ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
27 квітня 2010 р. Справа № 15/35
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.
при секретарі судового засідання Червак Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2
про стягнення коштів в сумі 32200 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_3. - представник, довіреність № 4641 від 27.07.2009 року,
від відповідача представники не з"явилися,
встановив:
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 32200 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору поставки № 010909-981 від 01.09.2009 року позивач поставив відповідачу шість портативних комп"ютерів, а відповідач не оплатив кошти за отримані товари.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2010 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.03.2010 року.
Ухвалою суду від 25.03.2010 року відкладено розгляд справи на 27.04.2010 року.
В судовому засіданні 27.04.2010 року представник позивача позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 010909-981 від 01.09.2009 року, в частині оплати за отриманий товар, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 32200 грн., яку просить стягнути з відповідача та покласти на останнього судові витрати.
Представник відповідача, в судове засідання 27.04.2010 року, повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 05.03.2010 року та від 25.03.2010 року позивач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву з нормативно-документальним обгрунтуванням та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.
Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами
За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
01.09.2009 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір поставки № 010909-981 (далі Договір), предметом якого є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у прейскурантах Постачальника.
Відповідно до п. 2.4. Договору право власності на поставлені товари переходить до Покупця в момент отримання товару від Постачальника (перевізника) за видатково-прибутковою накладною (транспортним документом).
Згідно накладної № 090209-273 від 02.09.2009 року (а.с. 17) відповідач отримав товар 02.09.2009 року.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 7 (семи) робочих днів з дати поставки товару Постачальником.
В порушення договірних зобов"язань відповідач не оплатив вартість отриманого товару, у зв"язку з чим утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 32200 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 0910-10 від 09.10.2009 року (а.с. 16) з проханням оплатити заборгованість в сумі 32200 грн., яку останнім залишено без розгляду.
На час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 32200 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.
Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів сплати заборгованості в сумі 32200 грн., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.
За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по оплаті коштів згідно умов договору поставки № 010909-981 від 01.09.2009 року, в сумі 32200 грн., є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 322 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України,, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), 32200 грн. (тридцять дві тисячі двісті грн.) заборгованості згідно умов договору поставки № 010909-981 від 01.09.2009 року, 322 грн. (триста двадцять дві грн.) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Деделюк Б. В.
Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 30.04.2010 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ 30.04.10