11 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/12889/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фурніро» до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення пені,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фурніро» (далі - ТзОВ «Фурніро») звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУ ДКС України у Волинській області) про стягнення з Державного бюджету України пені на бюджетну заборгованість за період з 29.12.2018 по 31.08.2020 у сумі 349 504,41 грн. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є платником ПДВ. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2017 у справі №803/121/16, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017, позов ТзОВ «Фурніро» до Луцької ОДПІ про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 25.01.2016 №0000022200, визнано протиправною бездіяльність Рожищенського відділення Ківерцівської ОДПІ щодо неподання висновку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням суми у розмірі 1 197 967,00 грн., що підлягає відшкодуванню із бюджету на користь ТзОВ «Фурніро», зобов'язано Луцьку ОДПІ внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ТзОВ «Фурніро» суми ПДВ за червень 2015 року у розмірі 1 197 967,00 грн. Дана постанова суду набрала законної сили 19.12.2017. Оскільки узгоджена сума бюджетного відшкодування ПДВ не відшкодована товариству, тому відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України позивач вважає її бюджетною заборгованістю, та просить стягнути на його користь пеню на бюджетну заборгованість за період з 29.12.2018 по 31.08.2020 у сумі 349 504,41 грн. за порушення строків відшкодування ПДВ.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
У відзиві на позовну заяву від 29.09.2020 представник відповідача-2 позовних вимог не визнав, вважає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначив, що органи Казначейства здійснюють лише розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, не мають права втручатися у їх діяльність та не уповноважені самостійно спрямовувати надані бюджетні асигнування, а забезпечення повного та своєчасного надходження до Державного бюджету податків, зборів та інших доходів належить до повноважень органів ДПС України.
Представник відповідача-2 вказав, що органи Казначейства здійснюють виключно контроль за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань, проведені платежів та веденні обліку всіх надходжень, що належать державному та місцевим бюджетам. Нормами чинного законодавства органам Казначейства не надано повноважень нараховувати та виплачувати пеню на заборгованість з відшкодування податку на додану вартість на підставі заяви та розрахунку, поданого платником податків.
Щодо залучення ГУ ДКС України у Волинській області у якості співвідповідача, представник відповідача-2 зазначив, що ніяких процесуальних зв'язків ГУ ДКС України у Волинській області з позивачем не мало та не має, його права та законні інтереси не порушувало, а тому відсутні підстави для оскарження його дій та/або бездіяльності, відповідно і залучення у якості співвідповідача. Вважає, що позивачем не наведено жодного факту та доказів на підтвердження порушень з боку ГУ ДКС України у Волинській області його прав та інтересів. З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позову.
ГУ ДПС у Волинській області подано до суду відзив на адміністративний позов від 06.10.2020 за №5062/03-20-05-02-07, в якому помилково зазначено посаду особи, яка підписала процесуальний документ.
Представник відповідача-1 подав відзив на адміністративний позов від 09.10.2020 за №5106/03-20-05-02-07, в якому проти позову заперечив, оскільки ГУ ДФС у Волинській області, після набрання рішенням законної сили (19.12.2017 у справі №876/11095/17) було внесено дані по декларації за червень 2015 року в сумі залишку невідшкодованого ПДВ - 1 194 898,00 грн. до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ.
Представник відповідача-1 зазначив, що по сумах ПДВ заявлених до бюджетного відшкодування до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість не відшкодовано з бюджету у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України, формується Тимчасовий реєстр. Залишок невідшкодованої суми ПДВ по декларації за листопад 2014 року підлягає відшкодуванню в порядку визначеному пунктом 56 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Кабінет Міністрів України схвалив зміни до Податкового кодексу України, які врегульовують порядок відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, поданими до 01.02.2016, та по яким суми ПДВ станом на 01.01.2017 не були відшкодовані. Весь обсяг невідшкодованого ПДВ буде вноситися з урахуванням узгодження до Тимчасового реєстру, формуватися та повертатися платникам у хронологічному порядку надходження заяв. Вказав, що контролюючим органом вжито вичерпних заходів щодо виконання вимог пункту 200.15 статті 200 ПК України та вказаних рішень судів, шляхом включення вказаних сум саме до Тимчасового реєстру.
