Справа № 449/903/19
2-др/449/1/20
"21" вересня 2020 р. м.Перемишляни
Перемишлянський районний суд Львівської області у складі:
головуючого: судді Борняк Р.О.,
секретаря: Баран П.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни представника позивача адвоката Ісканін М.С. про відшкодування судових витрат у порядку передбаченому ст. 141 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 04 вересня 2020 року, задоволено цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволити у повному обсязі.
17.09.2020 року представник позивача адвокат Ісканін М.С. подала заяву відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 12800,00грн.
Суд, перевіривши матеріали справи, що стосуються відшкодування витрат на професійну (правничу) допомогу, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.246ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Під час судового розгляду справи представником позивача адвокатом Ісканін М.С. була подана заява про включення понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу до судових витрат та здійснення їх розподілу, докази підтверджуючі понесені позивачем вищевказані витрати будуть надані суду у строки встановлені нормами ЦПК України.
Після цього представником позивача було надано клопотання про доручення копії документів, що підтверджують понесені позивачем витрати на правову допомогу.
Договором про надання правничої допомоги, встановлено, що ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги із адвокатом Ісканін М.С.
Актом приймання-передачі надання послуг від 07.09.2020 року, встановлено, що адвокат Ісканін М.С. надала правничу допомогу ОСОБА_1 у цивільній справі №449/903/19 на загальну суму 12800.00 грн.
Квитанціями про оплату послуг, підтверджено оплату ОСОБА_1 правничої допомоги ОСОБА_3 на загальну суму 12800.00 грн.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначено докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу, а саме: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи викладене, обгрунтованості дій позивача, у якого виникає право на відшкодування таких витрат та виходячи із засад розумності, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 50 % витрат на правничу допомогу, у зв'язку з тим, що первинний позов задоволений частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 353 ЦПК України, суд
Клопотання задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 6400.00 грн., витрат на правничу допомогу.
Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя : Р. О. Борняк