12.11.2020 р. Справа№ 914/2484/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “НК БІТ ТРЕЙДІНГ”, м.Київ
про забезпечення позову
у справі №914/2484/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НК БІТ ТРЕЙДІНГ", м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛШЛЯХБУД”, м.Львів
про стягнення заборгованості в сумі 392 765,26 гривень.
На розгляді Господарського суду Львівської області у складі судді Горецької З.В. перебуває позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НК БІТ ТРЕЙДІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛШЛЯХБУД” про стягнення заборгованості в сумі 392 765,26 гривень.
10.11.2020р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “НК БІТ ТРЕЙДІНГ” надійшла заява за вх.№2893/20 про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛШЛЯХБУД”, що знаходяться на його банківських рахунках у розмірі 392765,26грн.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020р. заява про забезпечення позову у справі №914/2484/20, у зв'язку із тимчасовим перебуванням на навчанні судді Горецької З.В. з 09.11.2020р. по 13.11.2020р., передана 10.11.2020р. на розгляд судді Іванчук С.В.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до статті 136 ГПК України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 139 Господарського процесуального кодексу України закріплені вимоги щодо змісту і форми заяви.
Частиною першою зазначеної статті закріплено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Господарський процесуальний кодекс України у частині 5 статті 139 встановлює, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України “Про судовий збір” (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п.п.3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову визначена ставка судового збору у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020р.” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 гривні.
Тобто, згідно Закону України «Про судовий збір» заявник звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1051,00грн.
Заявником, в підтвердження оплати судового збору, долучено до матеріалів заяви копію платіжного доручення №103 від 20.10.2020р. про сплату судового збору в сумі 1051,00грн., проте згідно даних інформаційної системи “Діловодство спеціалізованого суду” встановлено, що не підтверджується, зарахування до спеціального фонду Державного бюджету сплаченої заявником суми судового збору за подання заяви про забезпечення позову за вх.№2893/20 від 10.11.2020р.
Судовий збір в сумі 1051,00грн. згідно доданої копії платіжного доручення №103 від 20.10.2020р. сплачено за подання заяви про забезпечення позову за вх.№2723/20 від 23.10.2020р. у справі №914/2484/20, яка згідно ухвал суду від 26.10.2020р., від 27.10.2020р. у цій справі прийнята до розгляду, перебуває у провадженні суду та її розгляд призначено на 17.11.2020р.
Відтак, заявником в порушення вимог ч. 5 ст. 139 ГПК України, за подання заяви про забезпечення позову за вх.№2893/20 від 10.11.2020р. не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Окрім цього, як встановлено судом у провадженні суду перебуває заява про забезпечення позову за вх.№2723/20 від 23.10.2020р., яка є аналогічною за змістом та текстом поданій заяві про забезпечення позову за вх.№2893/20 від 10.11.2020р.
Згідно із ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п.2 ч.2 ,ч. 3 ст.43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Згідно із п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Таким чином, копія платіжного доручення №103 від 20.10.2020р. не може вважатись доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку.
Відтак, як вбачається із матеріалів заяви за вх.№2893/20 від 10.11.2020р., у провадженні Господарського суду Львівської області перебуває заява за вх.№2723/20 від 23.10.2020р. аналогічного змісту із тими ж сторонами, підставами та такими ж вимогами та заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є порушенням вимог ч. 5 ст. 139 ГПК України .
Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “НК БІТ ТРЕЙДІНГ” за вх.№2893/20 від 10.11.2020р. про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПК України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Суддя С.В. Іванчук