Справа № 522/13918/20
Провадження № 1-кп/522/1058/2014/20
в порядку ст. 331 КПК України
05 листопада 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Одесі клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12018162500000851 від 05.04.2018 року, щодо обвинувачених:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Баку, республіки Азербайджан, громадянин України, неодружений, не працює, з середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дніпро, громадянин України, неодружений, не працює, з вищою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий;
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Дніпро, громадянин України, неодружений, з вищою освітою, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимий,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Дніпро, громадянин України, неодружений, з вищою освітою, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_7 , раніше не судимий,
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 громадянин України, неодружений, з вищою освітою, працює тренером на СК «Спартак», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_9 , раніше не судимий,
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Баку, республіки Азербайджан, громадянин Азербайджану, одружений, з вищою освітою, не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_10 , раніше не судимий,
- у вчиненні злочинів передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 296 КК України.
Учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_9 ,
обвинувачені - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисник - ОСОБА_10 ,
у провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за № 12020161500001142 від 16.06.2020 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 296 КК України.
Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу щодо заявив клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, з тих підстав, що вони обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину за ч. 4 ст. 296 КК України та наявні ризики передбачені в ст. 177 КПК України, що обвинувачені будуть порушувати покладені на них процесуальні обов'язки.
Також прокурор заявив клопотання про покладення на обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з тих підстав, що вони обвинувачуються у вчиненні нетяжкого злочину за ч. 2ст. 296 КК України та наявні ризики передбачені в ст. 177 КПК України, що обвинувачені будуть порушувати покладені на них процесуальні обов'язки.
Захисники та обвинувачені заперечили проти застосування запобіжного заходу.
Потерпілий підтримав думку прокурора..
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину за ч. 4 ст. 296 КК України, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі строком на 7 років.
Обґрунтованість підозри кожного, на даній стадії кримінального провадження дозволяє прийти до висновку, про наявність підстав для застосування запобіжного заходу.
Так, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, зважаючи на суспільний інтерес у забезпечені швидкого, ефективного та об'єктивного кримінального провадження щодо злочинів проти громадського порядку, суд вважає реальним ризик передбачений в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України стосовно кожного обвинуваченого.
При цьому, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію судового провадження, суд вбачає реальним ризик, що обвинувачені у разі не застосування запобіжного заходу можуть впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані.
Також, суд бере до уваги, той факт, що інкримінований особам злочин є умисним, проти громадського порядку, що свідчить про наявність ризику, що обвинувачені можуть вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, суд також враховує обставини зазначені в статті 178 КПК України, а саме відсутність стійких соціальних зв'язків у кожного із вказаних обвинувачених; тяжкість покарання що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою, характер вчиненого кримінального правопорушення, що ставиться у обвинувачення вік та стан їх здоров'я, що свідчить про достатність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною покидати місце проживання у нічний період доби.
Згідно з ч. 1, 3-6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Таким чином, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню.
Крім цього, 30 червня 2020 року ухвалами Одеського апеляційного суду застосовано щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжні заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 186060 грн, із покладенням на останніх обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. У зв'язку із внесенням застави, підозрювані були звільнені з-під варти.
Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У ч. 6 ст. 182 КПК України, вказано, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку передбаченому статтею 199 КПК України.
Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей зазначених у ст. 184 КПК України повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Аналіз вищенаведених норм Кримінального процесуального кодексу України, дає право прийти до висновку, що за викладених обставин, враховуючи, що на даний час, строк виконання обвинуваченими обов'язків сплинув, існують підстави для вирішення питання про покладення обов'язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні нетяжкого злочину за ч. 2 ст. 296 КК України, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі строком до 5 років.
Обґрунтованість підозри кожного, на даній стадії кримінального провадження дозволяє прийти до висновку, про наявність підстав для застосування запобіжного заходу.
Так, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, зважаючи на суспільний інтерес у забезпечені швидкого, ефективного та об'єктивного кримінального провадження щодо злочинів проти громадського порядку, суд вважає реальним ризик передбачений в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України стосовно кожного обвинуваченого.
При цьому, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію судового провадження, суд вбачає реальним ризик, що обвинувачені у разі не застосування запобіжного заходу можуть впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані.
Також, суд бере до уваги, той факт, що інкримінований особам злочин є умисним, проти громадського порядку, що свідчить про наявність ризику, що обвинувачені можуть вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про покладення процесуальних обов'язків, суд також враховує обставини зазначені в статті 178 КПК України, а саме відсутність стійких соціальних зв'язків у кожного із вказаних обвинувачених; тяжкість покарання що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою, характер вчиненого кримінального правопорушення, що ставиться у обвинувачення вік та стан їх здоров'я.
Таким чином, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 331, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12020161500001142 від 16.06.2020 року - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_4 , із забороною залишати житло в період з 21.00 до 07.00 годин.
Обрати ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_6 , із забороною залишати житло в період з 21.00 до 07.00 годин.
Обрати ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною залишати житло в період з 21.00 до 07.00 годин.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становить два місяці тобто до 05.01.2021 року.
Клопотання прокурора про покладення на обвинувачених обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у кримінальному провадженні № 12020161500001142 від 16.06.2020 року - задовольнити.
Покласти на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виконувати передбачені ст. 194 КПК України обов'язки - прибувати по першому виклику до суду на визначений ними час; утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Роз'яснити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 що в разі невиконання вказаних обов'язків до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на них може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
05.11.2020