П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1789/20
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю 3-ї особи - ОСОБА_1 ,про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення,-
У березні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.01.2020 року ВП№59705363 про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн.
В обґрунтування позову зазначило, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки пенсійний орган вжив усіх залежних від нього заходів, спрямованих на виконання судового рішення у справі №1540/4677/18 від 13.11.2018 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що нарахування ОСОБА_2 пенсії є лише передумовою її виплати, та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки останнє зобов'язує пенсійний орган не тільки нарахувати, а виплатити раніше призначену пенсію.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а також неповне з'ясування обставини, що мають значення для вирішення спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування наведених доводів зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував, що причиною невиконання управлінням рішення суду є поважна причина, а саме, наявність чітко встановленого Порядком, затвердженим постановою КМ України №649 від 22.08.2018 року, механізму виплати відповідного боргу, які аж ніяк не залежать від волі управління.
У відзиві на апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зазначило, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв'язку з чим просив залишити судове рішення без змін.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року у справі №1540/4677/18, що набрало законної сили, задоволено в повному обсязі позов ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Одеси від 04.09.2018р. № 836993 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії. Суд зобов'язав Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Одеси здійснити донарахування та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 1 березня 2018р. відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» (в редакції 1993 року, що діяла на момент призначення пенсії), на підставі довідки державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 17.07.2018року № 786/Р/15-53-05-41, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб в сумі 7005,54 грн., виходячи з розрахунку 90 вiдcотків, без обмеження граничного розміру пенсії та з урахуванням проведених виплат.
13.02.2019 року Одеським окружним адміністративним судом ОСОБА_1 видано виконавчий лист у справі №1540/4677/18.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 року у справі №1540/4677/18 замінено боржника у виконавчому проваджені по справі №1540/4677/18 з Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі - на ГУ ПФУ в Одеській області.
02.08.2019 року від ОСОБА_1 до Відділу ПВР Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області надійшла заява про примусове виконання рішення ООАС від 13.11.2018 року.
05.08.2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєвим Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№59705363 на підставі виконавчого листа №1540/4677/18, виданого 13.02.2019 року Одеським окружним адміністративним судом. У зазначеній постанові було вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 25.10.2019 року №900/04-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області, що заборгованість у розмірі 3 366,05 грн. за період з 14.01.2019 (дата набрання законної сили рішенням суду) по 31.01.2019 року виплачено основним способом у лютому 2019 року. Борг по перерахунку з 01.09.2018 по 13.01.2019 року у розмірі 25 619,40 грн. підлягає виплаті згідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим Правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року №20-1.
24.12.2019 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєвим Ю.В. прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. за невиконання судового рішення у справі №1540/4677/18 від 13.11.2018 року.
Листом (довідкою) від 09.01.2020 року №46/04-11 позивач повторно повідомив відповідача про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року у справі №1540/4677/18.
22.01.2020 року старшим державним виконавцем прийнято наступну постанову ВП№59705363, якою на пенсійний орган накладено штраф у розмірі 10 200 грн. за повторне невиконання судового рішення у справі №1540/4677/18 від 13.11.2018 року, законність якої є предметом спору у даній справі.
Надаючи правову оцінку судовому рішенню та встановленим у справі обставинам, судова колегія зазначає наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Як передбачено статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до положень ч.1,2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно із ч.1 та 2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, згідно з ч.2,3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як вірно зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року у справі №1540/4677/18 не виконано позивачем у повному обсязі.
Позивач наполягає, що такі обставини склалися не з його вини, а виключно з поважних причин.
З цього приводу судова колегія зазначає, що відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженому постановою КМ України №649 від 22.08.2018 року, боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України (п.3).
Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою (п.5).
Відповідно до п.п.2,5,6,8 наведеного Порядку боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.
На підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.
У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ПФУ в Одеській області не надано а ні до суду, а ні на адресу відповідача жодного доказу, який свідчив би про вчинення позивачем дій, зазначених у п.5 Порядку №649, зокрема, направлення до Пенсійного фонду України документу, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунку суми, що підлягає виплаті, засвідченого керівником боржника або уповноваженою ним особою.
При цьому судова колегія, критично ставиться до тверджень позивача про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року у справі №1540/4677/18, на підставі якого видано виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження ВП №59705363, оскільки позивачем фактично був лише тільки здійснений перерахунок та часткова виплата заборгованості, але повного погашення заборгованості до цього часу так і не відбулося.
Також позивачем не надано і будь-яких підтверджень стосовно включення до Реєстру заборгованості рішення у справі №1540/4677/18, для розгляду питання та винесення рішення про виділення коштів та їх перерахування.
Надання ж лише відповіді про те, що сума пенсії буде виплачена згідно з «Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» та «Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою», затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018р. №20-1, не є виконанням рішення суду в повному обсязі.
Таким чином, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції, висновку, що на момент прийняття виконавцем спірної постанови позивачем не було виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року у справі №1540/4677/18 в повному обсязі, а посадова особа відповідача не допустила порушень Закону №1404, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови від 27.01.2020 року ВП№59705363- відсутні.
До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.287,308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.