Кіровоградської області
"06" квітня 2010 р.Справа № 5/159
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/159
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВА-БАНК-2005", м. Кіровоград
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-С", м. Кіровоград
з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк", м. Київ
про стягнення 250 000 грн.
Представники сторін:
від позивача - представник Мяло В.В., довіреність б/н від 02.11.2009;
від відповідача - представник Турчанов О.В., довіреність № 11/01 від 13.11.2009;
від 3-ї особи - участі не брав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВА-БАНК-2005" у листопаді 2009р. звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-С" 30000 грн. в якості відшкодування витрат, понесених на реконструкцію та перепланування орендованого приміщення, розташованого за адресою: м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 6/5.
У доповнені до позовної заяви від 18.03.2010р. позивач збільшив розмір позовних вимог, зазначивши вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-С" 250 000 грн. в якості відшкодування витрат, понесених на реконструкцію та перепланування орендованого приміщення.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги відхилив повністю (а.с.102 т.1.). Також відповідач подав заяву від 13.01.2010р. про застосування позовної давності до вимог ТОВ "ВА-БАНК-2005" про відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна, посилаючись на те, що позовна давність до вимог позивача спливла 10.11.2007р. (а.с.101 т.1) про відшкодування
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.03.2010р. і до 06.04.2010р.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
23 грудня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ВА-БАНК-2005" (Орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю "Караван-С" (Орендодавець) укладений договір оренди нежитлового приміщення, що був посвідчений нотаріально та зареєстрований у реєстрі за № 766.
Відповідно до даного договору Орендодавцем було передано Орендарю в тимчасове користування на строк 5 років та 3 місяці частину нежитлового приміщення магазину "Караван" площею 194,69 кв.м., розташованого за адресою: м. Кіровоград, проспект Комуністичний, 6/5.
Стан приміщення, що орендується, на момент передачі в оренду придатне для використання. За актом прийому-передачі об'єкта нерухомості від 31.12.2005р. Орендодавець передав Орендарю приміщення в задовільному стані.
Відповідно підпункту 2.1. договору оренди приміщення, що орендується, надається Орендарю для використання у господарських цілях.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідно до підпункту 7.2. договору оренди орендар мав право за попереднім письмовим погодженням з орендодавцем проводити реконструкцію, перепланування, оформлення та обладнання приміщення, що орендується. По закінченню терміну дії договору чи у випадку його дострокового розірвання Орендар має право вимагати відшкодування Орендодавцем витрат понесених на реконструкцію, перепланування орендованого приміщення за мінусом амортизаційних відрахувань, за умови, що така реконструкція, перепланування були погоджені у письмовій формі з орендодавцем.
В підтвердження обсягів виконаних робіт позивач посилається на договори підряду, укладені ним з різними суб'єктами господарювання: договір з ПП "Генус" від 16.01.06р. на влаштування сейфової кімнати та монтаж вхідних дверей; договір з ПП "Євробуд" від 08.01.06р. на ремонтні роботи фасаду частини будівлі в м. Кіровоград, пр. Комуністичний, 6/5; договір з ПП "Вольтстрой" від 27.01.06р. на виконання електромонтажних робіт на об'єкти нежитлового приміщення по пр. Комуністичний, 6/5; договір з ПП "Вектор Плюс" від 06.03.06р. на будівництво ліній зв'язку по пр. Комуністичний, 6/5.
Відповідно Погодження від 31.12.2005р. ТОВ "Караван-С" - Орендодавець, надав Орендарю згоду на наступні роботи: заміна дверей з вхідної та тильної сторони; армування ділянки стіни в залі 58-1; армування ділянки стін в залі 58-5; ізолювання шахти ліфту від несанкціонованого проникнення в охоронюване приміщення; армування стіни над входом до підвалу; облаштування приміщення для розташування сейфів у залі 58-2; заміна металевих гратів у вікнах; розміщення зовнішнього банкомату у будь-якому вікні з сторони пр. Комуністичного, але в Погодженні не міститься згоди Орендодавця щодо перепланування та реконструкції приміщення.
З наявних у справі наданих позивачем договорів підряду не вбачається, що роботи виконувались в межах наданого ТОВ "Караван-С" погодження.
У відповідності до статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій" в редакції, що була чинна з 20.04.2000р. по 04.10.2006р., дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі проектної документації.
Проте, в матеріалах справи відсутній дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт з реконструкції орендованого приміщення, тому позивача (як і у відповідача) не виникло право на виконання будівельних робіт з реконструкції приміщення.
Крім того, виходячи з положень ст. 30 Закону України "Про планування і забудову територій", закінчений будівництвом об'єкт, у тому числі внаслідок його реконструкції, підлягає прийняттю в експлуатацію.
Сертифікат відповідності, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам - ні позивачем, ні відповідачем не наданий.
Виходячи з викладеного, самі лише договори підряду з актами виконаних робіт - не можуть вважатись допустимими доказами реконструкції, перепланування, поліпшення орендованих приміщень.