Згідно пункту 200.13 статті 200 ПК України - на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Представник відповідача-1 зауважив, що обов'язок в повернені сум бюджетного відшкодування обмежується робочими (операційними) днями, а тому розрахунок пені за не робочі дні не передбачено нормами податкового законодавства, оскільки строки в зазначеній статті вказані саме «операційні» та враховуючи пункт 200.23 статті 200 ПК України при розрахунку кількості днів прострочення відшкодування ПДВ слід враховувати саме операційні «робочі» дні.
Крім того, зазначив, що у разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.
Представник відповідача-1 зазначив, що згідно із інтегрованої картки платника податків ТзОВ «Фурніро» по декларації за червень 2015 року залишок невідшкодованих сум ПДВ становить 1 194 898,00 грн., в зв'язку з тим, що протягом 2016-2017 років нараховано ПДВ до сплати та штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в сумі 3 069,00 грн., а тому, сума з якої здійснюється розрахунок пені не відповідає залишку невідшкодованої.
Також у відзиві на адміністративний позов, представник відповідача-1 просив: залишити позовну заяву ТзОВ «Фурніро» без розгляду, здійснити розгляд справи з викликом сторін, зупинити провадження у справі та в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем-1 не наведено жодної норми КАС України, які були б підставою для залишення позовної заяви без розгляду чи зупинення провадження у справі, не наведено відповідних обґрунтувань, не оформлено належними клопотаннями, в той час як будучи вказаними в прохальній частині відзиву суперечать одне одному, а відтак, судом по суті не розглядались.
Клопотання представника відповідача-1 про здійснення розгляду справи з повідомленням сторін не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частина друга статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частинами п'ять, шість статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачами було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачає підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною дев'ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи. Крім того, в силу приписів частини 2 статті 77 КАС України, саме на відповідача покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання про здійснення розгляду справи з повідомленням сторін необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
У відповіді на відзив відповідача-1 від 12.10.2020 позивач підтвердив власну правову позицію не погоджуючись із доводами протилежної сторони та зазначив, що зверненню до суду передувало встановлення в судовому порядку факту неправомірної відмови в наданні бюджетного відшкодування, узгодженості відповідних сум та неповернення таких з бюджету. Постанова Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2017 у справі №803/121/16, що набрала законної сили, вказує на необґрунтованість висновку контролюючого органу про наявність процедури судового оскарження в розумінні пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України.
Представник позивача проти клопотання про зупинення провадження у справі заперечує, вказав, що підстави для зупинення провадження відсутні, оскільки предметом розгляду даної справи є стягнення пені за порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 1 197 967,00 грн., щодо якої Луцьку ОДПІ постановою Волинського оружного адміністративного суду від 13.10.2017 у справі №803/121/16 зобов'язано внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані про відшкодування позивачу зазначеної суми податку на додану вартість, а дана постанова набрала законної сили 19.12.2017.
У запереченні від 15.10.2020 №5194/03-20-05-02-07 представник відповідача-1 просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 20.07.2015 ТзОВ «Фурніро» подано до Ківерцівської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету. Бюджетне відшкодування за цей період становило 182 820,00 грн., а сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 1 078 267,00 грн.
Податковим повідомленням-рішенням Ківерцівської ОДПІ від 25.01.2016 №0000022200 позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ у розмірі 1 197 967,00 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2017 у справі №803/121/16, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017, визнано протиправним та скасовано згадане вище податкове повідомлення-рішення, визнано протиправною бездіяльність Рожищенського відділення Ківерцівської ОДПІ щодо неподання висновку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням суми у розмірі 1 197 967,00 грн., що підлягає відшкодуванню із бюджету на користь ТзОВ «Фурніро»; зобов'язано Луцьку ОДПІ внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ТзОВ «Фурніро» суми ПДВ за червень 2015 року у розмірі 1 197 967,00 грн. Постанова суду набрала законної сили 19.12.2017.
Сума бюджетного відшкодування позивачу не повернута, що обумовило звернення до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно із підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу (протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання), контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу (пункт 200.11 статті 200 ПК України).
Згідно із підпунктом «ґ» пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 200.12 статті 200 ПК України також передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (пункт 200.23 статті 200 ПК України).
