65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"12" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1674/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
При секретарі судового засідання Аганін В.Ю.
розглядаючи у підготовчому засіданні справу №916/1674/18
За позовом: Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
До відповідачів: Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Колективного підприємства „Будова”
Про визнання додаткової угоди до договору недійсною
Та за позовом Національного антикорупційного бюро України
до відповідачів: Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України ,Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система"
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Колективного підприємства „Будова”
про визнання додаткової угоди недійсною
Представники:
від прокуратури: Біховська М.Ю., за посвідченням
від Міністерства оборони України: Дідух С.П., самопредставництво
від Національного антикорупційного бюро України: Клименко Є.С., самопредставництво
від відповідача Південного управління капітального будівництва МОУ: Румянцев С.В., адвокат за ордером
від відповідача ТОВ „УВГП-Система”: Золотоверх М.С., адвокат за ордером
від третьої особи Колективного підприємства „Будова”: Новак Л.А., адвокат за довіреністю
Встановив: 10.08.2018 року Заступник військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”, в якій просив суд визнати недійсною додаткову угоду від 16.10.2015р. №3/70СП до договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладену Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України з Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1674/18. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Колективне підприємство „Будова” та призначено підготовче засідання у справі.
28.09.2018 року Національне антикорупційне бюро України звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система", в якому просило суд визнати недійсною додаткову угоду від 16.10.2015р. №3/70СП до договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р., укладену Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”.
Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Літвінов С.В.) від 02.10.2018р. відкрито провадження у справі №916/2094/18, ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду у справі №916/2094/18 на 24.10.2018р. о 12 год. 00 хв.
03.10.2018р. за вх. №ГСОО 2-4984/18 Національним антикорупційним бюро України було подано до суду клопотання про об'єднання в одне провадження справ №916/1674/18 та №916/2094/18, яке обґрунтовано тим, що дані справи пов'язані поданими доказами, предметом: оспорюваною додатковою угодою від 16.10.2015р. №3/70СП до договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р., та пред'явлені до одних і тих самих відповідачів: Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю “УВГП-Система”.
Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Літвінов С.В). від 08.10.2018р. об'єднано в одне провадження справи №916/1674/18 та №916/2094/18, які розглядаються господарським судом Одеської області. Передано об'єднану справу на розгляд судді господарського суду Одеської області Д'яченко Т.Г., якою раніше ніж у справі №916/2094/18 було відкрито провадження у справі №916/1674/18.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.10.2018р., справу №916/2094/18 передано на розгляду судді Д'яченко Т.Г.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2018р. справу №916/2094/18 прийнято до свого провадження суддею Д'яченко Т.Г. Присвоєно справі за позовом Національного антикорупційного бюро України до Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" про визнання додаткової угоди недійсною №916/1674/18. Повідомлено Національне антикорупційне бюро України, Південне Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариство з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" про те, що справа №916/1674/18 розглядається за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2018р. зупинено провадження у справі №916/1674/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1673/18.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2018р. апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 18.10.2018р. у справі №916/1674/18 скасовано, справу №916/1674/18 направлено до господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Колективного підприємства “Будова” на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2018р. у справі №916/1674/18.
Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2018р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" на Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2018р. у справі № 916/1674/18. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" на Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2018р. у справі № 916/1674/18 повернуто скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2018р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою колективного підприємства "Будова" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. у справі №916/1674/18. Касаційну скаргу колективного підприємства "Будова" на ухвалу Південно - західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. у справі № 916/1674/18 повернуто скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2018р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2018р. у справі № 916/1674/18. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2018р. у справі № 916/1674/18 повернуто скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019р. залишено без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “УВГП-Система” на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.10.2018р. про повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “УВГП-Система” про роз'яснення ухвали Господарського суду Одеської області від 15.08.2018р. у справі №916/1674/18.
Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2019р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.10.2018р. та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019р. у справі №916/1674/18. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.10.2018р. та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019р. у справі №916/1674/18 повернуто скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
19.04.2019р. матеріали господарської справи №916/1674/18 повернулись до господарського суду Одеської області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2019р. поновлено провадження у справі №916/1674/18. Підготовче засідання у справі №916/1674/18 призначено на "15" травня 2019 р. о 13:45.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.05.2019р. позовну заяву Заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Колективного підприємства „Будова” про визнання додаткової угоди до договору недійсною залишено без розгляду.
