18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
05 листопада 2020 року Справа № 925/866/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Козоріз О.І.,
за участі представників сторін:
від позивача - Мельник А.Ю. - представник за довіреністю,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства
“Водоканал”, м. Ватутіне, Черкаська область
до комунального підприємства “Водопостачання та водовідведення
Звенигородської міської ради”, м. Звенигородка, Черкаська
область
про стягнення 1 148 759 грн. 01 коп.
До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом Ватутінське комунальне виробниче підприємство “Водоканал” до комунального підприємства “Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради” про стягнення з відповідача 1 348 759 грн. 01 коп. заборгованості за надані послуги по прийому, перекачці та очистці стічних вод.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06 серпня 2020 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06 серпня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 06 жовтня 2020 року.
06 жовтня 2020 року від позивача надійшла заява від 02 жовтня 2020 року №399 про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 1 148 759 грн. 01 коп. заборгованості за надані послуги по прийому, перекачці та очистці стічних вод.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06 жовтня 2020 року заяву Ватутінського комунального виробничого підприємства “Водоканал” про зменшення позовних вимог від 02 жовтня 2020 року №399 прийнято до розгляду.
Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 05 листопада 2020 року.
05 листопада 2020 року від позивача до суду надійшла повторна заява про зменшення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 1 048 759 грн. 01 коп. боргу.
Водночас згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Заяву про зменшення розміру позовних вимог позивачем подано суду після закінчення підготовчого засідання, тобто з порушенням вимог ст. 46 ГПК України та без відповідного клопотання про поновлення пропущених процесуальних строків встановлених законом.
Отже, з урахуванням положень ст. ст.46, 207 ГПК України відповідну заяву суд залишив без розгляду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду на дванадцять місяців.
При цьому відповідач вказував, що оскільки підприємство знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, однією з причин якого є запровадження в Україні карантину, через що споживачі несвоєчасно сплачують надані відповідачем послуги, що ускладнює виконання договору №225 від 09 січня 2020 року в частині оплати зобов'язань за приймання, перекачку та очистку стічних вод, відповідач розраховується з позивачем по мірі надходження коштів.
Щодо змісту заявлених позовних вимог відповідач не заперечував.
У відповіді на відзив позивач заперечував проти розстрочки виконання рішення суду з підстав наведених у відповідній заяві.
Оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні, яке відбулося 05 листопада 2020 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/866/20.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 01 серпня 2014 року між Ватутінським комунальним виробничим підприємством “Водоканал” (водоканал) та комунальним підприємством “Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради” (абонент) було укладено договір на приймання, перекачку та очистку стічних вод за №225.
Відповідно до п. 1.1. та п. 2.2. вищезазначеного договору позивач зобов'язався прийняти, перекачати на очисні споруди м. Ватутіне та очистити стічні води відповідача в об'ємах, що не перевищують встановлені ліміти, а відповідач в свою чергу зобов'язався своєчасно та в повному обсязі розрахуватись за надані йому послуги по прийому, перекачці та очистці стічних вод.
Кількість стічних вод, які надійшли від абонента на очисні споруди, визначається приладом обліку, який абонент повинен придбати та встановити на каналізаційній насосній станції “Радон”. Прилад обліку перебуває на балансі та обслуговуванні абонента та повинен бути зареєстрований у водоканалі (п. 4.1. договору).
Облік кількості прийнятих та перекачених водоканалом від абонента стічних вод проводиться на каналізаційній станції “Радон“ відповідно до протоколу погодження від 01 серпня 2014 року, який є невід'ємною частиною даного договору.
В подальшому 22 січня 2019 року між Ватутінським комунальним виробничим підприємством “Водоканал” (водоканал) та комунальним підприємством “Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради” (абонент) було укладено новий договір на приймання, перекачку та очистку стічних вод за №225.
Також 09 січня 2020 року між Ватутінським комунальним виробничим підприємством “Водоканал” (водоканал) та комунальним підприємством “Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради” (абонент) було укладено договір на приймання, перекачку та очистку стічних вод за №225.
Відповідно до умов вищевказаних договорів водоканал зобов'язався приймати, перекачувати та очищувати стічні води абонента, а абонент - своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги.
