м. Вінниця
12 листопада 2020 р. Справа № 120/5817/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни про визнання дій протиправними та скасування постанов
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни, в якій просила:
- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Павелків Т.Л. в частині винесення постанови про арешт коштів боржника від 17.01.2020, постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 від 25.02.2020 у виконавчому провадженні №60814711;
- скасувати постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 від 17.01.2020 у виконавчому провадженні №60814711;
- скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 від 25.02.2020 у виконавчому провадженні №60814711.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що постановами приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 17.01.2020 та від 25.02.2020, прийнятими в межах виконавчого провадження ВП №60814711, накладено арешт на кошти та звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .
Разом із тим, дані постанови від 17.01.2020 та від 25.02.2020 позивач вважає протиправними, адже, на її думку, вони винесені із порушенням вимог ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", а тому звернулась до суду із вимогами про їх скасування.
Ухвалою від 20.10.2020 заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою від 23.10.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення виявлених у ній недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою від 02.11.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 КАС України. Встановлено відповідачеві строк на подання відзиву.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 02.11.2020 направлялась на адреси електронної пошти учасників справи в силу положень статті 268 КАС України.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до частини 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною від 06.12.2019 відкрито виконавче провадження ВП №60814711 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Незнайко Є.В. від 01.11.2019 №6535 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Банк Форвард" заборгованості в розмірі 14681,23 грн.
Так, боржником в межах даного виконавчого провадження ВП №60814711 є ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 .
В подальшому, в межах даного виконавчого провадження ВП №60814711 відповідачем прийнято постанову від 17.01.2020 про арешт коштів боржника та постанову від 25.02.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .
Разом із тим, дані постанови від 17.01.2020 та від 25.02.2020 позивач вважає протиправними, адже відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
З огляду на викладене, позивач вважає, що у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва були відсутні правові підстави для прийняття до виконання виконавчого документа, адже позивач проживає у с. Червона Володимирівка, Хмільницького району, Вінницької області та не має жодного майна, яке б було розташоване у м. Києві.
Враховуючи вище наведене, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанови відповідача від 17.01.2020 про арешт коштів боржника та від 25.02.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, прийняті в межах виконавчого провадження №ВП 60814711.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Із аналізу наведених вище положень слідує, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи лише за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. При цьому, усі інші виконавчі дії в межах виконавчого провадження, відкритого приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятись на всій території України.
Як слідує зі змісту позовної заяви, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що постанови від 17.01.2020 про арешт коштів боржника та від 25.02.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника прийнято відповідачем із порушенням вимог ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", а саме не за місцем проживання позивача чи/або місцезнаходженням його майна.
В той же час, суд звертає увагу, що положення ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" стосуються питання прийняття виконавчого документа до виконання, а не можливості вчинення приватним виконавцем інших виконавчий дій.
В даному ж випадку, виконавчий напис приватного нотаріуса КМНО Незнайко Є.В. від 01.11.2019 №6535 фактично прийнятий відповідачем до виконання відповідно до постанови від 06.12.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №60814711.
При цьому, абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Таким чином, наведені позивачем в позовній заяві мотиви протиправності постанов від 17.01.2020 про арешт коштів боржника та від 25.02.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, на думку суду, були б доречними у випадку оскарження ним постанови приватного виконавця від 06.12.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №60814711.
У той же час, усі доводи позивачки щодо протиправності дій відповідача стосовно прийняття постанов про арешт коштів боржника та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника зводяться виключно до порушення приватним виконавцем територіальності під час прийняття до виконання виконавчого напису нотаріуса, місце виконання якого не поширюється на виконавчий округ, де проводить свою діяльність відповідач.
Однак, в цьому випадку суд наголошує, що питання щодо розмежування місця виконання виконавчого документа вирішується приватним виконавцем виключно на стадії відкриття виконавчого провадження. Тобто, мотиви та підстави заявленого позову стосуються обставин, які підлягають дослідженню при оскарженні постанови про відкриття виконавчого провадження.
Разом із тим, предметом скарження в межах даної справи є саме дії щодо винесення та постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. від 17.01.2020 про арешт коштів боржника та від 25.02.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, прийняті у ВП №60814711. Тобто, на час розгляду цієї справи постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2019 ВП №60814711 не скасована, а відтак у приватного виконавця є певні повноваження та обов'язки вчиняти виконавчі дії щодо примусового виконання виконавчого документа на підставі відкритого виконавчого провадження.
Суд вважає за необхідне ще раз звернути увагу позивача на те, що жодних територіальних обмежень щодо вчинення приватним виконавцем виконавчих дій в уже відкритому виконавчому провадженні положеннями ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" не містять.
Щодо аргументів позивача про незаконність відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження не за місцем її реєстрації і проживання, то при їх аналізі суд наголошує на тому, що саме встановлена в судовому порядку протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження буде мати наслідком скасування й похідних від неї рішень приватного виконавця, в тому числі і постанови про арешт коштів боржника, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Однак, позивачем не враховано, що розглядаючи справу предметом позову у якій є вимога про скасування постанов від 17.01.2020 про арешт коштів боржника та від 25.02.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, суд не наділений повноваженнями перевіряти правомірність іншого рішення суб'єкта владних повноважень, вимога про скасування якого не є предметом позову у справі, оскільки згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що з наведених позивачем у позовній заяві мотивів, заявлені позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. від 17.01.2020 та від 25.02.2020, прийнятих в межах виконавчого провадження ВП №60814711, задоволенню не підлягають.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
З огляду на положення ст. 139 КАС України, питання щодо стягнення на користь позивача судового збору вирішенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 )
Відповідач: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна (вул. Златоустівська, 55, оф. 61, 62, м. Київ, 01135)
Повний текст рішення складено 12.11.2020
Суддя Томчук Андрій Валерійович