27.05.2019р. до господарського суду Одеської області Заступником військового прокурора Південного регіону України було подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Одеської області від 15.05.2019р. у справі №916/1674/18.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2019р. провадження у справі №916/1674/18 зупинено до перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 15.05.2019р. у справі №916/1674/18 в порядку апеляційного провадження.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019р. апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Південного регіону України на ухвалу господарського суду Одеської області від 15.05.2019 року у справі №916/1674/18 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Одеської області від 15.05.2019 року у справі №916/1674/18 - залишено без змін.
11.11.2019р. матеріали справи №916/1674/18 повернулись до господарського суду Одеської області з апеляційної інстанції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.11.2019р. поновлено провадження у справі №916/1674/18. Підготовче засідання у справі №916/1674/18 призначено на "22" листопада 2019 р. о 10:00.
21.11.2019р. до господарського суду Одеської області від Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов запит щодо необхідності скерування справи №916/1674/18 до апеляційної інстанції, у зв'язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” на постанову Південно-західного апеляційного суду від 04.11.2019р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.11.2019р. провадження у справі №916/1674/18 зупинено до перегляду постанови Південно-західного апеляційного суду від 04.11.2019р. у справі №916/1674/18 в порядку касаційного провадження.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.08.2020р. касаційну скаргу заступника військового прокурора Південного регіону України задоволено. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “УВГП-Система” задоволено частково. Ухвалу господарського суду Одеської області від 15 травня 2019 року та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 04 листопада 2019 року у справі за № 916/1674/18 скасовано, а справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скасовуючи ухвалу господарського суду Одеської області від 15 травня 2019 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04 листопада 2019 року у справі за № 916/1674/18 та направляючи справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у було зазначено, що при розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати вказане, а також правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та за встановлених обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, прийняти законне та обгрунтоване судове рішення відповідно до вимог ст. 236 ГПК України.
10.09.2020р. матеріали справи №916/1674/18 повернулись до господарського суду Одеської області з касаційної інстанції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.09.2020р. поновлено провадження у справі №916/1674/18. Підготовче засідання у справі №916/1674/18 призначено на "13" жовтня 2020 р. о 10:00. Залучено до участі у справі за позовом Національного антикорупційного бюро України, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Колективне підприємство „Будова”.
09.10.2020р. до господарського суду Одеської області від Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону надійшли письмові пояснення. (а.с. 31-60,т. 7).
Відповідно до поданих пояснень прокуратурою було зазначено суду наступне.
Прокурор посилався на положення ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України „Про прокуратуру”, Рішення Конституційного Суду України у справі від 08.04.1999 № З-рп/99, а також на ст. 10 Закону України „Про оборону України” та зазначав, що Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.
Також прокурор посилався на ст. 3 Закону України „Про Збройні Сили України” та п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, п. 44 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок), п. 83 ст. 4 Положення про МОУ, і зазначав, що Міністерство оборони України організовує відповідно до законодавства забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей жилими приміщеннями.
З урахуванням зазначеного, прокурор вказує суду, що безпідставне, з порушенням вимог законодавства укладення будь-яких господарських угод щодо будівництва житла для військовослужбовців на землях оборони, завдає шкоду інтересам держави та порушує права держави в особі Міністерства оборони України.
В обґрунтування своїх доводів прокурор посилався на п. 9 ст. 5 Положення про Міністерство оборони України, п. 4 „Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1040, п. 1 розділу III „Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України”, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 30.12.2016 № 744.
Водночас, як звертає увагу суду прокурор, порушуючи вказані вимоги законодавства, Міністерство оборони України заходи представницького характеру з питань захисту інтересів держави внаслідок недоотримання у державну власність житла через укладення між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” Додаткової угоди від 16.10.2015 № 3/70СП до договору № 227/УБП-70Д не вжило. За поясненнями прокурора, факт не звернення суб'єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, відтак у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом.
За поясненнями Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, під час розгляду справи №916/1674/18 необхідно встановити факт бездіяльності Міністерства оборони України, а не з'ясовувати причини невжиття ним заходів на захист інтересів держави.
Таким чином, за твердженнями Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України „Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Також прокурором було пояснено суду, що копію Додаткової угоди від 16.10.2015 №3/70СП до договору № 227/УБП-70Д, після її підписання сторонами, направлено Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України для реєстрації до Департаменту будівництва Міністерства оборони України (копія листа начальника Південного УКБ від 13.10.2015 №521 наявна в матеріалах справи). Отже, як стверджує прокурор, ще з жовтня 2015 року Міністерству оборони України стало відомо про факт порушення інтересів держави внаслідок укладення оскаржуваної додаткової угоди № 3/70СП. Більш того, у жовтні - листопаді 2016 року за дорученням заступника Міністра оборони України Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України проведено перевірку законності та ефективності володіння і використання військового нерухомого майна і земель оборони військового містечка № 186. Про результати вказаної перевірки, зокрема виявленні порушення вимог законодавства при укладенні Південним УКБ додаткової угоди від 16.10.2015 № 3/70СП до договору №227/УБП-70Д, листом від 26.04.2017 № 306/2/3116 ТВО начальника ВСП у ЗСУ повідомлено заступника Міністра оборони України.
