Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/318/20
Провадження по справі № 2/514/222/20
10 листопада 2020 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Тончевої Н.М.
при секретарі - Образенко Т.М.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -
Представник позивача за дорученням Кіріченко В.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитом в розмірі 136668 гривень 81 копійка. Крім того, просить стягнути з відповідачки судовий збір в розмірі 2102 гривні 00 копійок.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору №б/н від 15 березня 2012 року отримав кредит у розмірі 600.00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак, відповідач не виконував умови договору, тобто не сплачував кожного місяця обов'язковий мінімальний платіж, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 136668 гривень 81 копійка. Що й стало підставою для звернення представника позивача до суду з вказаним позовом.
В судове засідання представник позивача не з'явився. Надав суду заяву в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги позивача та просить розглянути справу за відсутністю представника банку. Не заперечує щодо розгляду справи у заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення з його підписом, який засвідчує отримання ним судової повістки. Причини неявки суду не повідомив.
Пунктом 1 частини 3 статті 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 ЦПК України).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про судове засідання, відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання не з'явився та не повідомив причини неявки, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.
Враховуючи, що представник позивача не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору №б/н від 15 березня 2012 року отримав кредит у розмірі 600.00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.59).
До позовної заяви представник позивача також додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с.60) та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.61-84).
Крім того, до позовної заяви додано довідку про видані картки (а.с.53), з якої вбачається, що між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: 15 березня 2012 року № НОМЕР_1 термін дії 10/15.
З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 (а.с.52) вбачається, що по картці № НОМЕР_1 : 15 березня 2012 року зафіксовано страт карткового рахунку; 15 березня 2012 року встановлено кредитний ліміт в розмірі 300 гривень; 10 травня 2012 року збільшено кредитний ліміт до 600 гривень; 28 грудня 2012 року знижено кредитний ліміт до 340 гривень; 06 листопада 2019 року знижено кредитний ліміт до 0.00 гривень.
Однак відповідач не виконував умови договору, тобто не сплачував кожного місяця обов'язковий мінімальний платіж, у зв'язку з чим виникла заборгованість за наданим кредитом.
Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором станом на 31 грудня 2019 року складає 136668 гривень 81 копійка (а.с. 5-7) в тому числі :
заборгованість за кредитом - 336 гривень 39 копійок;
заборгованість по процентам за користування кредитом з 15 березня 2012 року по 31 січня 2019 року - 136332 гривні 42 копійки.
Згідно з п.п. 1, 2 Статуту АТ КБ «Приватбанк» рішенням Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 року № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» став правонаступником всіх прав та зобов'язань публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк».
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного Кодексу України.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у випадку порушення зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його підписання стають одинаково обов'язковими для виконання сторонами.
Як передбачено ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З вищенаведеного випливає, що позивач та відповідачка, підписавши договір встановили факт досягнення згоди між собою, щодо всіх істотних умов кредитного договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за Кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки, за частиною 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.
Крім того, ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2102 гривні 00 копійок, що підтверджується оригіналом платіжного доручення № PROM4B0ОХ0 від 04 лютого 2020 року (а.с.1).
Таким чином, враховуючи, що відповідач кошти отримав, але своїх зобов'язань за договором належним чином не виконав, суд вважає, що позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 136668 гривень 81 копійка, судовий збір в розмірі 2102 гривні 00 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 611, 623,625, 629, 638, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України; ст. ст. 12, 13, 81,89, 128, 141, 223, 264, 265, 268, 272, 280-283, 288, 289 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ганновка Тарутинського району Одеської області, ІПН НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» загальну суму заборгованості в розмірі 136668 (сто тридцять шість тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 81 (вісімдесят одна) копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ганновка Тарутинського району Одеської області, ІПН НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» суму судових витрат в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.М. Тончева