Справа №523/4075/18
Провадження №1-кп/523/288/20
09.11.2020 року
Колегія суддів Суворовського районного суду м. Одеси в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , в присутності обвинуваченого, розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні по звинуваченню ОСОБА_7 , у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 115 ч. 1, 263 ч. 1 КК України, -
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні по звинуваченню ОСОБА_7 , у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 115 ч. 1, 263 ч. 1 КК України.
В ході судового розгляду прокурором було подано письмове клопотання про продовження відносно обвинуваченого строків тримання під вартою, посилаючись на ризики у кримінальному провадженні.
Захисник заперечувала проти продовження строків тримання під вартою відносно її підзахисного та просила зміни запобіжний захід на більш мякий.
Відповідно ж до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Стаття 177 КПК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з цим, ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Приймаючи до уваги викладені обставини та встановлені в судовому засіданні ризики, суд доходить до висновку про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до обвинувачуваного ОСОБА_7 не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому належить продовжити на час судового розгляду цього кримінального провадження запобіжний захід зазначеній особі у вигляді тримання під вартою ще на шістдесят діб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів-
В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відносно ОСОБА_7 , - відмовити.
Продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ "Одемький слідчий ізолятор", строком на 60 діб, тобто до 07.01.2021 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі - 1000 (однієї тисячі) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, тобто станом на 01.01.2020 року - 2 027 000 гривень.
Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний, обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язки строком на 60 днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
-прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
-не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.
-докласти зусиль до пошуку роботи.
Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3