За своєю правовою природою вищезазначені договори є договорами про надання послуг, а тому відносини сторін регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Договорами від 22 січня 2019 року та від 09 січня 2020 року також було передбачено умову, що кількість стічних вод, які надійшли від абонента на очисні споруди, визначається приладом обліку, який абонент повинен придбати та встановити на каналізаційній насосній станції “Радон”. Прилад обліку перебуває на балансі та обслуговуванні абонента та повинен бути зареєстрований у водоканалі.
Проте, прилад обліку не був встановлений абонентом на каналізаційній насосній станції та зареєстрований у водоканалі, а тому облік стічних вод проводився у відповідності до п. 4.2. договорів: згідно з “Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України”, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року за №190.
Даний спір зі справи стосується виключно виконання відповідачем умов договорів від 22 січня 2019 року та від 09 січня 2020 року.
Судом з'ясовано, що позивач взяті на себе зобов'язання згідно договорів від 22 січня 2019 року та від 09 січня 2020 року виконав та надав відповідачу послуги з приймання, перекачування та очищення стічних вод за період з 01 січня 2019 року по 30 квітня 2020 року на загальну суму 6 830 299 грн. 41 коп., що підтверджується копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с. 30-46).
Позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату наданих послуг, а саме:
№147 від 24 січня 2019 року на суму 301 997 грн. 48 коп.;
№339 від 25 лютого 2019 року на суму 313 022 грн. 46 коп.;
№512 від 25 березня 2019 року на суму 395 197 грн. 36 коп.;
№708 від 24 квітня 2019 року на суму 408 009 грн. 71 коп.;
№848 від 22 травня 2019 року на суму 397 030 грн. 12 коп.;
№1072 від 25 червня 2019 року на суму 411 675 грн. 23 коп.;
№1224 від 23 липня 2019 року на суму 398 862 грн. 88 коп.;
№1436 від 27 серпня 2019 року на суму 402 528 грн. 40 коп.;
№1604 від 23 вересня 2019 року на суму 409 842 грн. 47 коп.;
№1750 від 22 жовтня 2019 року на суму 406 176 грн. 95 коп.;
№1979 від 25 листопада 2019 року на суму 386 050 грн. 53 коп.;
№1997 від 24 грудня 2019 року на суму 418 989 грн. 30 коп.;
№166 від 23 січня 2020 року на суму 455 576 грн. 62 коп.;
№332 від 25 лютого 2020 року на суму 453 743 грн. 86 коп.;
№523 від 25 березня 2020 року на суму 444 597 грн. 03 коп.;
№651 від 27 квітня 2020 року на суму 429 968 грн. 89 коп.;
№797 від 26 травня 2020 року на суму 397 030 грн. 12 коп., які були одержані відповідачем, про що свідчить відмітка про отримання на відповідних документах.
Всього за приймання, перекачку та очистку стічних вод за період з 01 січня 2019 року по 31 травня 2020 року станом на 03 липня 2020 року відповідачем було сплачено 5 481 540 грн. 40 коп., в тому числі погашено повністю рахунки за січень, лютий, березень, квітень, липень, грудень 2019 року та січень 2020 року.
Таким чином, на момент звернення позивача до суду борг становив 1 348 759 грн. 01 коп.
В подальшому, під час розгляду справи в суді (до закінчення підготовчого засідання) відповідачем було сплачено позивачу 200 000 грн. 00 коп., в зв'язку з чим позивач зменшив розмір своїх позовних вимог, а тому борг становив 1 148 759 грн. 01 коп.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п. 5.3. договорів оплату за надані послуги абонент проводить в 3-денний термін після одержання платіжного документа.
Таким чином на день звернення до суду строк оплати наданих позивачем послуг з приймання, перекачки та очистки стічних вод настав.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем під час розгляду справи, всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України, не було доведено факту своєчасного виконання своїх грошових зобов'язань на підставі умов договорів за №225 від 22 січня 2019 року та від 09 січня 2020 року.
Розрахунок наданого позивачем суду боргу відповідачем також не було спростовано.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Водночас судом враховано, що після закінчення підготовчого засідання відповідачем було сплачено 100 000 грн. 00 коп. боргу, що підтверджується копією банківської виписки за 28 жовтня 2020 року.