Позивачем не надано доказів, що ним здійснювалась реконструкція або перепланування приміщень у розумінні Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій від 17.05.2005р. № 76, якими визначено, що реконструкцією є комплекс будівельних робіт на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового фонду шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог.
Відповідно до ч. ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.
Пунктом 3 Угоди про розірвання договору від 09.11.2006 року ТОВ "ВА-БАНК-2005" та ТОВ "Караван-С" прийшли до згоди, що з часу підписання цієї угоди сторонами зобов'язання сторін за Договором оренди нежитлового приміщення від 23.12.2005 року припиняються.
Угоду про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення підписано сторонами 09.11.06р., тобто з цієї дати припинені всі зобов'язання сторін по Договору оренди, в тому числі і ті зобов'язання. , що можуть випливати з відшкодуванням вартості необхідних витрат на поліпшення орендованого майна. Угода не містить застережень щодо відшкодування Орендодавцем Орендарю вартості необхідних витрат на поліпшення орендованого майна.
Крім того, актом передачі-приймання орендованого приміщення від 08.11.06р. сторони узгодили, що не мають претензій одна до одної.
Положеннями ст. 778 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Тобто, право на відшкодування понесених орендарем витрат на поліпшення орендованого майна безпосередньо пов'язане з необхідністю таких витрат.
Підпунктом 1.2. договору оренди нежитлового приміщення від 23.12.05р. підтверджується, що необхідності в поліпшенні орендованих приміщень шляхом їх реконструкції не існувало, оскільки стан приміщення, що орендується, на момент передачі в оренду придатне для використання за п. 2 даного договору.
Необхідність здійснення реконструкції орендованого приміщення, як і погодження Орендодавця проведення реконструкції приміщення, Орендарем не підтверджено документально.
Окрім того, відповідач подав заяву від 13.01.2010р. про застосування позовної давності до вимог ТОВ "ВА-БАНК-2005" про відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна, посилаючись на те, що позовна давність до вимог позивача спливла 10.11.2007р. (а.с.101 т.1)
Згідно частин 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
В силу ст. 786 ЦК України до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.
Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.
Укладений між сторонами договір оренди нежитлових приміщень від 23.12.2005р. був припинений 9 листопада 2006р. внаслідок його розірвання. Угода про розірвання договору оренди посвідчена нотаріально як і договір оренди приміщення. Зобов'язання сторін за договором оренди припиняються з часу набрання чинності цією угодою, тобто з 09.11.2006р.
Виходячи з викладених обставин, перебіг позовної давності щодо вимог наймача починається з моменту припинення договору найму, тобто з 09.11.2006р.
Отже, позовна давність до вимог позивача спливла 10.11.2007р., але позивачем позов подано до господарського суду тільки 06.11.2009р.
Позивач подав до суду заяву від 29.03.2010р. в якій зазначено, що до цього часу ні АКБ "Східно-Європейський банк" ні ТОВ "Караван-С" навіть частково не компенсували матеріальні витрати Товариства. У ТОВ "ВА-БАНК-2005" була впевненість, що така компенсація відбудеться частково без застосування судових процедур по вирішенню спору. Керівництво АКБ "Східно-Європейський банк" брало на себе зобов'язання компенсувати матеріальні витрати Товариства, понесені ним для створення та роботи Філії. Протягом 2006 - 2009 років Товариство проводило переговори та листування з керівництвом Банку та представниками Банку в місті Кіровограді. Ксерокопії листів додаються. Матеріальний стан Товариства не дозволив у листопаді 2009 року сплатити державне мито по справі у повному обсязі. Товариство створювалось з метою відкриття Філії Банку в м. Кіровограді, тому іншої діяльності в нього не було. Відповідно до рядку 01.1 декларації з податку на прибуток підприємства, Товариство отримало за 2009 рік прибуток в розмірі 744 грн., що засвідчено декларацією.
Позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку позовної давності по даній справі, оскільки на думку позивача, відповідно до пункту 2 статті 264 Цивільного кодексу України, позовна давність переривається у разі якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
ТОВ "ВА-БАНК-2005" просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-С" суму в розмірі 250000 гривень в якості відшкодування витрат понесених на реконструкцію та перепланування орендованого приміщення, відповідно до доповнення до позовної заяви про відшкодування витрат від 18.03.2010р.
Господарський суд виходить з того, що позивач не повідомив господарському суду поважних причини пропущення позовної давності, що мають бути підтверджені належними і допустимими доказами в силу ст.ст. 33, 34 ГПК України.
Посилання позивача на частину 2 ст. 264 ЦК України як на підставу для поновлення строку позовної давності стосовно пред'явленого позову відхиляється судом як безпідставне.
Ціною позову у даній справі є сума відшкодувань в розмірі 250 000 грн., але позовна давність до вимог позивача про стягнення відшкодувань в розмірі 250000 грн. спливла 10.11.2007р., тому не може перериватися позовна давність, яка спливла до подання позову.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на викладене вище, у позові слід відмовити.
За згодою представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, була оголошена тільки вступна і резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРIШИВ:
У позові відмовити повністю.
Рішення у справі набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя О.А. Змеул
повне рішення підписано 12.04.2010