"20" квітня 2010 р.Справа № 11/17-372
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой", юр. Адреса: Київська область, м.Бровари, вул. Богунська, 26 В; фактична адреса: м.Київ, вул. Радистів, 73а
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в сумі 3 974 грн. 23 коп.
За участю представників сторін:
Позивача: Бурда О.В. -представник
Відповідача: не з'явився
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой", юр. адреса: Київська область, м. Бровари, вул. Богунська, 26 В; фактична адреса: м. Київ, вул. Радистів, 73а, звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, про стягнення заборгованості в сумі 3 974 грн. 23 коп., із них 2169,83 грн. заборгованості за одержаний товар, 1301,40 грн. штрафу, 101,66 грн. компенсація 3% річних та 401,34 грн. за компенсацію індексу інфляції.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:
24 квітня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой" (надалі Постачальник) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (надалі Покупець) був укладений договір поставки № 502/2007 К, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві автомобільні товари , згідно асортименту вказаного у специфікації до даного договору, а покупець зобов'язується придбати замовлений товар і оплатити його вартість відповідно до умов договору (п. 1.1 Договору). Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, кількості, комплектності, асортименту та ціни товару є прийняття покупцем товару відповідно до видаткової накладної, яка після її підписання сторонами має юридичну силу Специфікації, в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.
На виконання умов договору "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой", по видатковій накладній № ЕЛВ 11120013 від 03.12.2007р., поставило Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 автомобільні товари на загальну суму 11 390,00 грн. .
Згідно з п. 3.1. Договору, оплата за товар здійснюється шляхом авансового перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника в розмірі 14,29%, та наступної помісячної оплати, відповідно з графіком визначеним Додатками до договору .
За отриманий товар відповідач, у визначені Договором строки, розрахувався частково, на дату звернення позивача з позовом до господарського суду, заборгованість відповідача перед позивачем за одержані автомобільні товари становила 2169,83 грн. .
У відповідності до ст.ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи норми ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 401,34 грн. інфляційних нарахувань за період з травня 2008 року по грудень 2009р. та 101,66грн., що становить 3% річних.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Верховного суду України від 16.05.2006 р. у справі №10/557-26/155).
У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.10.3. Договору № 502/2007 К від 24.04.2007р. за неналежне або несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених п. 3.1. вищезгаданого Договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 60 відсотків від загальної вартості невиконаного зобов'язання.
Враховуючи наведене, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано до сплати відповідачу штраф, розмір якого становить 1301,40 грн. .
На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой" обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой", юр. адреса: Київська область, м.Бровари, вул. Богунська, 26 В; фактична адреса: м.Київ, вул. Радистів, 73а, ідентифікаційний код 33212540 -2169 грн. 83 коп. заборгованості за одержаний товар, 1301 грн. 40 коп. штрафу, 101 грн. 66 коп. що становить 3% річних; 401 грн. 34 коп. за компенсацію індексу інфляції, 102 грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання -23.04.2010р.) через місцевий господарський суд.
Суддя