м. Вінниця
12 листопада 2020 р. Справа № 120/3918/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі:
за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
до: Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39816845, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, Вінницька область, 21036)
про: скасування постанови,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39816845, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, Вінницька область, 21036) про скасування постанови.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області № 119559 від 23.07.2019 року. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області № 119703 від 16.08.2019 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду у сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області. У стягненні решти суми витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.03.2020 року стягнуто на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1152,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.
04.11.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду, яка мотивована наявністю обставин, що унеможливлюють виконання судових рішень в частині стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України). При цьому зазначено, що Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області не має повноважень щодо здійснення самостійного розпорядження бюджетним фінансуванням, оскільки зазначені дії виконує Державна служба України з безпеки на транспорті.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.11.2020 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У судове засідання представник позивача не прибув, поряд із цим подав клопотання про розгляд заяви за його відсутності.
Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області в судове засідання уповноваженого представника не направило, хоча було належним чином повідомлене про дату, час та місце його проведення, про що свідчать докази, які містяться у матеріалах справи.
Відповідно до частини другої статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду та дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною першою, другою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України, статті 17, частини п'ятої статті 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
При цьому, відповідно до положень статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст здійснення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого КАС України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів щодо реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений спосіб. Тобто, фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим.
Під порядком виконання рішення слід розуміти законодавчу послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Водночас, суд, змінюючи або встановлюючи порядок чи спосіб виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.
За вимогами статті 246 КАС України рішення суду мають бути чіткими і однозначними, процедура їх виконання має відрізнятись також однозначністю, тому рішення суду має виконуватись у безспірному порядку та відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідні зміни у виконанні рішення мають обумовлюватись обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.08.2018 року по справі № 803/3805/15.
Отже, суд звертає увагу на те, що під встановленням способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, встановлених раніше. Суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може встановити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.
Згідно з частиною другою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачу:
- 17.06.2020 року видано виконавчий лист № 120/3918/19-а про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору при звернені до суду у сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, у якому боржником є Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області;
- 17.06.2020 року видано виконавчий лист № 120/3918/19-а про стягнення на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, у якому боржником є Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області;
- 12.08.2020 року видано виконавчий лист № 120/3918/19-а про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору при звернені до суду у сумі 1152,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, у якому боржником є Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.
23.09.2020 року зазначені вище виконавчі листи разом із необхідними розрахунковими документами пред'явлені до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.
30.09.2020 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області, на підставі пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, повернуто виконавчі листи без виконання.
Так, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі за текстом Порядок).
У відповідності до пункту 2 Порядку боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Згідно з пунктом 24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
За приписом пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2015 року № 103 (далі за текстом Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є органом центральної виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом четвертим Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбепеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.
Відповідно до абзацу першого пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з пунктом 16 Положення тільки Державна служба України з безпеки на транспорті має рахунки в органах Казначейства.
Пунктом третім Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" від 26.05.2015 року № 592 утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, одним з яких є Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.
Отже, Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області створено без статусу юридичної особи, яке не має власних рахунків в органах Державної казначейської служби та, як наслідок, не має повноважень щодо здійснення самостійного розпорядження бюджетним фінансуванням.
З огляду на те, що відповідач у даній справі є лише структурним підрозділом суб'єкта владних повноважень, суд доходить висновку про неможливість стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, а тому належним та ефективним захистом прав позивача є зміна способу виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2020 року та додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.03.2020 року, а саме стягнення на користь останнього сплачених сум судового збору та витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Таким чином, на підставі аналізу доводів поданої заяви у сукупності з обставинами даної адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 378 КАС України, суд
Заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2020 року в адміністративній справі № 120/3918/19-а в частині розподілу судових витрат шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 сплаченої суми судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2600,00 грн. (дві тисячі шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845, адреса: просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135).
Змінити спосіб виконання додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02.03.2020 року в адміністративній справі № 120/3918/19-а в частині розподілу судових витрат шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 сплаченої суми судового збору у розмірі 1152,60 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят дві гривні шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845, адреса: просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135).
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено: 12.11.2020 року
Суддя Чернюк Алла Юріївна