Справа № 510/2240/20
Провадження 1-кс/510/332/20
12.11.20 р.
Слідчий суддя Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_1 у залі суду у м. Рені, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання слідчого СВ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна, -
Слідчий СВ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на: ножиці по металу з чорно-синіми ручками, які опечатано у картонну коробку з биркою та папілярний слід від пальця руки, який було вилучено на ліпку стрічку, з метою збереження речових доказів та подальшого проведення відповідних судових експертиз у кримінальному провадженні № 12020160400000299 від 11.11.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
В клопотанні вказано, що 11.11.2020 до чергової частини Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , про те, що 09.11.2020 приблизно о 13:20 годині хлопець на ім'я ОСОБА_5 шляхом злому метало пластикового вікна проник до її будинку звідки намагався викрасти інструменти, у цей час був застигнутий нею в кімнаті після чого втік з місця події, також виявила відсутність грошей у сумі 1000 грн. (ЄО № 3661 від 11.11.2020).
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2020 за № 12020160400000299, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, старшим слідчим СВ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3
11.11.2020 на місці події за адресою: АДРЕСА_1 було проведено огляд місця події, в ході якого у будинку було виявлено сторонній предмет - ножиці по металу з чорно-синіми ручками, який опечатано у картонну коробку з биркою, з пояснень господаря вони йому не належать, та були залишені крадієм. У зв'язку з цим вказані ножиці вилучено для подальшого проведення судових експертиз. Також, в ході огляду на металопластиковому вікні було виявлено папілярний слід від пальця руки, який було вилучено на ліпку стрічку, для подальшого проведення судової експертизи.
Вилучені під час огляду місця об'єкти, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Беручи до уваги все вищевикладене, слідчий зазначає, що вищевказані об'єкти по даному кримінальному провадженню мають значення речових доказів, підлягають огляду, як речові докази, можуть бути предметом дослідження експертизи, з метою повного, всебічного та неупередженого дослідження всіх обставин справи, враховуючі реальну можливість зацікавлених осіб знищити їх, сховати, просить суд накласти арешт на вищевказане майно.
Слідчий у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
В ході розгляду клопотання були дослідженні матеріали, які додані до клопотання, а саме:
-витяг з ЄРДР від 11.11.2020 кримінальне провадження № 12020160400000299 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України;
-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.11.2020 р.;
-протокол огляду місця події від 11.11.2020 р.;
-постанова про визнання предмета речовим доказом від 11.11.2020 р.
Дослідивши додані до клопотання матеріали, перевіривши доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
З урахуванням положень ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст.. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя дійшов до висновку що, папілярний слід від пальця руки, який було вилучено на ліпку стрічку, не є речовими доказами, у розумінні ст. 98 КПК України, які підлягають арешту, оскільки завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, а є зразками для експертного дослідження. Папілярний слід від пальця руки, який було вилучено на ліпку стрічку, не містить на собі в повному обсязі вимоги до речових доказів, які передбачені ст. 98 КПК України та не відносяться до майна, на яке, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, може бути накладено арешт, у зв'язку з чим у накладенні арешту на цей об'єкт необхідно відмовити.
Як вбачається з витягу по кримінальному провадженню № 12020160400000299 від 11.11.2020, до ЄРДР внесені данні про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
З матеріалів, які надані слідчим в обґрунтування клопотання про накладення арешту на вилучене майно, слідчий суддя вбачає наявність вчинення суспільно небезпечного діяння, а речовий доказ, зазначений в постанові слідчого СВ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області від 11.11.2020 р.,а саме ножиці по металу з чорно-синіми ручками, які опечатано у картонну коробку з биркою, відповідає вимогам ст. 98 КПК України, має значення речового доказу та може бути прихований, пошкоджений, зіпсований, знищений та інше, у зв'язку з чим, з метою збереження даних речових доказів, необхідно накласти арешт на вищевказаний об'єкт.
На підставі викладеного, керуючись ст. 108, ст.ст. 170, 171, 172, 173, 174, ст. 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.
З метою збереження речових доказів - накласти арешт на майно, яке постановою слідчого визнане речовим доказом по кримінальному провадженню № 12020160400000299 від 11.11.2020, саме на ножиці по металу з чорно-синіми ручками, які опечатано у картонну коробку з биркою.
У задоволенні інших вимог відмовити.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду .
Слідчий суддя ОСОБА_1