Крім того, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” прокуратурою повідомлено суб'єкта владних повноважень - Міністерство оборони України - про необхідність представництва прокуратурою інтересів держави у формі звернення до суду з цим позовом (копія листа від 09.08.2018р. № 05/3-3615 вих-18).
12.11.2020о. прокурором було подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів, відповідно до якого він просив суд поновити процесуальний строк для залучення до матеріалів справи листа від 09.08.2018р. №05/3-3615 вих-18, задовольнити клопотання прокуратури та залучити до матеріалів справи копію такого листа.
Протокольною ухвалою суду від 12.11.2020р. у відповідності до ст. 119 ГПК України було поновлено пропущений процесуальний строк, визнано причини його пропуску поважними та залучено до матеріалів справи Лист Військової прокуратури Південного регіону України від 09.08.2018р. вих. № 05/3-3615 вих-18, на ім'я Міністерства оборони України та Квартино-екплуатаційного відділу міста Одеси, який надано прокурором в підтвердження направлення Повідомлення в порядку ст. 23 Закону України „Про прокуратуру”.
09.10.2020р. від Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (а.с. 64-66, т .7).
Відповідно до поданого клопотання відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” було зазначено суду, що господарським судом Одеської області встановлено відсутність у даному випадку законних підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, внаслідок чого постановлено ухвалу суду від 15.05.2019р.
Також було вказано суду, що ані судом апеляційної інстанції, ані Верховним Судом під час перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 15.05.2019р. не встановлено невірності висновків суду першої інстанції про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва прокурором інтересів держави та Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” було пояснено суду, що Верховний Суд в Постанові від 05.08.2020р. по справі №916/1674/18 вказав лише на помилку в застосуванні пункту ч. 1 ст. 226 ГПК України, та про належність до застосування п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Також, 09.10.2020р. від Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” надійшли пояснення (а.с. 98-100, т .7), відповідно до яких відповідачем було висловлено свою позицію щодо залишення позовної заяви прокурора без розгляду.
Крім того, у судовому засіданні, яке відбулось 12.11.2020р., представником Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” було усно доповнено обгрунтування поданого клопотання про залишення позову без розгляду від 09.10.2020р. та звернуто увагу суду на те, що Повідомлення прокурора в порядку ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” та відповідний позов прокурора, що наразі розглядається судом, були складені в один день, що, за посиланням відповідача, з урахуванням існуючої судової практики, позбавило позивача відреагувати на таке повідомлення прокурора.
09.10.2020р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Колективного підприємства „Будова” надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. (а.с. 67-70,т.7).
Відповідно до поданого клопотання Колективним підприємством „Будова” надавались пояснення та було зазначено суду, що господарським судом Одеської області встановлено відсутність у даному випадку законних підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, внаслідок чого постановлено ухвалу суду від 15.05.2019р.
Також було вказано суду, що ані судом апеляційної інстанції, ані Верховним Судом під час перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 15.05.2019р. не встановлено невірності висновків суду першої інстанції про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва прокурором інтересів держави та третьою особою було зазначено суду, що Верховний Суд в Постанові від 05.08.2020р. по справі №916/1674/18 вказав лише на помилку в застосуванні пункту ч. 1 ст. 226 ГПК України, та про належність до застосування п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Також, у судовому засіданні, яке відбулось 12.11.2020р., представником Колективного підприємства „Будова” було усно доповнено доводи його клопотання про залишення позову без розгляду від 09.10.2020р. та підтримано позицію Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”, а також зазначено, що Повідомлення прокурора в порядку ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” та відповідний позов прокурора, що наразі розглядається судом, були складені в один день, та у Міністерства оборони України не було розумного строку відреагувати на таке звернення прокурора.
09.10.2020р. від Колективного підприємства „Будова” надійшли пояснення (а.с. 101-104, т .7), відповідно до яких останнім було висловлено свою позицію щодо залишення позовної заяви прокурора без розгляду.
09.10.2020р. до канцелярії суду від представника Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України надійшла заява про перенесення судового засідання.
