465/5645/20
3/465/3077/20
Іменем України
10.11.2020 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Марків Ю.С., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника адвоката Павлюк І.А., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
ОСОБА_1 25 серпня 2020 року о 17:44 год. у м. Львові по вул. Лукаша,1 керував автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT», ДНЗ НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.Огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку, згідно чинного законодавства проводився у лікаря нарколога за адресою: м.Львів, вул. Кульпарківська 95. Висновок: 000472 від 25.08.2020. Таким чином ОСОБА_1 порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, в судові засідання 18.09.2020, 25.09.2020, та 10.11.2020 ОСОБА_1 та його захисник Павлюк І.А., не з'явилися. Однак, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать відповідні рекомендовані повідомлення та розписки, які містяться в матеріалах справи.
Також, ОСОБА_1 та його захисник Павлюк І.А. неодноразово зверталися до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи та з клопотанням про проведення судових засідань в режимі відеоконференції з Рівненським міським судом Рівненської області, яке суд задоволив.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду. У разі ухилення від явки до суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, може бути піддана приводу лише за розгляду тих справ, у яких присутність особи є обов'язковою (ч. 2 ст. 268 КУпАП).
Відповідно до Глави 21 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив. Пояснив, що перебував в стані алкогольного сп'яніння, однак не керував автомобілем.
Захисник Павлюк І.А. в судовому засіданні 02.10.2020 в режимі відеоконференції з Рівненським міським судом Рівненської області пояснила, що протокол серії ДПР18 від 25.08.2020 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП в частині зазначення нормативно-правового акту, що передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Також захисник в своїх поясненнях покликалась на те, що станом на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення по даній справі не була передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, а за ст. 286 КК України, відтак просила повернути матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП до УПП у Львівській області.
Допитаний за клопотанням ОСОБА_2 в судовому засіданні, свідок ОСОБА_3 повідомив, що 25.08.2020 працюючи охоронцем в студмістечку по вул.Лукаша 1 у м.Львові бачив, як ОСОБА_1 приїхав на автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT», ДНЗ НОМЕР_1 та почав розпивати з іншими особами алкоголь, після чого сів за кермо та поїхав в парк. Також зазначив, що ОСОБА_1 поводився дуже агресивно по відношенню до інспекторів поліції.
Свідок ОСОБА_4 , який був допитаний в судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_2 , дав аналогічні за змістом пояснення, як і свідок ОСОБА_3 . Ствердив, що чітко бачив, як ОСОБА_1 вживав алкогольні напої перед тим, як сів за кермо.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_2 , захисника, свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП полягає в тому числі у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв в транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №009701 від 25 серпня 2020 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що саме ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, що ними ж було підтверджено в судовому засіданні; протоколом про адміністративне затримання АЗ №099163 від 25.08.2020; висновком КНП ЛОР "Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень" 000472 від 25.08.2020; відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції на 3 дисках.
Так, ОСОБА_1 не заперечував факт перебування в стані алкогольного сп'яніння, але заперечував, що керував транспортним засобом. Такі твердження суд оцінює критично і розцінює їх, як спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності. Вказані твердження спростовуються поясненнями свідків, які були допитані в судовому засіданні, та підтвердили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв.
Стосовно покликання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на ті обставини, що за діяння, яке було вчинено після 1 липня 2020 року не можливо притягнути до відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАПу зв'язку із скасування даної норми, а саме кваліфікація діяння є невірною з огляду на чинне законодавство України, суд вважає за необхідне роз'яснити окремі положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 720-IX від 17 червня 2020 року.
Частиною третьою статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України'передбачено, що комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України.
Враховуючи положення частини п'ятоїстатті 94 Конституції УкраїниКомітет вважає, щоЗакон № 720-IXнабрав чинності 3 липня 2020 року, а саме в день його опублікування. Крім того, у зв'язку з набранням чинності 1 липня 2020року Законом № 2617-VIII, відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування, була закріплена у статті 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» України, астаттю 130 КУпАПбуло змінено.
Однак,Законом України № 720-IXвнесено зміни доЗакону № 2617-VIII, відповідно до яких ізЗакону № 2617-VIIIвилучені положення, які змінювалистаттю 130 КУпАПта включали доКК Українистаттю 286-1.Таким чином Комітет вважає, що з 3 липня 2020 рокустаття 130 КУпАПпідлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинностіЗаконом № 2617-VIII, астаття 286-1 КК Українивиключена.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про вчинення ОСОБА_2 порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, відповідальність за що передбачена ч.1ст. 130 КпАП України.
Відповідно дост. 280 КпАП Україниорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідност. 251 КпАП Українидоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, відеозапису.
Врахувавши характер скоєного правопорушення, особу порушника, ступень його вини, та враховуючи ступень суспільної небезпеки скоєного правопорушення, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, а також запобігання вчинення нових порушень накладення стягнення на правопорушника у вигляді позбавлення права керування транспортним засобами з накладенням штрафу, відповідно до санкції статті.
Згідно п 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, при обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 судом не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 слід стягнути в користь держави судовий збір у розмірі 420,40грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 130, 221, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд-,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Марків Ю.С.