Згідно із пунктом 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Щодо механізму відшкодування ПДВ, то Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 (далі - Порядок №26), визначено, що Міністерство фінансів України адмініструє реєстр та здійснює автоматичну обробку інформації ДФС та Казначейства щодо даних Реєстру заяв, як окремий інформаційний ресурс та забезпечує захист інформації відповідно до законодавства у сфері захисту державних інформаційних ресурсів. Формування Реєстру заяв здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.
Пунктом 5 Порядку №26 визначено, що заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Відповідно до пункту 6 Порядку №26 повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру заяв.
Згідно із пунктом 7 Порядку №26, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Як вбачається з матеріалів справи, органи ДПС не виконали приписи як ПК України так і Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТзОВ «Фурніро».
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно із пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин ПК України був закріплений обов'язок контролюючого органу вчинити відповідні дії, направлені на відшкодування платнику податків суми узгодженого податку на додану вартість.
Як встановлено з матеріалів справи, право ТзОВ «Фурніро» на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1 197 967,00 грн. підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили 19.12.2017, проте зазначена сума повернута позивачу не була, а лише в частині 1 194 898,00 грн. включена до Тимчасового реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування ПДВ.
Таким чином, судом встановлено, що станом на день звернення ТзОВ «Фурніро» до суду з даним позовом вказана сума є бюджетною заборгованістю, на яку підлягає нарахуванню пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Посилання відповідача-1 на передчасність звернення позивача до суду з даним позовом є безпідставними, оскільки зверненню позивача до суду передувало встановлення в судовому порядку факту неправомірної відмови в наданні бюджетного відшкодування, узгодженості відповідних сум та неповернення таких з бюджету. Більше того, постанова Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2017 у справі №803/121/16 набрала законної сили, що вказує на необґрунтованість висновку контролюючого органу про наявність процедури судового оскарження в розумінні пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України.
Щодо доводів ГУ ДПС у Волинській області про вжиття вичерпних заходів, спрямованих на повернення бюджетних коштів позивачу, такі до уваги судом не беруться, так як внесення відповідної інформації до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не відповідає постанові Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2017 у справі №803/121/16 та вимогам Податкового кодексу України, оскільки факт подання позивачем заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ до 01.02.2016 та набуття ознак узгодженості сумами, вказаними в такій заяві, лише 19.12.2017 (тобто, станом на 01.01.2017 були відсутні невідшкодовані позивачу з бюджету суми ПДВ), виключає можливість застосування контролюючим органом вимог пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Заперечення ГУ ДПС у Волинській області щодо правильності здійсненого позивачем розрахунку пені, яка підлягає до стягнення, суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що передбачені статтею 200 Податкового кодексу України операційні дні стосуються конкретного випадку для застосування - строку повернення суми бюджетного відшкодування, а наявність у позивача протягом 2016-2017 років податкового боргу в розмірі 3 069,00 грн. не підтверджена жодними доказами.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» «Онер'їлдіз проти Туреччини», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» і «Тошкуце та інші проти Румунії»).
Враховуючи викладене, суд погоджується з тим, що порушення прав ТзОВ «Фурніро» на своєчасне отримання бюджетного відшкодування обумовлене бездіяльністю відповідачів щодо виконання покладених на них функцій.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, з наведених вище мотивів, виходячи з наданих суду статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття судом рішення про стягнення з Державного бюджету України 349 504,41 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості з бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 29.12.2018 по 31.08.2020 по декларації з ПДВ за червень 2015 року.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області та ГУ ДКС України у Волинській області на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 5 242,57 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 03.09.2020 №522.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фурніро» пеню на бюджетну заборгованість за період з 29 грудня 2018 року по 31 серпня 2020 року у сумі 349 504,41 (триста сорок дев'ять тисяч п'ятсот чотири) гривні 41 копійок за порушення строків відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 39497665) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фурніро» (45100, Волинська область, місто Рожище, вулиця Селянська, будинок 50, ідентифікаційний код 39174039) судовий збір у розмірі 2 621 (дві тисячі шістсот двадцять одна) гривня 28 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, будинок 4а, ідентифікаційний код 38009371) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фурніро» (45100, Волинська область, місто Рожище, вулиця Селянська, будинок 50, ідентифікаційний код 39174039) судовий збір у розмірі 2 621 (дві тисячі шістсот двадцять одна) гривня 28 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Дмитрук