Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" квітня 2010 р. Справа № 47/04-10
вх. № 105/5-47
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Санжаревський В.М. довіреність б/н від 09.12.08 р.;
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ланнівський цукровий завод" , с. Ланна
до Фермерського господарства Строгого О.Ф. с. Геніївка
про стягнення 159507,53 грн.
Відкрите акціонерне товариство "Ланнівський цукровий завод" (позивач)звернулося з позовом щодо повернення відповідачем -Фермерським господарством Строгого О.Ф. грошових коштів у розмірі 159507,53 грн., які ним отримані внаслідок виконання позивачем усного договору купівлі - продажу. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
17 березня 2010 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 150 000,00 грн. основного боргу, штрафні санкції у вигляді подвійної ставки НБУ - 5 307,53 грн. та 4 200,00 грн. індексу інфляції. Крім того просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 1 595,08 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
Позивачем у позовній заяві викладено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно на грошові кошти в розмірі 159 507,53 грн. Окрім того, 17 березня позивачем надана заява в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 159 507,53 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку 2600701681693 в філії ВАТ "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618, код ЄДРПОУ 21229706, що належить ФГ "Строгий" (відповідачу), а у випадку їх відсутності на майно боржника на суму позовних вимог.
Суд, розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, встановив.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За приписами статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006р. № 9, розглядаючи заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Враховуючи вищевикладене, ретельно дослідивши підстави, викладені в заяві в обґрунтування забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заява позивача не обґрунтована належними доказами та позивачем не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Присутній представник відповідача проти позову Відкритого акціонерного товариства "Ланнівський цукровий завод" не заперечує, суму боргу визнає в повному обсязі, повідомив, що на даний час позбавлений можливості виконати рішення, у зв"язку з сезонністю ведення господарської дільності та просить відстрочити сплату боргу до 08.10.2010 року, про що надав відзив на позов (вх.№8029), який долучено судом до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
У вересні 2009 року між позивачем та відповідачем відбулася усна домовленість про купівлю - продаж цукрового буряка (далі по тексту - товар), відповідно якої 28 вересня 2009 року відповідачем (постачальником) було виставлено позивачу (покупцю) рахунок - фактуру №86.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, о положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було перераховано відповідачу 150 000,00 грн. з призначення платежу: "Аванс за цукровий буряк", що підтверджується платіжним дорученням №1269 від 29.09.2009 року, але відповідач всупереч домовленості товар не поставив.
27.11.2009р. позивачем було направлено відповідачу лист вимогу про повернення грошових коштів №1094 про негайне перерахування на розрахунковий рахунок позивача заборгованості, який було отримано відповідачем 02.12.2009р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач проти наявності заборгованості перед позивачем не заперечує, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 150 000,00 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, тому підлягає задоволенню.
Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь пеню у розмірі 5 307,53 грн. та 4200,00 грн. індексу інфляції.
В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом встановлено, що відповідачем було прострочене майнове зобов'язання в частині не передачі товарно - матеріальних цінностей на суму 150 000,00 грн., а не грошове зобов'язання, тому суд приходить до висновку про безпідставність нарахованих пені та інфляційних втрат, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Представник позивача проти задоволення клопотання заперечує, посилаючись на те, що відповідачем заборгованість не сплачується тривалий час.
Враховуючи вищевикладене суд, розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, прийшов до висновку про задоволення його в повному обсязі, а саме відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців - до 08.04.2010 року.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 1500,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 222,00 гривень слід покласти пропорційно задоволених позовних вимог на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 693 712 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. У задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову - відмовити.
2. Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення задовольнити.
3. Позов задовольнити частково.
4. Стягнути з Фермерського господарства "Строгого О.Ф." (63433, с. Геніївка, Зміївський район, Харківська область, р/р 2600701681693 в ФВА Укрексімбанку м. Харків, МФО 351618, код ЄДРПОУ 21229706) на користь Відкритого акціонерного товариства "Ланнівський цукровий завод" (39541, с. Ланна, Карлівський район, Полтавська область, р/р 26009110000354 в ПОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Полтава, МФО 331605, код ЄДРПОУ 00372256, ІПН 003722516125, свідоцтво платника податку №23653497) 150 000,00 грн. основної заборгованості, 1 500,00 грн. державного мита та 222,00 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.
Відстрочити виконання рішення до 08.10.2010 року.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. В частині стягнення пені у розмірі 5 307,53 грн. та 4200,00 грн. індексу інфляції в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Суддя
Справа №47/04-10
Повний текст рішення підписано 08 квітня 2010 року.