Копія
Справа № 560/3646/20
іменем України
11 листопада 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2018 №0757904-1305-2225, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб в сумі 20 833, 33 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що автомобіль марки «ВМW» моделі «Х5» 2017 р.в., який перебуває у власності позивача, не є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України. Підставою цього є те, що автомобіль із об'ємом 2993 куб.см. відсутній в переліку транспортних засобів, які підлягають оподаткуванню.
Ухвалою суду від 14 липня 2020 року відкрито провадження в цій адміністративній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що відповідно до Переліку автомобілів, які є об'єктами оподаткування транспортним податком у 2018 році, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, автомобіль марки ВМW Х5, об'єм двигуна 3,0 л, дизель, оподатковується транспортним податком строком до двох років.
Разом з відзивом відповідачем надано листа Мінекономрозвитку від 14.06.2018, в якому зазначено, зокрема, про те, що 1000 куб. см є еквівалентом 1 літру, а тому об'єм циліндрів двигуна автомобілів 1968, 2967 та 4461 куб. см з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 2,0, 3,0 та 4,5 літра відповідно.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій вказує, що контролюючий орган при прийнятті рішення щодо складення податкового повідомлення-рішення зобов'язаний був перевірити, чи відповідає транспортний засіб позивача з його характеристиками (в т.ч. об'ємом двигуна) транспортним засобам та його характеристикам, вказаним Мінекономрозвитку в переліку.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач є власником транспортного засобу марки ВМW моделі Х5 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , об'єм двигуна 2993 кубічних сантиметрів, тип пального - дизельне паливо, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 21.03.2018.
Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області 24.05.2018 прийняло податкове повідомлення-рішення №0757904-1305-2225, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" за 2018 рік у розмірі 20 833, 33 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до підп.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно із підп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Базою оподаткування відповідно до підп.267.3.1 п.267.1 ст.267 ПК України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 ПК України).
Відповідно до підп.267.5.1 п.267.1 ст.267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2018 року становить 3723 грн.
Таким чином, об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, тобто понад 1 396 125 грн.
На офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України наведено перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року.
Так, до вказаного переліку у 2018 році віднесено автомобіль марки ВМW, моделі Х5, з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 куб.см, рік випуску до 2 років, тип пального: дизель
Водночас, позивач є власником транспортного засобу ВМW, моделі Х5, 2017 року випуску, з об'ємом циліндрів двигуна 2993 см. куб.
Таким чином, суд приходить до висновку, що технічні характеристики автомобіля, зазначені у вказаному переліку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача в офіційній документації.
А саме, об'єм двигуна автомобіля позивача (2993 см. куб.) є іншим, ніж визначений та наведений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у переліку (3,0 куб.см.).
При цьому, стосовно повідомлення відповідача про те, що об'єм циліндрів двигуна у Переліку заокруглено, суд зазначає наступне.
Положення статті 4 ПК України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку.
Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).
Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення та в процесі судового розгляду справи відповідачем не наведено норм закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, в якому було б передбачено можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.
Тому, вирішення спору у цій справі повинно бути на користь платника податків, що обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.11.2018 у справі № 822/2687/17.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у контролюючого органу були відсутні підстави для додаткового трактування критеріїв, необхідних для визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, оскільки щороку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується Перелік автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який містить такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального. Тобто, контролюючий орган, отримавши від законодавця вичерпний перелік технічних характеристик, необхідних для надання автомобілю статусу об'єкта оподаткування, був позбавлений необхідності та повноважень в більш ширшому його тлумаченні.
Оскільки у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році автомобіль позивача з об'ємом циліндрів двигуна 2993 куб.см. не вказаний, то транспортний засіб, який зареєстрований на позивача, не може вважатися об'єктом оподаткування транспортним податком, в розумінні приписів п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.
Як наслідок, автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування для сплати транспортного податку у 2018 році, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. Таким чином, понесені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Також суд звертає увагу на те, що 19.08.2020 від представника позивача надійшла заява про компенсацію судових витрат, в якій він просить при ухваленні рішення суду встановити позивачу додатковий строк для подання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона має понести (сплатити) у зв'язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції.
Позивач вказує, що станом на сьогоднішній день надати докази, які б підтверджували обсяг наданих послуг та виконану роботу адвокатом із остаточним розрахунком витрат, не представляється можливим, з огляду на невідомість кількості необхідних процесуальних документів, які необхідно буде подати до суду, що унеможливлює подання таких доказів під час розгляду даної справи в суді першої інстанції.
Також просить призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат та вказати дату, час і місце його проведення.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1 - 4 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, стосовно вирішення питання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу позивач скористався своїм правом, визначеним ч. 7 ст. 139 КАС України, подавши відповідну заяву, у якій просить відкласти вирішення питання про стягнення витрат на оплату правничої допомоги, оскільки надати усі докази понесених витрат буде можливим лише після вирішення справи по суті.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне встановити позивачу строк для надання доказів розміру судових витрат на професійну правничу допомогу - 5 днів з дня ухвалення рішення по справі.
Щодо прохання позивача призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат та вказати дату, час і місце його проведення, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3-5 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Таким чином, з урахуванням приписів частини 3 ст.252 КАС України, суд вважає, що відсутні перешкоди для розгляду заяви позивача щодо ухвалення додаткового рішення у справі у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Однак у разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Отже, питання в частині компенсації позивачу понесених ним витрат на професійну правничу допомогу буде вирішено судом після надходження відповідної заяви з доказами, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області №0757904-1305-2225 від 24.05.2018.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Встановити ОСОБА_1 строк для надання відповідної заяви та доказів про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу - 5 днів з дня ухвалення цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 11 листопада 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Головуючий суддя Д.А. Божук
Д.А. Божук