Більш того, суд вказує, що оцінку протиправності дій та бездіяльності відповідачів можливо надати тільки за наслідками розгляду справи по суті, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.
Таким чином, суд вбачає за необхідне вказати, що порушене право заявника/позивача можливо відновити лише з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.
Враховуючи вищевикладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів, суд приходить до переконання, що у задоволенні поданої заяви слід відмовити.
Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачам здійснювати певні дії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 826/5233/18.
За таких обставин, суддя вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Пунктом 2 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасування забезпечення позову.
Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Головуючий суддя В.В. Горбалінський
Суддя Л.Є. Букіна
Суддя О.В. Маковська