465/5901/20
3/465/3180/20
Іменем України
10.11.2020 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Марків Ю.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 , 05.09.2020 року о 6 год. 59 хв. у м.Львів по вул. В. Великого,52, керувала транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 . В стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу "Драгер" в присутності двох свідків. Результат огляду 1,62%.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.9А ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча неодноразово належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, а саме: 02.10.2020, 26.10.2020 та 10.11.2020 що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення таких та розпискою ОСОБА_2 про повідомлення її про судове засідання, призначене на 10.11.2020.
Разом з тим, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно ч.2ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, по даній справі не є обов'язковою, а тому справу слід розглядати без участі правопорушника, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду і прийняття рішення по такій.
Відповідно до Глави 21 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Згідно ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням є керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9А правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, доведена: протоколом серії ДПР №526448 від 05.09.2020 року; результатом тесту №830 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу "Драгер" з результатом тесту 1.62 %; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного за участі двох свідків; рапортом інспектора Вовк А.; відеозаписом з нагрудних камер поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечувала, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння, повідомила поліцейським, що лише перепарковувала свій автомобіль.
Оцінюючи вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП. В своїй сукупності дані докази є достатніми.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані аалкгольного сп'яніння, тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 130 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого нею правопорушення; ступінь їївини у вчиненому правопорушенні, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю. Саме тому стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною за ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 коп. в дохід держави із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Ю.С. Марків