463/10352/20
2/463/1544/20
про повернення позовної заяви
09 листопада 2020 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Леньо С. І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки, визнання права власності на частку в будинку, проведення поділу будинку та земельної ділянки,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , просить ухвалити рішення, яким:
визначити, що частка ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в праві спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1 становить 1/4;
визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за 3/8 частки будинку АДРЕСА_1 ;
поділити будинок АДРЕСА_1 на два окремі об'єкти нерухомого майна та визнати право власності за ОСОБА_1 на відповідні об'єкти;
поділити земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:08:007:0097 площею 0,1 га, як азнаходиться за адресою АДРЕСА_1 на дві окремі земельні ділянки та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з відповідними геометричними розмірами по периметру в метрах.
Вивчивши позовну заяву, матеріали цивільної справи № 463/8523/20, вважаю, що таку слід повернути виходячи з наступного.
Згідно даних автоматизованої системи документообігу суду, позов з тим самим предметом і з тих самих підстав до того самого відповідача ОСОБА_1 подавав 11.09.2020 (справа № 463/8523/20, провадження № 2/463/1341/20). Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, така справа була передана для розгляду судді Личаківського районного суду м. Львова Шереметі Г.І. Однак, при пред'явленні такого позову позивач не долучив до такого квитанції про сплату судового збору, а також копії позовної заяви з додатками відповідно до кількості відповідачів. Також, позивач не вказав ціни позову.
З цих причин ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 14.09.2020 позов у справі № 463/8523/20 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Таку ухвалу позивач отримав 07.10.2020, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.13 справи № 463/8523/20). У встановлений судом строк позивач не усунув недоліків, а відтак, ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 27.10.2020 вказана позовна заява була повернута. Позивач отримав матеріали позову 04.11.2020.
Незважаючи на те, що позивач достеменно знав про недоліки його позовної заяви, 03.11.2020 засобами поштового зв'язку він повторно подав той самий позов з тими самими недоліками - без квитанції про сплату судового збору, а також без копії позовної заяви з додатками відповідно до кількості відповідачів. Крім того, якщо у справі № 463/8523/20 позивач долучав документи, якими він обґрунтовує свої вимоги, то у цій справі до позовної заяви взагалі не долучено документів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З цього приводу суддя не може не підмітити, що спосіб викладення предмету та підстав позову свідчить про те, що такі позовні заяви готував кваліфікований юрист, який не міг не знати вимоги які встановлені до позовної заяви і які йому були додатково роз'ясненні ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова Шеремети Г.І. від 14.09.2020.
Зрештою, у позовній заяві позивач покликається на виконання пунктів 8 - 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а відтак, слід вважати, що він не міг незнати інших процесуальних вимог, які встановлені законом до позовної заяви.
Згідно вимог частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України в чинній редакції одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (пункт 5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України)
За змістом частини першої ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною другою статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами.
Зокрема, зловживанням процесуальними правами може бути визнано подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Виходячи з характеру поведінки позивача, який достовірно знаючи процесуальні вимоги до позовної заяви подавав декілька однакових позовів з тими самими недоліками, приходжу до висновку, що такі дії охоплені умислом маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями, а отже, подання останнього позову слід визнати зловживанням процесуальними правами.
Згідно ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Тому, позовну заяву слід повернути позивачу роз'яснивши одночасно про недопустимість зловживання процесуальними правами і про можливість пред'явлення ним згаданого вище позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 44, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки, визнання права власності на частку в будинку, проведення поділу будинку та земельної ділянки повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.ст. 354, 355, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Суддя: Леньо С. І.