Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" листопада 2020 р.м. Харків Справа № 922/3173/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
без виклику учасників справи
розглянувши заяву про забезпечення позову (вх. №26052 від 09.11.2020) у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Шишакової Каріне Олександрівни, АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ;
до Фізичної особи-підприємця Халіл Анастасії Юріївни, АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_2 ;
про стягнення заборгованості за договором оренди №19/12-1 від 19.12.2019 у розмірі 17992,82грн.
Фізична особа-підприємець Шишакова Каріне Олександрівна звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Халіл Анастасії Юріївни, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором оренди №19/12-1 від 19.12.2019 у розмірі 17992,82грн., з яких 16450,00грн. - боргу, 1142,78грн. - пені, 227,34грн. - 3%річних та 172,70грн. - інфляційних. Крім цього, позивач просив покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, які орієнтовно становлять 9000,00грн., докази понесення яких позивач зобов'язується подати в строки та порядку передбаченому ч. 8 ст. 126 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження у справі №922/3173/20 та призначено розгляд справи № 922/3173/20 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження справи за наявними у справі матеріалами.
Водночас, 09.11.2020 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок в банківській установі АТ КБ "Приватбанк", рахунок № НОМЕР_3 , ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, що належить ФОП Халіл А.Ю. в межах ціни позову в сумі 17992,82 грн. та шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ФОП Халіл А.Ю. в межах ціни позову в сумі 17992,82 грн. В обґрунтування заяви про забезпечення позову, останній вказує, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить або унеможливить виконання судового рішення так як, відповідач вчиняє дії спрямовані на ухилення від виконання рішення у майбутньому, що підтверджується тим, щ Претензія від 19 серпня 2020 року залишена відповідачем без відповіді та задоволення, а наданий рахунок без оплати. Крім того письмові перемовини між відповідачем за позивачем у період дії договору оренди, на переконання позивача, свідчать про відсутність у відповідача можливості погасити заборгованість. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову, на думку позивача, обґрунтовується тим, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав позивача, оскільки, відповідач систематично ухиляється від виконаним взятого на себе обов'язку за договором оренди. В якості зустрічного забезпечення останній посилається на те, що забезпечення позову не спричинить відповідачу будь-яких збитків, у зв'язку з чим вжиття зустрічного забезпечення є непотрібним.
Статтею 139 ГПК України, визначено вимоги, яким повинна відпоідати заява про забезпечення позову. Суд встановивши що заява про забезпечення позову подана позивачем відповідає вимогам встановлених ст. 139 ГПК України, приймає таку заяву до провадження.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою Фізичної особи-підприємця Шишакової Каріне Олександрівни про забезпечення позову (вх. №26052 від 09.11.2020), суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Таким чином, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі №910/19256/16, від 14.05.2018р. у справі №910/20479/17, від 14.06.2018р. у справі №916/10/18, від 23.06.2018р. у справі №916/2026/17, від 16.08.2018р. у справі №910/5916/18, від 11.09.2018р. у справі №922/1605/18, від 14.01.2019р. у справі №909/526/18, від 21.01.2019р. у справі №916/1278/18, від 25.01.2019р. у справі №925/288/17, від 26.09.2019р. у справі №904/1417/19.
Відповідно до усталеної судової практики при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача. Таким чином, виходячи з системного аналізу статей 13, 74, 136, 137 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини, також може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, чи дій направлених на майбутнє ухилення від виконання рішення суду.
Як вбачається з поданої заяви позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок в банківській установі АТ КБ "Приватбанк", рахунок № НОМЕР_3 , ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, що належить ФОП Халіл А.Ю. в межах ціни позову в сумі 17992,82 грн. та шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ФОП Халіл А.Ю. в межах ціни позову в сумі 17992,82 грн. При цьому, позивач стверджує, що доказом вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання рішення суду у майбутньому є те, що Претензія від 19 серпня 2020 року залишена відповідачем без відповіді та задоволення, а наданий рахунок без оплати, крім цього позивачем надано стенограма листування між сторонами, яка на переконання останнього свідчить про систематичність не виконання грошових зобов'язань відповідачем.
Водночас, посилання позивача на те, що дії відповідача щодо залишення без розгляду претензії від 19.08.2020, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду у майбутньому, суд оцінює критично, оскільки звернення позивачем до відповідача з претензією є способом досудового врегулювання спору, а відмова від виконання вказаної претензії жодним чином не свідчить про ухилення від виконання судового рішення в майбутньому.
Також посилання позивача на стенограму листування між сторонами, яка на переконання останнього свідчить про систематичність не виконання грошових зобов'язань відповідачем, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки з наданої стенограми не можливу встановити способу такого листування (програмного забезпечення чи то іншої платформи листування), а також ідентифікувати сторін спору, а тому такі докази не є належними та вірогідними доказами на підставі яких суд не взмозі встановити вказані позивачем обставини.
Водночас, суд зазначає, що предметом спору по даній справи є стягнення заборгованості за договором оренди №19/12-1 від 19.12.2019 у розмірі 17992,82грн., при цьому, сама справа в розумінні статті 12 ГПК України є в силу закону малозначною, а тому вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок відповідача та все рухоме та нерухоме майно відповідача в межах ціни позову не є співрозмірним та адекватним способом забезпечення позову по відношенню до предмету, характеру та складності спору, а тому, враховуючи, що позивачем необґрунтовано обставин щодо ухилення відповідача від виконання судового рішення, а також не вказано, яким чином не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання судового рішення, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заяви про забезпечення позову, а відтак відмовляє в її задоволенні.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 2, 42, 74, 136, 137, 138, 140, 234, 235 254, 255, 256 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Шишакової Каріне Олександрівни про забезпечення позову (вх. №26052 від 09.11.2020) відмовити повністю.
Ухвала набирає чинності негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку, передбаченому статтями 254 - 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих положень ГПК України та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
Ухвалу складено та підписано 11.11.2020.
Суддя Н.А. Новікова