26 жовтня 2020 року Справа № 160/9979/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
20 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням часу навчання за фахом у професійно-технічному закладі, з 01.09.1994 по 05.03.1996 та проходження військової служби в період з 03.12.1994 по 05.03.1996 включно, скасувавши рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області №0400-0305-8/57829 від 20.07.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вирішити питання про призначення позивачу станом на 05.12.2019 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у відповідності до п.3 ст.114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням періоду навчання за фахом у професійно-технічному закладі, що дає право на пенсію за Списком №1, з 01.09.1994 по 05.03.1996 та проходження військової служби в період з 03.12.1994 по 11.06.1996 включно.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 05 грудня 2019 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1. Листом від 20.07.2020 №0400-0305-8/57829 у задоволенні вищевказаної заяви було відмовлено у зв'язку з тим, що позивачеві не зараховано до пільгового стажу період навчання за фахом у професійно-технічному закладі та період проходження військової служби, що стало підставою для звернення до суду із позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року відкрито провадження у справі №160/9979/20, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
28 вересня 2020 року (вх. №60862/20) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, для зарахування військової служби до пільгового стажу та навчання за спеціальністю необхідно уточнити, на яких умовах працював позивач у період з 03.09.1994 року по 04.09.1994 року відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту». Згідно наданих документів, страховий стаж позивача складає 25 років 1 день, в тому числі робота за Списком № 1 - 23 роки 3 місяці при необхідному - 25 року, у зв'язку з чим відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Також відповідач зазначає, що днем звернення слід вважати 09.12.2019, оскільки саме цією датою було отримано та зареєстровано заяву позивача.
13 жовтня 2020 року (вх. №65925/20) позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якій викладено свої заперечення та доводи, аналогічні змісту позовної заяви. Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
05 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
20.01.2020 відділом з питань перерахунків пенсій №15 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуто заяву позивача та винесено рішення, за яким позивачу повідомлено, що станом на 09.12.2019 підтверджено трудового стажу 23 роки 2 місяці 9 днів, пільговий стаж згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахування взаємозаліку професій складає 20 років 11 місяців 3 дні, при необхідних 25 роках.
08 липня 2020 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
20.07.2020 Управлінням застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуто заяву позивача та винесено рішення №0400-0305-8/57829, за яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії та зазначено, що страховий стаж позивача становить - 25 років 1 день, в тому числі робота за Списком №1 - 23 роки 3 місяці при необхідному 25 років.
Отже, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж, відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Не погодившись із таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду із означеним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 9 липня 2003 року (далі Закон №1058-IV).
Згідно з ч.3 ст.4 Закону №1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до змісту ст. 5 Закону №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Приписами статті 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) зокрема, гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Частиною 1 статті 7 Закону №1788-ХІІ встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Згідно з ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , витягу з програми ІКІС ПФУ ППВП та довідки №403 від 18.09.2019, виданої Державним професійно-технічним навчальним закладом «Першотравенський гірничий ліцей», наявних в матеріалах справи, ОСОБА_1 у період з 01.09.1994 по 24.11.1994 та з 05.09.1996 по 04.03.1997 навчався в ПТУ №40 м. Першотравенська за професією «Електрослюсар підземний», по закінченню навчання присвоєно п'ятий розряд електрослюсаря підземного та видано диплом за № НОМЕР_2 .
Відповідно до копії військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , та витягу з програми ІКІС ПФУ ППВП, наявних в матеріалах справи, в період з 03.12.1994 по 11.06.1996 ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України.
Згідно довідки від 05.12.2019 та копії трудової книжки, позивач в період з 23.12.1996 по теперішній час працює в ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та виконує в гірничому виробництві гірничі роботи з повним робочим днем у шахті.
У відповідності до ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як встановлено судом, у позивача наявні усі законні підстави для зарахування до пільгового стажу періоду навчання, який відповідно до наявної у матеріалах справи трудової книжки НОМЕР_1 , починається з 01.09.1994 та закінчується 24.11.1994, оскільки в подальшому ОСОБА_1 проходив військову службу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період навчання в ПТУ № 40 м.Першотравенська за професією «Електрослюсар підземний» з 01.09.1994 по 24.11.1994 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо зарахування до пільгового стажу періоду військової служби ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зарахування до пільгового стажу періоду навчання ОСОБА_1 в ПТУ №40 м.Першотравенська за професією «Електрослюсар підземний» з 01.09.1994 по 24.11.1994, у суду наявні підстави для зарахування періоду проходження військової служби з 03.12.1994 по 11.06.1996 до пільгового стажу, оскільки після звільнення з військової служби, ОСОБА_1 продовжив навчання, а після навчання зарахувався на роботу за набутою професією.
Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 та вирішити питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, з урахуванням часу навчання за фахом у професійно-технічному закладі, з 01.09.1994 по 05.03.1996 та проходження військової служби в період з 03.12.1994 по 11.06.1996 включно.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач вважає період навчання у професійно-технічному закладі з 01.09.1994 по 05.03.1996 безперервним, оскільки датою початку та закінчення навчання останнього є саме означений період, проте, у змісті позовної заяви позивач чітко розмежовує період навчання та період проходження військової служби, який відбувся саме в проміжок часу навчання та відповідає записам в трудовій книжці НОМЕР_4 .
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність врахування до пільгового стажу періоду навчанняпозивача : з 01.09.1994 по 25.11.1994 та військової служби з 03.12.1994 по 11.06.1996, оскільки саме цей період охоплюється заявленими позовними вимогами позивача.
Стосовно визначення дати звернення до пенсійного органу суд погоджується з доводами відповідача, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви, а не датою, яка визначена у заяві. Оскільки заява про призначення пенсії від 05.12.2019 була подана до пенсійного органу не особисто позивачем, а уповноваженою особою 09.12.2019, що не оспорюється позивачем, суд вважає за необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 09.12.2019 про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
Таки чином, дослідивши матеріали справи, враховуючи наведене вище та з метою повного та всебічного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача шляхом:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області №0400-0305-8/57829 від 20.07.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період навчання в ПТУ №40 м. Першотравенська за професією «Електрослюсар підземний» з 01.09.1994 по 24.11.1994 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період проходження військової служби з 03.12.1994 по 11.06.1996 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 09.12.2019 про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 139, 241, 242 - 246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, і.к. 21910427) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області № 0400-0305-8/57829 від 20.07.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період навчання в ПТУ №40 м. Першотравенська за професією «Електрослюсар підземний» з 01.09.1994 по 24.11.1994 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період проходження військової служби з 03.12.1994 по 11.06.1996 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 09.12.2019 про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 630 (шістсот тридцять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 26 жовтня 2020 року.
Суддя О.В. Царікова