12 листопада 2020 року Справа № 160/10782/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, 75, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37454258) про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, в якій просить:
- визнати протиправною відмову головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради у видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції гаража під будівлю офісу по АДРЕСА_2 викладену в листі від 02 квітня 2020 року №8/21-171;
- зобов'язати департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для реконструкції гаража під будівлю офісу по АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , як власник нерухомого майна - гаражу літ.Б-1, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 24605177 від 18.07.2014 року), прийняв рішення провести його реконструкцію під будівлю офісу, для чого почав отримувати всі необхідні документи та дозволи, замовив та отримав містобудівний розрахунок «Реконструкція гаража під офісну будівлю по АДРЕСА_2 », який було розглянуто та схвалено для подальшої роботи на засіданні архітектурно-містобудівної ради 15.02.2019 року. Також позивач уклав з Дніпровською міською радою договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплатив по договору грошові кошти у розмірі 33 119,10 грн. Позивач звернувся в ЦНАП Дніпровської міської ради з вимогою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції гаража під будівлю офісу по АДРЕСА_2 , надавши необхідні та наявні у нього документи. На свої звернення позивач отримав листа-відповідь головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради за №8/21-399, яким відповідач відмовив у наданні містобудівних умов та обмежень, обґрунтовуючи свою відмову відсутністю в комплекті наданих на розгляд управління документів викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000. Свою відмову відповідач обґрунтував посиланням на частину 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Усунувши вказаний недолік, ОСОБА_1 вдруге звернувся в ЦНАП Дніпровської міської ради з вимогою про надання містобудівних умов та обмежень, надавши аналогічні документи з доданням вказаного вище плану, але отримав листа-відповідь головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради за №8/21-171, яким відповідач вдруге відмовив у наданні містобудівних умов та обмежень. Відмова була обґрунтована відсутністю у наданій заяві інформації щодо кадастрового номеру земельної ділянки, в межах якої планується здійснення реконструкції об'єкта, та документів, які посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою. Позивач вважає другу відмову відповідача у наданні містобудівних умов та обмежень протиправною та безпідставною, оскільки висновки відповідача зроблені без врахування системного аналізу норм права, які регулюють правовідносини між сторонами у питанні надання містобудівних умов та обмежень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року на адресу суду від відповідача 07 жовтня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву.
В наданому до суду відзиві зазначено, що відповідач не згодний з позовною заявою, оскільки ч.3 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вимагає від замовника в процесі отримання містобудівних умов та обмежень, копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою та вимагає відмовити у задоволенні позову.
21 жовтня 2020 року позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач посилається на загальні правила отримання містобудівних умов та обмежень, в сенсі нової забудови території. Разом з тим, відповідно до статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У такому випадку у заяві на отримання містобудівних умов та обмежень не вказується кадастровий номер земельної ділянки, а пакет документів не містить копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копію договору суперфіції. Оскільки позивач звернувся до відповідача за наданням містобудівних умов та обмежень для здійснення реконструкції гаража під будівлю офісу без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту у плані, що підтверджується наданим містобудівним розрахунком, вимога щодо надання документів, які посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою є такою, що не відповідає ч.4 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , як власник нерухомого майна - гаражу літ.Б-1, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 24605177 від 18.07.2014 року), прийняв рішення провести його реконструкцію під будівлю офісу, для чого почав отримувати всі необхідні документи та дозволи, замовив та отримав містобудівний розрахунок «Реконструкція гаража під офісну будівлю по АДРЕСА_2 », який було розглянуто та схвалено для подальшої роботи на засіданні архітектурно-містобудівної ради 15.02.2019 року.
Позивач уклав з Дніпровською міською радою договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплатив по договору грошові кошти у розмірі 33 119,10 грн.
23 травня 2019 року позивач звернувся (звернення номер НОМЕР_2 ) в ЦНАП Дніпровської міської ради з вимогою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції гаража під будівлю офісу по АДРЕСА_2 , надавши необхідні та наявні у нього документи.
06 червня 2019 року позивач отримав листа-відповідь головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради за №8/21-399, яким відповідач відмовив у наданні містобудівних умов та обмежень, обґрунтовуючи свою відмову відсутністю в комплекті наданих на розгляд управління документів викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000. Свою відмову відповідач обґрунтував посиланням на частину 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Усунувши вказаний недолік, 19 березня 2020 року ОСОБА_1 вдруге звернувся (звернення номер 301029-024775-004-04-2020) в ЦНАП Дніпровської міської ради з вимогою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції гаража під будівлю офісу по АДРЕСА_2 , надавши аналогічні документи з доданням вказаного вище плану.
