Провадження № 2/510/1267/20
Справа № 510/1673/20
09.11.2020 року м. Рені Одеської області
Ренійський районний суд Одеської області у складі
Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.
При секретарі Пройка С.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
За час свого життя ОСОБА_3 залишила заповідальне розпорядження на користь позивача.
У встановлений законом строк, позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте постановою від 07 серпня 2020 року, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Позивач у судове засідання не з'явилась, до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про визнання позову, в якій він також просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді права на житловий будинок АДРЕСА_1 .
За час свого життя ОСОБА_3 залишила заповідальне розпорядження на користь позивача.
У встановлений законом строк, позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Відповідач звернувся до нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини на користь позивача.
Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця отримати майно після смерті спадкодавця. Тобто ОСОБА_1 прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки їй воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у її діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.
Через деякий час, відповідно до вимог чинного законодавства, позивач звернулась до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, відповідно до постанови від 07 серпня 2020 року, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
У підтвердження своїх позовних вимог, позивач надала суду копії документів, які підтверджують право власності померлої ОСОБА_3 , копію заповіту та інші докази, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог, а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не може бути підставою для невизнання права власності за спадкоємцем.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Частина 5 ст. 1268 ЦК України передбачає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Частина 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У даному випадку визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Отже, всі вказані обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та не викликають у суду жодних сумнівів.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, а тому мають бути задоволені.
Позивачем у позові та під час розгляду справи не заявлялись вимоги про відшкодування судових витрат, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для покладення цих витрат на відповідачів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова