ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
29 квітня 2010 р. Справа № 2/44
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Круглової О.М.
При секретарі судового засідання: Григорійчук Я.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ТзОВ "Укравтозапчастина" вул. 1-го Травня, 1-А, м.Київ, 02088
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1
про стягнення 53905,90 грн. заборгованості.
за участю представників:
від позивача: Гайсенюк О.В. - представник, (довіреність №2278 від 01.01.2010р.).
від відповідача: не з"явился.
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№1240 від 12.03.10 про стягнення з відповідача 53905,90 грн. боргу, в тому числі 49785,25 грн. заборгованості за поставлений товар, 2012,14 грн. пені, 1841,05 грн. інфляційних та 294,46 грн. - 3% річних .
В засіданні суду позивач позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки товару з відстроченням платежу №101 від 03.06.09 він передав відповідачу товар, за який останній повністю не розрахувався.
Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, витребуваних документів не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 26.03.10р. та 15.04.10, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с.2,29).
Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне:
З матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору поставки товару з відстроченням платежу №101 від 03.06.09 позивач поставив відповідачу товар - запасні частини, паливно-мастильні матеріали, акумуляторні батареї та інші види товару на загальну суму 63340,01 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.16-20).
Враховуючи, що відповідач частково оплатив борг за отриманий товар, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.01.10 становила 49758,25 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.09 по 31.01.10 (а.с.15).
Відповідно до умов п.2.4 Договору сторони передбачили порядок оплати - протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару, який відповідач порушив та не провів повну оплату за товар.
Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На час розгляду справи відповідачем не подано доказу повної оплати боргу, а тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 49758,25 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
Також обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення 1841,05 грн. інфляційних, 294,46 грн. - 3% річних та 2012,14 грн. пені з врахуванням наступного:
Відповідно до ст.625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що пеня нараховується за весь час прострочення виконання зобов"язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що мало місце в даному випадку.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, до стягнення підлягають 49785,25 грн. заборгованості за поставлений товар, 2012,14 грн. пені, 1841,05 грн. інфляційних та 294,46 грн. - 3% річних.
Судові витрати покласти на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
позов ТзОВ "Укравтозапчастина" до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 53905,90 грн. заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь ТзОВ "Укравтозапчастина", вул. 1-го Травня, 1-А, м.Київ, 02088 (код 30722204) -49785 (сорок дев"ять тисяч сімсот вісімдесять п"ять ) гривень 25 коп. основного боргу, 2012 (дві тисячі дванадцять) гривень 14 коп. пені, 1841 (тисячу вісімсот сорок одну ) гривню 05 коп. - інфляційних, 294 (двісті дев"яносто чотири) гривні 46 коп. - 3% річних, 539 (п"ятсот тридцять дев"ять) гривень 05 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Круглова О.М.
Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 30.04.10.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________помічник судді Шунтов О.М. 30.04.10