13.10.2020р. у судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” надав клопотання про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів.
13.10.2020р. у судовому засіданні представник Національного антикорупційного бюро України заявив клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2020р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/1674/18 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на "03" листопада 2020р. о 12:00. Викликано учасників справи та прокуратуру у підготовче засідання, призначене на 03.11.2020р. о 12:00. Доручено Солом'янському районному суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання у справі №916/1674/18 03 листопада 2020р. о 12:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.11.2020р. відкладено підготовче засідання на "11" листопада 2020р. о 12:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 11.11.2020р. о 12:00. Доручено Вищому антикорупційному суду забезпечити проведення судового засідання у справі №916/1674/18 11 листопада 2020р. о 12:00.
11.11.2020р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.11.2020р. о 12:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2020р. повідомлено відповідача по справі №916/1674/18: Товариство з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" про судове засідання, яке відбудеться "12" листопада 2020 р. о 12:00.
Приймаючи до уваги наявні матеріали справи та докази, які надано прокурором та учасниками справи, враховуючи клопотання та пояснення, що були залучені прокурором та учасниками справи до матеріалів даної господарської справи за час її розгляду, а також на виконання висновків та вказівок, що викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.08.2020р. у справі №916/1674/18, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Скасовуючи ухвалу господарського суду Одеської області від 15 травня 2019 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04 листопада 2019 року у справі за № 916/1674/18, якою позовну заяву Заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України було залишено без розгляду, та направляючи справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові 05.08.2020р. було зазначено, що при розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати вказане, а також правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та за встановлених обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, прийняти законне та обґрунтоване судове рішення відповідно до вимог ст. 236 ГПК України.
Позовні вимоги Заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України у даній справі направлено на визнання недійсною додаткової угоди від 16.10.2015р. №3/70СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 р. про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладеної Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України з Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”.
Заявлені позовні вимоги Заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України обґрунтовано тим, що додаткова угода від 16.10.2015р. №3/70СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладена Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України з Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”, суперечить вимогам ст.ст. 203, 228 Цивільного кодексу України, ст. 179 Господарського кодексу України, згідно з якими в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави та суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
За матеріалами справи судом було встановлено, що заступник військового прокурора Південного регіону України при поданні позову в інтересах держави в особі Міністерства оборони України посилався на ст. 131-1 Конституції України, на ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та на ст. 23 Закону України „Про прокуратуру”, зазначаючи, що у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді та підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Ґрунтуючи позовні вимоги, прокурором було зазначено, що Додаткова угода №3/70 СП від 16.10.2015р. до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р. суперечить вимогам законодавства та відповідно до ст. 215, ст. 203 Цивільного кодексу України повинна бути визнана судом недійсною. Крім того, за твердженням Заступника військового Прокурора, Додаткова угода №3/70 СП від 16.10.2015р. до Договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004р. суперечить вимогам ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 179 Господарського кодексу України, згідно з якими в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави та суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
При постановленні ухвали 15.05.2019р. про залишення позову без розгляду, судом не було встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Міністерством оборони України, як центральним органом виконавчої влади, який має повний обсяг процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави. Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, на яку посилався Прокурор в поданому позові, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчила, на думку суду, про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.
Під час перегляду ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви прокурора без розгляду, апеляційною інстанцією було встановлено, зокрема, що матеріали справи взагалі не містять доказів попереднього повідомлення прокуратурою Міністерства оборони України в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” про намір звернутись із відповідним позовом до суду, як і будь-яких доказів направлення такого повідомлення, що в свою чергу свідчить про те, що прокурором взагалі не дотримано процедуру, передбачену Закону України “Про прокуратуру” щодо попереднього, до звернення до суду, повідомлення про намір звернення до суду з позовом відповідного суб'єкта владних повноважень.
Вже після скасування Верховним Судом ухвали господарського суду Одеської області від 15 травня 2019 року та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04 листопада 2019 року у справі за №916/1674/18, та направлення справи першої інстанції для продовження розгляду, прокурором було залучено до матеріалів справи доказ - Лист Військової прокуратури Південного регіону України від 09.08.2018р. вих. № 05/3-3615 вих-18, на ім'я Міністерства оборони України та Квартино-екплуатаційного відділу міста Одеси, відповідно до якого, зокрема повідомлено, що відповідно до ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” військовою прокуратурою Південного регіону буде подано до господарського суду Одеської області позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартино-експтуалаційного відділу м.Одеси про визнання недійсною додаткової угоди від 16.10.2015р. №3/70 СП до договору 227/УПБ-70Д від 25.11.2004р., який, як належний, за поясненнями прокурора, доказ виконання прокуратурою вимог ст. 23 Закону України „Про прокуратуру”, прийнято судом та залучено до матеріалів справи.
