11 листопада 2020 року справа № 580/3108/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
10 серпня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, в якій просить:
1) визнати відмову Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради позивачу протиправною;
2) зобов'язати Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради направити до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації подання відносно позивача;
3) зобов'язати комісію Черкаської обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в особі Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації встановити статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати посвідчення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що з метою отримання вищевказаного посвідчення дружина позивача звернулася до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради з відповідною заявою, однак 09.10.2019 листом №3068/05-20 позивачеві відмовлено у видачі посвідчення особи, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЄС 4 категорії.
Відмова обґрунтовувалась посиланням на Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014. № 76-УІІІ, надання статусу особам постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 та видачі посвідчень вперше, припинено.
Позивач вважаючи, що дії відповідачів, як суб'єктів владних повноважень, є незаконними, звернувся до суду з дпним позовом.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Канівської міської ради 02.10.2020 надіслало на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечувало, оскільки позивач не має законних підстав для отримання посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації 26.10.2020 надіслав на адресу суду відзив, в якому просить у задоволенні позову відмовити.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (надалі - Закон № 796-ХІІ у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі ст. 11 Закон № 796-ХІІ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:
1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення;
2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;
5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;
6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.
Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.
Відповідно до п. 4 ст. 13 Закону 796-ХІІ особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Відповідно до статті 65 Закону № 796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні.
Посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII, виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, у якій проживає позивач, з переліку радіоактивно забруднених територій, а тому позивач втратив право на отримання статусу особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 ьа підстави для його видачі відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яку може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 11.11.2020.
Суддя В.П. Тимошенко