Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" листопада 2020 р. Справа № 922/3621/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Яризька В.О.
розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 , с. Комуніст
до фізичної особи ОСОБА_1 , с. Комуніст, код ІПН НОМЕР_1
про неплатоспроможність
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Харківської області з заявою про неплатоспроможність.
Одночасно із подання заяви про неплатоспроможність, заявник звернувся до суду з клопотаннями про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому шляхом розподілу між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень розпорядженням майном боржника, та про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого
Розглянувши подану заяву, суд встановив, що подана заява не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, а саме до заяви згідно з вимогами ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства не додано докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Стосовно доказів авансування винагороди арбітражному керуючому суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства).
Частиною 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня становить 2197 гривень.
Таким чином, заявник повинен сплатити на депозитний рахунок суду винагороду керуючому реструктуризацією в розмірі 32 955,00 грн., чого останнім зроблено не було.
Що стосується клопотання заявника про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому, в якому фізична особа ОСОБА_1 просить розподілити між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень розпорядженням майном боржника, та клопотання про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Частиною першою статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Вищезазначена норма кореспондується зі статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, а також регулює порядок такої сплати.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду… Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (заяв); оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати авансового внеску на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено Кодексом України з процедур банкрутства та не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також суд зазначає, що положення Кодексу України з процедур банкрутства не передбачають можливість розподілу між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень керуючого реструктуризацією під час подання до господарського суду заяви про неплатоспроможність боржника.
Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання ФО ОСОБА_1 про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому та клопотання про створення фонду кредиторами для винагороди арбітражному керуючому відмовити.
Суд також зазначає, що з 17.10.2020 набули чинності зміни, які внесені до Кодексу України з процедур банкрутства Законом № 686-ІХ від 05.06.2020.
Згідно п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Отже, суд вважає, що до заяви боржника про неплатоспроможність має бути надана кандидатура арбітражного керуючого та його заява про згоду на участь у справі в оригіналі.
Частиною 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Таким чином, оскільки до заяви Фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність не додано доказів здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому, не запропоновано кандидатуру арбітражного керуючого та не надано заяви арбітражного керуючого про згоду на участь у справі, суд вважає за необхідне залишити таку заяву без руху, повідомити заявника про виявлені судом недоліки та надати час для усунення виявлених судом недоліків.
Керуючись ст. ст. 2, 37 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 1, 3, 4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 174, 233-235 ГПК України, суд
В задоволенні клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому та клопотання про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого відмовити.
Залишити без руху заяву Фізичної особи ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Повідомити фізичну особу ОСОБА_1 про виявлені судом недоліки при подачі заяви про неплатоспроможність, а саме відсутність доказів авансування винагороди арбітражному керуючому в розмірі 2 490,00 грн., запропонувати кандидатуру арбітражного керуючого та надати оригінал заяви арбітражного керуючого про згоду на його участь у справі.
Надати фізичній особі ОСОБА_1 строк для усунення виявлених судом недоліків, допущених при подачі заяви про неплатоспроможність, а саме недоліки мають бути усунені протягом 7 днів з дня отримання ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили 12.11.2020, оскарженню не підлягає.
Суддя Яризько В.О.