Рішення від 10.11.2020 по справі 120/1565/20-а

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 листопада 2020 р. Справа № 120/1565/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з 20.10.2009 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком, що призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В подальшому, 28.02.2020 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду, де йому видали індивідуальні відомості про застраховану особу. З цих відомостей позивач виявив, що йому не дорахували страховий стаж з з 01.01.2009 по 31.08.2009 року, а саме, коли він працював на ВАТ "Керамік". Позивач вказує, що він працював офіційно, отримував заробітну плату через бухгалтерію підприємства, і з його заробітної плати вираховувались всі податки та збори.

Позивач 06.03.2020 року звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2009 по 31.08.2009 року.

Однак, ГУ ПФУ у Вінницькій області рішенням №905290171374 від 12.03.2020 відмовило позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.01.200 по 31.08.2009 роки, оскільки, згідно бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, за даний період не сплачені страхові внески.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для зверненням до суду із даним позовом. При цьому наголошує, що, на його думку, він не може нести відповідальність за несплату страхових внесків підприємством на якому він офіційно працював.

Ухвалою суду від 13.04.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків.

У встановлений судом строк позивач подав до суду заяву з додатками, відповідно до якої недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву, витребувано у відповідача матеріали пенсійної справи позивача.

У встановлений строк на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представник відповідача зазначає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, інші документи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, Головне управління рішенням №905290171374 від 12.03.2020 відмовило ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2009 по 31.08.2009 у ВАТ «Керамік», оскільки, згідно бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, за даний період не сплачені страхові внески.

З"ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши матеріали пенсійної справи, надані відповідачем на вимогу ухвали суду, суд встановив наступне.

Згідно з рішенням відповідача від 06.07.2010 року ( протокол № 371 ) позивачу відповідно до його заяви від 20.10.2009 року призначено пенсію за віком ( робота за списком 2 ).

В подальшому за зверненнями позивача органом Пенсійного фонду неодноразово здійснювався перерахунок пенсії ОСОБА_1

06.03.2020 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вид перерахунку: зміна страхового стажу ( зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2009 по 31.08.2009 року).

Рішенням №905290171374 від 12.03.2020 відповідач відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2009 по 31.08.2009 роки у ВАТ "Керамік", оскільки, згідно бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, за даний період не сплачені страхові внески.

Вважаючи протиправними дії відповідача, що полягають у не зарахуванні до його страхового стажу періоду роботи з 01.01.2009 по 31.08.2009 роки у ВАТ "Керамік", позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Правовідносини пов'язані із загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-ІV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

За змістом статті 20 Закону № 1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 2 статті 24 цього Закону визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини третьої даної статті Закону, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ст.7 Закону №1788-XII, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1-2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно абз.5 ч.1 №1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

З системного аналізу вищевикладеного вбачається, що до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії, враховуються лише той період, під час якого за працівника сплачені страхові внески.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 з 01.01.2009 року він прийнятий на роботу у ВАТ «Керамік» на посаду електро-газозварником 6 розряду в механічний цех та з 11.08.2009 року звільнений по переводу на ПП «Компанія «Володимирський масив». З 12.08.2009 року прийнятий на роботу в ПП «Компанія «Володимирський масив» електро-газозварником в порядку переведення з ВАТ «Керамік».

Також судом з матеріалів пенсійної справи встановлено, що відповідно до довідки №3532 від 31.08.2010 відділу обліку надходження платежів УПФУ в Ленінському районі м. Вінниці вказано, що ВАТ «Керамік» у період з 01.01.2009 по 31.01.2009 за ОСОБА_1 страхові внески сплачено.

З наявних в матеріалах пенсійної справи індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) від 21.10.2015 вбачається, що позивачу у період січень - серпень 2009 року на ВАТ «Керамік» нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, на яку нараховувались та сплачувались страхові внески. Також в зазначених відомостях вказані відповідні суми для пенсії, в тому числі за період січень - серпень 2009 року.

Системний аналіз вищенаведених нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно не зараховано позивачу в страховий стаж стаж його роботи у ВАТ «Керамік» в період січень - серпень 2009 року, оскільки позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися та сплачувалися страхові внески, що підтверджується вищенаведеними доказами, які містяться в матеріалах пенсійної справи позивача. Відтак, у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача вищевказаний період роботи.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) ОСОБА_1 даних щодо сплати страхових внесків в період січень - серпень 2009 року, оскільки такі доводи спростовуються дослідженими судом та вищенаведеними доказами, а недоліки в функціонуванні Реєстру застрахованих осіб та помилки при формуванні індивідуальних відомостей про застраховану особу не можуть позбавляти особу права на здійснення перерахунку пенсії.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 12.03.2020 року №905290171374 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2009 по 31.08.2009.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з усіма індексаціями та перерахунками з дня призначення пенсії, а саме з 20.10.2009, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 43 Закону №1058-IV встановлено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 4 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першоюстатті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і тастиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа (абз.2 ч.4 ст.45 Закону №1058-IV);

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа (абз.3 ч.4 ст.45 Закону №1058-IV).

Згідно з ч.5 ст.45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Як зазначалося вище, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області з заявою 06.03.2020 року про зарахування до його загального страхового стажу періоду роботи з 01.01.2009 по 31.08.2009 року на ВАТ «Керамік, а також з вимогою здійснити відповідний перерахунок розміру його пенсії, взявши до уваги вказаний період роботи, однак, рішенням відповідача №905290171374 від 12.03.2020 було відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2009 по 31.08.2009 роки.

Водночас, така відмова визнана судом протиправною та рішення відповідача скасовано, із зобов'язанням відповідача здійснити зарахування спірного періоду роботи ОСОБА_1 до його загального страхового стажу, внаслідок чого, вимога заяви позивача від 06.03.2020. про перерахунок його пенсії у зв'язку із таким зарахування є обґрунтованою. Разом з тим, суд приходить до висновку, що відповідача слід зобов"язати здійснити такий перерахунок з 01.03.2020, а не з дня призначення позивачу пенсії (20.10.2009), як він про це просить, оскільки, як зазначалося вище, за змістом приписів абз. 2 ч.4 ст.45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Тому, оскільки ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії до 15 числа (06.03.2020), то і перерахунок його пенсії має бути здійснений з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, тобто з 01.03.2020, через що позовні вимоги в цій частині задоволенню підлягають частково.

Крім того, суд зазначає, що матеріали пенсійної справи свідчать, що позивач неодноразово звертався до органів Пенсійного фонду із заявами про перерахунок його пенсії, а отже він мав можливість ознайомитися з матеріалами власної пенсійної справи та встановити, що йому не було зараховано до страхового стажу спірний період роботи у ВАТ «Керамік». Відтак доводи позивача, що при призначенні пенсії в 2009 році йому не було видано роздруківку щодо розрахунку пенсії, в цій частині є неприйнятними.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України і присуджує на користь позивача документально підтверджені понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у перерахунку пенсії № 905290171374 від 12.03.2020 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2020 року, з зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, ЄДРПОУ 13322403).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна

Попередній документ
92797751
Наступний документ
92797753
Інформація про рішення:
№ рішення: 92797752
№ справи: 120/1565/20-а
Дата рішення: 10.11.2020
Дата публікації: 13.11.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (08.04.2020)
Дата надходження: 08.04.2020
Предмет позову: скасування рішення, зобов`язання вчинити дії