Крім того, дані обставини позивач визнає, а тому з урахуванням положень ст.75 ГПК України вони не підлягають доказуванню.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки відповідачем було сплачено позивачу 100 000 грн. 00 коп., після звернення позивача до суду та закінчення підготовчого засідання, то провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача борг в розмірі 1 048 759 грн. 01 коп.
Що стосується заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду судом враховано наступне:
Відповідно до ч.1, 3, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як вже зазначалося вище, в обґрунтування поданої заяви відповідач вказував, що він є комунальним підприємством, яке знаходиться в тяжкому фінансовому становищі.
У тарифі на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, який діяв до 01 липня 2020 року не було закладено новий тариф на електроенергію, а тому такий тариф був збитковим для підприємства.
Стягнення боргу без розстрочки може призвести до:
- блокування рахунків боржника, що в свою чергу може призвести до зупинення діяльності підприємства;
- під загрозою повного відключення водопостачання та водовідведення опиняться місцеве населення та установи соціальної сфери;
- скиду неочищених каналізаційних вод у річку Гнилий Тікич, що створить екологічно-небезпечну ситуацію для міста.
Позивач проти клопотання про розстрочку виконання рішення суду заперечував, з підстав викладених у відповіді на відзив.
Зокрема, позивач вказував, що дане підприємство також є комунальним і також знаходиться в тяжкому фінансово-економічному стані.
Позивач вказував, що 01 вересня 2003 року між Ватутінським КВП “Водоканал” та Звенигородським КП “Водоканал” було укладено договір №139 на приймання, перекачку та очистку стічних вод.
Загальний борг Звенигородського КП “Водоканал” становить 3 400 275 грн. 03 коп.
Відповідні рішення Господарського суду Черкаської області про стягнення заборгованості зі справ: №05/4239, №06/1437, №02/5398, №12/587, №05/2923, №12/1191, №12/5026/1174/2011, №925/731/14. №925/37/16 боржником - Звенигородським КП “Водоканал” не виконуються.
Згідно рішення Звенигородської міської ради від 24 березня 2010 року №51-20/V виробником та надавачем послуг по водопостачанню та водовідведенню в м. Звенигородка з 2010 року визначено комунальне підприємство “Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради”.
01 серпня 2014 року між Ватутінським КВП “Водоканал” та КП “Водопостачання водовідведення” ЗМР укладено договір №225, який переукладався від 22 січня 2019 року та від 09 січня 2020 року на приймання, перекачку та очистку стічних вод.
Станом на 15 жовтня 2014 року сума заборгованості КП “Водопостачання та водовідведення ЗМР” складала 828 139 грн. 94 коп., на 03 листопада 2014 року борг уже становив 904 559 грн. 70 коп., на 01 лютого 2015 року - 847 317 грн. 58 коп., на 01квітня 2015 року - 932 422 грн. 18 коп., на 01 червня 2015 року - 1 065 705 грн. 69 коп., на 01 липня 2015 року - 1 183 113 грн. 95 коп., на 31 серпня 2015 року - 1 167 397 грн. 23 коп., на 01 жовтня 2015 року - 1 342 967 грн. 98 коп., а загальна сума боргу - 1 449 400 грн. 82 коп., на 01 грудня 2015 року - 1 451 436 грн. 36 коп., на 01 січня 2016 року - 1 488 289 грн. 44 коп., на 01 березня 2016 року - 1 583 939 грн. 68 коп., на 18 липня 2016 року - 1 125 365 грн. 50 коп., на 01 серпня 2016 року - 1 124 671 грн. 22 коп., 11 листопада 2016 року - 1 206 469 грн. 38 коп., станом на 01 квітня 2017 року - 978 718 грн. 48 коп., на 01 травня 2017 року - 1 219 253 грн. 32 коп., на 01 червня 2017 року - 1 292 275 грн. 78 коп., станом на 01 липня 2017 року - 1 448 404 гри. 43 коп., на 01 вересня 2017 року - 1 223 058 гри. 75 коп., на 21 листопада 2019 року - 1 135 493 грн. 69 коп., на 06 квітня 2020 року - 1 234 277 грн. 70 коп., на 14 травня 2020 року - 1 288 728 грн. 89 коп., а на 03 липня 2020 року (за період з 01 травня 2019 року по 31 травня 2020 року) уже становив - 1 348 759 грн. 01 коп., на 20 серпня 2020 року - 1 620 357 грн. 69 коп., а з урахуванням нарахування та часткової сплати за серпень 2020 року станом на 27 серпня 2020 року борг складає 2 068 620 грн. 24 коп. (2 378 254 грн. 52 коп. з ГДК).
Тобто, заборгованість постійно зростає.
Внаслідок значної заборгованості Ватутінське КВП “Водоканал” знаходиться в надтяжкому фінансово-економічному стані, та не має можливості стабільно працювати, виконувати покладені на нього функції, не взмозі своєчасно та в повному обсязі розраховуватись по податкових платежах, сплачувати за використану електричну енергію, вчасно виплачувати заробітну плату працівникам підприємства.
Розрахунки за періоди 2015 - 2016 - 2017 роки згідно укладеного договору №225 від 01 серпня 2014 року, КП “Водопостачання водовідведення” ЗМР без відповідного вирішення справи в суді не проводив взагалі.
Доказом чого є рішення зі справ №925/2234/14 від 20 січня 2015 року, №925/721/15 від 09 червня 2015 року, №925/980/15 від 03 серпня 2015 року, №925/1274/15 від 20 серпня 2015 року, №925/1659/15 від 01 грудня 2015 року, №925/2056/15 від 11 листопада 2016 року. №925/169/16 від 16 березня 2016 року, №925/601/16 від 09 липня 2016 року, №925/816/16 від 16 серпня 2016 року. №925/832/16 від 02 серпня 2016 року, №925/1412/16 від 13 грудня 2016 року, №925/1513/16 від 05 січня 2017року, №925/567/17 від 29 червня 2017 року, №925/1108/17 від 13 жовтня 2017 року.
Так Господарським судом Черкаської області було прийнято рішення про стягнення заборгованості з КП “Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради”:
№925/2234/14 від 20 січня 2015 року про стягнення 345 596 грн. 97 коп. та 9 925 грн. 48 коп. сплаченого судового збору (за період з 01 серпня 2014 року по 01 грудня 2014 року);
№925/721/15 від 09 червня 2015 року про стягнення 339 984 грн. 72 коп. та 6 799 грн. 70 коп. сплаченого судового збору (за період з 01 січня по 01 березня 2015 року, січень - лютий);
№925/980/15 від 03 серпня 2015 року про стягнення 352 299 грн. 89 коп. та 7 046 грн. 00 коп. сплаченого судового збору (за період з 01 березня по 01 травня 2015 року, березень - квітень);
№925/1274/15 від 20 серпня 2015 року про стягнення 352 308 грн. 67 коп. та 7 046 грн. 17 коп. сплаченого судового збору (за період з 01 травня - по 01 липня 2015 року, травень - червень);
№925/1659/15 від 01 грудня 2015 року про стягнення 380 716 грн. 12 коп. та 5 710 грн. 74 коп. сплаченого судового збору (за період з 01 липня по 01 вересня 2015 року, липень - серпень).
№925/2056/15 від 11 лютого 2016 року про стягнення 370 270 грн. 59 коп. та 5 554 грн. 06 коп. сплаченого судового збору за період з 01 вересня по 31 жовтня 2015 року, вересень - жовтень 2015 року.
На виконання рішення від 11 лютого 2016 року було сплачено 300 000, 00 грн. 18 березня 2016 року.
№925/169/16 від 16 березня 2016 року про стягнення 426 169 грн. 08 коп. та 6 392 грн. 54 коп. сплаченого судового збору за період з 01 листопада по 31 грудня 2015 року, листопад - грудень 2015 року);
№925/601/16 від 09 липня 2016 року про стягнення 290 426 грн. 52 коп. та 6 262 грн. 39 коп. сплаченого судового збору за період з 01 березня - 30 квітня 2016 року, березень - квітень 2016 року.
Було розстрочено виконання рішення суду згідно графіку погашення заборгованості.
№925/816/16 від 16 серпня 2016 року про стягнення 478 946 грн. 52 коп. та 7 184 грн. 20 коп. сплаченого судового збору за період з 01 травня по 30 червня 2016 року, травень - червень 2016 року;
№925/832/16 від 02 серпня 2016 року про стягнення 83 386 грн. 26 коп. та 2 944 грн. 77 коп. сплаченого судового збору по договору розстрочення.
№925/1412/16 від 13 грудня 2016 року про стягнення 463 906 гри. 92 коп. та 6 958 грн. 60 коп. сплаченого судового збору (за вересень - жовтень 2016 року);
№925/1513/16 від 05 січня 2017 року про стягнення 51 706 грн. 35 коп. та 1 378 грн. 00 коп. сплаченого судового збору (за січень - лютий 2016 року).
Станом на 01 червня 2017 року сума заборгованості КП “Водопостачання та водовідведення ЗМР” складала 1 292 275 грн. 78 коп., а станом на 01 липня 2017 року - 1 448 404 грн. 43 коп.
Також позивач посилається на рішення місцевого господарського суду зі справи №925/567/17 від 29 червня 2017 року про стягнення 599 851 грн. 00 коп. та 8 997 грн. 76 коп., сплаченого судового збору (за березень - квітень 2017 року).
Рішення зі справи №925/1108/17 від 13 жовтня 2017 року про стягнення 313 022 грн. 46 коп. та 4 695 грн. 34 коп., сплаченого судового збору (за травень 2017 року).
Рішенням Господарського суду Черкаської області по справі №925/832/16 від 02 серпня 2016 року позов Ватутінського КВП “Водоканал” задоволено повністю, стягнуто на користь підприємства залишок боргу згідно договору №1 від 08 серпня 2014 року “Про порядок погашення заборгованості”.
Ситуація з нарощуванням заборгованості КП “Водопостачання та водовідведення ЗМР” та доведення Ватутінського КВП “Водоканал” до тяжкого фінансового становища повторюється станом на 20 серпня 2020 року борг становить 1 620 357 грн. 69 коп. Боржник поступово нарощує заборгованість шляхом не повної оплати поточних платежів.
В 2019 року між сторонами уже було укладено договір №76 від 19 серпня 2019 року “Про порядок погашення заборгованості” із графіком погашення заборгованості” від 19 серпня 2019 року на суму 190 415 грн. 20 коп.
Відповідач порушує графік розстрочення боргу, про що відповідачу по справі було направлено претензію.
Через значну заборгованість Звенигородського КП “Водоканал”, у зв'язку з невиконанням судових рішень та заборгованість КП “Водопостачання та водовідведення ЗМР, а також у зв'язку з несплатою поточних платежів, позивач не має можливості сплачувати податки та інші свої зобов'язання, зокрема:
заборгованість по сплаті платежів до бюджету з ПДВ становить 3 415,4 тис. грн.,
заборгованість зі сплати ПДФО - 2 550,5 тис. грн., а активи підприємства знаходяться в податковій заставі;
не взмозі вчасно виплачувані заробітну плату працівникам підприємства, а борг складає 1554,1тис.грн.
Судом враховано те, що надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору.
Позивач та відповідач є комунальними підприємствами і фактично знаходяться в рівних економічних умовах.
Зокрема, з наданих суду доказів вбачається, що фінансовий стан обох підприємств знаходиться в скрутних умовах.
Водночас суд зазначає, що затримка у виконанні рішення суду не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі “Іммобільяре Саффі проти Італі” заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V).
Оскільки відповідач систематично порушує свої грошові зобов'язання перед позивачем, а також порушує раніше узгоджені графіки про розстрочку сплати боргу, зважаючи на тривалий строк порушення відповідачем умов договорів щодо своєчасності сплати наданих позивачем послуг, а також враховуючи факт не пред'явлення позивачем вимог до відповідача про стягнення з останнього на підставі ст.625 ЦК України інфляційних втрат та 3% річних за порушення грошових зобов'язань, суд в даному випадку не вбачає підстав для розстрочення виконання рішення суду.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 129, п. 2 ч.1 ст. 231, ст. ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з комунального підприємства “Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради”, вул. Кримського, 37, м. Звенигородка, Черкаської області, ідентифікаційний код 36773489 на користь Ватутінського комунального виробничого підприємства “Водоканал”, вул. Європейська,1, м. Ватутіне, Черкаської області, ідентифікаційний код 24359125 - 1 048 759 грн. 01 коп. боргу та 15 731 грн. 39 коп. судового збору.
3.Провадження у справі №925/866/20 в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 100 000 грн. 00 коп. - закрити.
Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 12 листопада 2020 року.
Суддя А.В. Васянович