02 квітня 2020 року позивач отримав листа-відповідь головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради за №8/21-171, яким відповідач вдруге відмовив у наданні містобудівних умов та обмежень. Відмова була обґрунтована відсутністю у наданій заяві інформації щодо кадастрового номеру земельної ділянки, в межах якої планується здійснення реконструкції об'єкта, та документів, які посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою.
Позивач вважає таку відмову відповідача у наданні містобудівних умов та обмежень протиправною, що і стало предметом даного спору.
Суд, вирішуючи позов по суті, керувався наступними приписами нормативно-правових актів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативним актом, який регулює відносини сторін по питанню надання містобудівних умов та обмежень земельних ділянок, є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування і забудова територій це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає реконструкцію існуючої забудови та територій.
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Отже, містобудівне законодавство дійсно визначає наявність земельної ділянки необхідною умовою реалізації намірів будівництва об'єкта.
Разом з тим, відповідно до статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Об'єкти та види будівництва, передбачені зазначеною статтею Закону, є виключенням із загальних правил і можуть бути реалізовані без документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача за наданням містобудівних умов та обмежень для здійснення реконструкції гаража під будівлю офісу без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту у плані, що підтверджується наданим містобудівним розрахунком. Результатом проведення реконструкції є будівля, загальною площею 49,0 кв.м., без зміни площі, розміру фундаменту, без збільшення висотності.
На думку суду, надання містобудівних умов та обмежень підпадає під дію ч.4 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка не вимагає документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Враховуючи наміри позивача по реконструкції гаража під будівлю офісу без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у наданні містобудівних умов та обмежень на підставі не надання документів про право власності або користування земельною ділянкою під нерухомим майном є неправомірною, що є підставою для задоволення позовних вимог про визнання протиправною відмову головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради у видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції гаража під будівлю офісу по АДРЕСА_2 викладену в листі від 02 квітня 2020 року №8/21-171.
Крім того, згідно з частиною 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
З листа головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради за №8/21-171від 02 квітня 2020 року, яким відповідач відмовив позивачу у наданні містобудівних умов та обмежень, вбачається, що підставою такого рішення була відсутність у наданій заяві інформації щодо кадастрового номеру земельної ділянки, в межах якої планується здійснення реконструкції об'єкта та документів, які посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою.
Тобто, відповідач відмовив позивачу у наданні у наданні містобудівних умов та обмежень, посилаючись на частину 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв'язку з неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, а саме, документів стосовно земельної ділянки.
Між тим, суд наголошує, що у випадку проведення реконструкції об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів його фундаментів у плані, документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою не є обов'язковим, тому обставина, на яку посилається відповідач у своєму листі, не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки випадок позивача є виключенням із загальних правил надання містобудівних умов та обмежень, врегульований на рівні закону (частина 4 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
У спірних правовідносинах відповідач не мав права відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень у зв'язку з відсутністю визначеної чинним законодавством підстави для такої відмови, що свідчить про відсутність у відповідача можливості вибору конкретного рішення з певного кола варіантів на власний розсуд та наявність обов'язку надати містобудівні умови та обмеження.
Водночас, реалізацією відповідачем своїх дискреційних повноважень при наданні містобудівних умов та обмежень буде вважатися визначення відповідачем змісту таких умов та обмежень.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного суду від 05.06.2019 року по справі №522/6069/14-а.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування індивідуального акту є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України відповідно до задоволених вимог позивача.
Позивачем за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 1 681,60 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься квитанція № 13 від 07.09. 2020 року.
Враховуючи задоволення позовної заяви ОСОБА_1 , суд вважає за можливе присудити всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, а саме, судового збору у розмірі 1 681,60 грн.
Керуючись ст.ст.241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування індивідуального акту від 02.04.2020 року №8/21-171 - задоволити у повному обсязі.
Визнати протиправною відмову головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради у видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції гаража під будівлю офісу по АДРЕСА_2 викладену в листі від 02 квітня 2020 року №8/21-171.
Зобов'язати департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для реконструкції гаража під будівлю офісу по АДРЕСА_2 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1681,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук