Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
03 листопада 2020 року № 520/10884/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,
представника позивача - Волохіна Д.Б.,
представника позивача - Кібірєва О.Ю.,
представника відповідача - Мезенцева С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним пункту акту та скасування пункту припису,
Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним п.3 ч.3 акту інспекційного відвідування №8084/290/АВ від 27.01.2020 року та скасувати пункт 3 припису про усунення виявлених порушень №ХК8084/290/АВ/П від 03.02.2020 року.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор Головного управління Держпраці у Харківській області дійшов помилкового висновку про допущення позивачем порушень ведення обліку кількості працівників позивача, а саме викладено висновки стосовно того, що один із працівників підприємства мав отримувати премії за двома посадами. Зазначені висновки, зокрема, було покладено в основу складеного акту інспекційного відвідування №8084/290/АВ від 27.01.2020 року та припису про усунення виявлених порушень №ХК8084/290/АВ/П від 03.02.2020 року.
Ухвалою суду від 01.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, а також призначено розгляд справи по суті.
Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує оскільки під час проведення інспекційного відвідування підприємства позивача було встановлено наявність порушень в діяльності останнього, що належним чином зафіксовано в акті інспекційного відвідування юридичної особи №8084/290/АВ від 27.01.2020 року, а отже на підставі висновків вказаного акту та у зв'язку з встановленням порушень посадовою особою було видано позивачу припис про усунення виявлених порушень №ХК8084/290/АВ/П від 03.02.2020 року. З огляду на вказане, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Представники позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
До Головного управління Держпраці у Харківській області надійшло звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю, а саме звернення громадянина ОСОБА_1 від 17.12.2019 року, яке зареєстровано за вхідним №С-1440.
На підставі вищевикладеного, керівником територіального органу Держпраці видано наказ про проведення інспекційного відвідування Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» від 02.01.2020 № 5.
На підставі наказу від 02.01.2020 № 5 було оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування від 02.01.2020 № 02.03-03/7.
Вищезазначене направлення було пред'явлено та отримано представником Державного підприємства «Український державний центр радіочастот».
Отже, як встановлено під час судового розгляду справи відповідно до наказу та направлення про проведення інспекційного відвідування інспектором ГУ Держпраці у Харківській області було здійснено вихід на об'єкт відвідування для проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю.
За результатами проведення інспекційного відвідування посадовою особою відповідача складений акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №8084/290/АВ від 27.01.2020, відповідно до п.3 якого встановлено порушення законодавства: порушення ч.4 ст. 97 КЗпП України, а саме: є факти прийняття власником або уповноваженим ним органом в односторонньому порядку рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені колективними договорами, Положенням про преміювання працівників Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", затвердженим наказом від 05.04.2017 року №189 визначено, що при наявності фінансових можливостей на підставі п. 5.1.2.4; п. 5.1.2.5 та п. 5.1.2.7 «Положення про оплату праці» Колективного договору встановлюються виплати, всім працівникам, крім сумісників, основним місцем роботи яких є інше підприємство, одноразові премії до державних і релігійних свят (Різдво Христове, Великдень, Трійця), до Дня працівників радіо, телебачення та зв'язку та до ювілею утворення Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» у розмірі встановленому окремим наказом Підприємства. Також вказано, що наказами в період з 2016 року по 2019 рік включно (№860 від 28.12.2016, №723 від 11.11.2016, №635 від 11.10.2016, №634 від 11.10.2016, №512 від 16.08.2016, №393 від 23.06.2016, №809 від 21.12.2017, №709 від 08.11.2017, 09.10.2017 №630, від 21.08.2017 №523, від 22.06.2017 №380, від 30.05.2017 №328 від, від 10.04.2017 №196, від 04.01.2017 №1, від 27.12.2018 №783, від 24.11.2018 №680, від 14.11.2018 №678, від 11.10.2018 №579, від 28.09.2018 №547, від 23.08.2018 №466, від 25.06.2018 №351, від 22.05.2018 №266, від 02.04.2018 №186, від 03.01.2018 №5, від 26.12.2019 №771, від 19.12.2019 №759, від 12.11.2019 №685, від 09.10.2019 №579, від 478 від 16.08.2019, від 24.06.2018 №362, від 12.06.2018 №329, від 18.04.2019 №215, від 02.01.2019 №1) згідно п. 5.1.2.4 Положення про оплату праці призначено виплату премії усім працівникам підприємства, крім сумісників, основним місцем роботи яких є інше підприємство, та працівників, що мають не зняту догану станом на визначену наказами дату. ОСОБА_1 з 01.12.2015 наказом від 30.11.2015 прийнятий на посаду юрисконсульта Чернігівського обласного відділу Північно-східної філії УДЦР за сумісництвом. Основним місцем роботи ОСОБА_1 є посада завідувача господарства Чернігівського обласного відділу Північно-східної філії УДЦР. В період з грудня 2015 року по жовтень 2019 року ОСОБА_1 на посаді юрисконсульта (за сумісництвом) не нараховувалася премія згідно п. 5.1.2.4 Положення про оплату праці.
На підставі висновків акту відповідачем було складено припис про усунення виявлених порушень №ХК8084/290/АВ/П від 03.02.2020 року, п. 3 якого вказано на необхідність усунення порушення, а саме: є факти прийняття власником або уповноваженим ним органом в односторонньому порядку рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені колективними договорами, до 03.03.2020 року.
Позивач, вважаючи п.3 акту та п.3 припису протиправними, звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань праці Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Як передбачено Положенням про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці № 84 від 03.08.2018 року, Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Відповідно до пп.11 п.4 Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість населення та працевлаштування інвалідів у частині реєстрації у регіональному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів; виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Як передбачено приписами ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому, порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 року, відповідно до п.1 якої цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон).
Як передбачено положеннями п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно із положеннями п. 16 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Як передбачено положеннями п. 17 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
Відповідно до приписів п.18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Положеннями п.19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначено, що матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.
Враховуючи вищевикладені положення норм діючого законодавства суд зазначає, що акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.
Водночас, суд зазначає, що дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді. Заперечення, зауваження до акта перевірки (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.
Суд зазначає, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язків характер. При цьому, висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у випадку розгляду справи про законність рішень, дій, в основу яких покладені зазначені висновки акта.
Відтак, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася, а отже його висновки не можуть бути предметом спору. При цьому, суд зазначає, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, буде надана судом при вирішенні інших вимог в частині оскарження припису, прийнятого на підставі такого акта.
Таким чином, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправним п.3 ч.3 акту інспекційного відвідування №8084/290/АВ від 27.01.2020 року.
Суд також зазначає, що положеннями п. 20 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначено, що припис є обов'язковим для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Згідно з положеннями пункту 21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Відповідно до п. 22 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об'єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 8 пункту 5 цього Порядку.
З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, про припис про усунення порушень, фактично зобов'язує суб'єкта відвідування у встановлений перевіряючими строк усунути виявлені порушення.
Як встановлено під час розгляду справи, на підставі висновків акту №8084/290/АВ від 27.01.2020 року відповідачем було складено припис про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю виявлених порушень №ХК8084/290/АВ/П від 03.02.2020 року, відповідно до п.3 якого у зв'язку із виявленим порушенням ч.4 ст. 97 КЗпП України позивача зобов'язано у строк до 03.03.2020 року усунути порушення щодо виявлених фактів прийняття власником або уповноваженим ним органом в односторонньому порядку рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені колективним договором.
Водночас, суд наголошує, що зміст зазначеного пункту припису про усунення виявлених порушень №ХК8084/290/АВ/П від 03.02.2020 року фактично дублює зміст акту №8084/290/АВ від 27.01.2020 року за результатами проведення перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість а працевлаштування осіб з інвалідністю, в якому зафіксовано порушення позивачем законодавства про працю. Проте зазначений припис не містить в собі жодних вимог стосовно усунення порушення, а містить лише посилання на ч.4 ст. 97 КЗпП України та опис виявленого порушення.
Вказане, на думку суду, свідчить про обставини того, що в даному випадку припис про усунення порушень №ХК8084/290/АВ/П від 03.02.2020 не виконує, покладену на нього нормами законодавства, функцію стосовно обов'язковості усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Стосовно виявленого відповідачем порушення суд зазначає наступне.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий на посаду юрисконсульта Чернігівського обласного відділу Північно-східної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» відповідно до наказу №51/П від 02 червня 2015 року Північно-східної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» на період відсутності основного працівника юрисконсульта ОСОБА_2 , що знаходилася у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з посадовим окладом (0,3).
Наказом №98/П від 30 листопада 2015 року ОСОБА_1 був переведений на вакантну посаду завідуючого господарством (0,75 одиниці) Чернігівського обласного відділу Північно-східної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» постійно.
Також, 30 листопада 2015 року наказом №99/П ОСОБА_1 був прийнятий на роботу за сумісництвом на період відсутності основного працівника юрисконсульта ОСОБА_2 , що знаходилася у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з посадовим окладом (0,3).
Представником позивача у позовній заяві було вказано, що таким чином Північно-східною філією Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», тобто роботодавцем, у даному випадку з урахуванням вимог діючого законодавства України, а саме Кодексу законів про працю України, було надано робітнику право на реалізацію своїх здібностей до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному підприємстві.
Під час розгляду справи встановлено, що Положенням про преміювання працівників Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», затвердженим наказом Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» №189 від 05.04.2017 р., визначено, що при наявності фінансових можливостей на підставі п.п. 5.1.2.4, 5.1.2.5 та 5.1.2.7 Положення про оплату праці встановлюються виплати, всім працівникам, крім сумісників, основне місце роботи яких є інше підприємство, одноразові премії до державних та релігійних (Різдво Христове, Великдень, Трійця) свят, премія до професійного свята - Дня працівників радіо, телебачення та зв'язку та премія до ювілею утворення Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» у розмірі встановленому окремим наказом підприємства.
Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано, що оскільки у даному випадку ОСОБА_1 був прийнятий на посаду юрисконсульта Чернігівського обласного відділу Північно-східної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» за сумісництвом до дня фактичного виходу на роботу з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку юрисконсульта ОСОБА_2 , то відповідно до норм діючого законодавства він обліковувався на підприємстві як одна фізична особа працівник, що свідчить про недопущення підприємством позивача жодних порушень.
Суд зазначає, що питання обліку кількості працівників на підприємствах не врегульовано спеціальним законодавством, до якого належить Кодекс законів про працю України.
При цьому, суд зазначає, що наказом №286 від 28.09.2005 р. Державного комітету статистики України, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 р. за № 1142/11722, затверджено Інструкцію зі статистики кількості працівників (далі - Інструкція).
Відповідно до п.1.1 Інструкції дія Інструкції поширюється на всіх юридичних осіб. їхні філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (далі - підприємства), а також на фізичних осіб-підприємців. які використовують найману працю.
Згідно із п. 1.6. Інструкції форми державних статистичних спостережень на підприємствах заповнюються на підставі типових форм первинної облікової документації.
До первинної облікової документації для визначення кількісного складу працівників належать: наказ (розпорядження) про прийом на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору; особова картка; наказ (розпорядження) про надання відпуски; табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати; розрахунково-платіжні відомості, розрахункові відомості, платіжні відомості; особові рахунки, трудові договори (контракти), цивільно-правові договори й інші документи первинного й бухгалтерського обліку, затвердженні у встановленому порядку, що характеризують кількісний та якісний склад працівників, їхній дохід у грошовій, натуральній формах, а також розміри пільг та компенсацій.
Відповідно до положень п. 1.8 Інструкції у формах державних статистичних спостережень містяться різні показники кількості працівників, які відрізняються методом розрахунку та метою їхнього використання.
Зокрема, передбачається підрахунок облікової кількості штатних працівників у цілому по підприємству, а також окремих категорій працівників. Наприклад, зайнятих в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працюючих пенсіонерів, інвалідів тощо.
Показник середньооблікової кількості штатних працівників використовується для визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та ведення спостереження за змінами мобільності робочої сили. Суть його визначення полягає у тому, що зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.
Пунктом 2.3 Інструкції передбачено, що в обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.
Відповідно до положень п. 2.5.9 Інструкції в облікову кількість працівників включаються також працівники, які були тимчасово відсутні з таких причин: перебувають у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку.
При цьому, згідно із пунктом 2.6.1 Інструкції не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств. Працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа.
Як було встановлено судом під час розгляду справи, ОСОБА_1 відповідно до наказів Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" №51/П від 02.06.2015 р., №98/П від 30.11.2015 р. та №99/П від 30.11.2015 р. був прийнятий на посаду юрисконсульта Чернігівського обласного відділу Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (за сумісництвом) до дня фактичного виходу на роботу з відпуски для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку юрисконсульта ОСОБА_2 .
Відтак, з огляду на положення Інструкції слід дійти висновку, що вказана особа обліковувалась як одна фізична особа - працівник, який і отримував усі премії, що мають одноразовий характер у відповідності до облікової кількості штатних працівників.
Водночас, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 , яка відповідно до ст. 179 та ст.184 Кодексу законів по працю України, та з урахуванням пункту 2.5.9 Інструкції також враховувалась як працівник підприємства та отримувала належні виплати за посадою юрисконсульта відповідно до наказів підприємства позивача про преміювання працівників з нагоди відповідних свят.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про помилковість висновків відповідача стосовно допущення підприємством позивача порушень.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування пункту 3 припису про усунення виявлених порушень №ХК8084/290/АВ/П від 03.02.2020 року.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Державного підприємства "Український державний центр радіочастот".
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (просп. Перемоги, буд. 151, м. Київ, 03179) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002) про визнання протиправним пункту акту та скасування пункту припису - задовольнити частково.
Скасувати пункт 3 припису про усунення виявлених порушень №ХК8084/290/АВ/П від 03.02.2020 року.
Стягнути на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (просп. Перемоги, буд. 151, м. Київ, 03179, код ЄДРПОУ - 01181765) сплачену суму судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ - 39779919).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 10 листопада 2020 року.
Суддя Мельников Р.В.