Отже, за матеріалами справи судом встановлено, що Листом Військової прокуратури Південного регіону України від 09.08.2018р. вих. № 05/3-3615 вих-18 Міністерство оборони України та Квартино-екплуатаційний відділ міста Одеси було повідомлено прокурором, що відповідно до ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” військовою прокуратурою Південного регіону буде подано до господарського суду Одеської області позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартино-експтуалаційного відділу м.Одеси про визнання недійсною додаткової угоди від 16.10.2015р. №3/70 СП до договору 227/УПБ-70Д від 25.11.2004р.
09.08.2018р. прокуратурою складено відповідний позов за №05/3-3617 вих-18, який надійшов до суду 10.08.2018р. (вх.№ ГСОО 1807/18).
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)”, який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У статті 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до абз. 1,2 ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно до абз. 1,2 ч. 4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. (абз. 3 ч.4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру”).
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. (абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” ).
У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. (ч. 7 ст.23 Закону України “Про прокуратуру”).
Отже, вищевикладені вимоги Закону встановлюють як право прокурора отримувати інформацію та витребувати від суб'єкта владних повноважень необхідні матеріали, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, так і зобов'язання прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
За приписами ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
20.07.2020р. оприлюднено Постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, якою вирішено питання щодо виключно правової проблеми стосовно підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а саме питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду шляхом:
- додання до позовної заяви доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів вчинення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ним ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;
- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи в такому разі достатньо самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позову прокурора до розгляду).
Окрім того, вирішено питання щодо правових наслідків у випадку, якщо суд після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи встановить відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначених законом підстав для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру”), а саме:
- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
- які виникають правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 міститься висновок про застосування норм права, згідно з яким:
- Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
- Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
- Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
- Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
-Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
- Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
- Частина четверта статті 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
- Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Як вже встановлено господарським судом у даній справі, прокурором відповідно до Листа Військової прокуратури Південного регіону України від 09.08.2018р. вих № 05/3-3615 вих-18 було виконане зобов'язання відповідно до вимог ст.23 Закону України “Про прокуратуру” щодо повідомлення, зокрема, позивача - Міністерства оборони України про звернення прокурора до суду з відповідним позовом.
Також судом встановлено, що позовну заяву Заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” про визнання додаткової угоди до договору недійсною було складено 09.08.2018 року та подано до господарського суду Одеської області 10.08.2018р. (вх. № ГСОО 1807/18).
З урахуванням встановлених обставин судом за час розгляду даної справи, суд приходить до висновку, що розумних строків, які б надали можливості відповідному органу відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, прокурором дотримано не було, оскільки позовну заяву в інтересах держави в особі Міністерства оборони України складено того ж дня, що і Повідомлення в порядку ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, з поданням його до суду наступного ж дня після складання та реєстрації.
Отже, Міністерство оборони України було позбавлено можливості протягом розумного строку подати до суду позов, як то і перевірити обставини, зазначені прокурором у відповідному Повідомленні, що не надає можливості суду підтвердити достатність підстав для звернення до суду прокурором з даним позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України.
При цьому, господарський суд враховує правову позицію, яка викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019р. у справі №903/129/18, та водночас зауважує, що у даній справі №916/1674/18 прокурором не дотримано розумних строків, які надають можливість відповідному компетентному органу - позивачу у справі Міністерству оборони України звернутися до суду з позовом, або іншим чином зреагувати на виявлені прокурором порушення інтересів держави.
З урахуванням викладеного та зазначеного, з огляну на фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про недоведеність прокуратурою невиконання або неналежного виконання позивачем - Міністерством оборони України своїх функцій щодо захисту прав і що Міністерство оборони України як юридична особа з повним обсягом прав процесуальної дієздатності не може чи не бажає здійснювати захист порушених інтересів та звертатись до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо залишення без розгляду позову Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” про визнання недійсною додаткову угоду від 16.10.2015р. №3/70СП до договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладеної Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України з Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система” відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Керуючись п. 2 ч.1 ст.226, ст.ст. 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Колективного підприємства „Будова” про визнання додаткової угоди до договору недійсною - залишити без розгляду.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.11.2020р.
Ухвала набрала чинності 12.11.2020р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua
Суддя Т.Г. Д'яченко