Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
10 листопада 2020 року № 520/11502/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Ізюмського відділення щодо припинення виплати ОСОБА_1 страхових виплат;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 41313928, місцезнаходження: 61200, Харківська обл., місто Харків, майдан Конституції, будинок 1, Палац праці, 3 під., 4 пов.) в особі Ізюмського відділення поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) нарахування та виплату раніше призначеної щомісячної страхової виплати з вересня 2015 року шляхом перерахування на поточний рахунок (№ НОМЕР_2 . відкритий у АТ "Ощадбанк", мфо 351823), а також здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) усієї суми заборгованості за страховими виплатами за період з вересня 2015 року по липень 2020 року включно однією сумою шляхом перерахування на поточний рахунок (№ НОМЕР_2 . відкритий у АТ "Ошадбанк", мфо 351823).
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він у зв'язку з бойовими діями та проведенням антитерористичної операції, а також з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, якою затвердженою Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, був вимушений зареєструватись як внутрішньо перемішена особа в м. Ізюм та стати на облік в Ізюмське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області. Однак з 04.09.2015 року по сьогоднішній день нарахування та виплата щомісячних страхових виплат не відбувається. Позивач через свого представника звернувся до відповідача та листом від 18.06.2019 року був повідомлений, що здійснення щомісячних страхових виплат на його користь припинено з 04.09.2015 року.
Вказана бездіяльність відповідача, на думку позивача, є протиправною та такою, що порушує його права.
Ухвалою суду від 07.09.2020 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення рішення по адміністративній справі № 520/11502/2020.
Ухвалою суду від 28.09.2020 року, зокрема, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задоволено; визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду з даним позовом; прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі за вищевказаним позовом.
Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що у зв'язку з отриманням статусу тимчасово переміщеної особи до території Ізюмського району Харківської області позивач звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Ізюмському районі за продовженням йому раніше призначених страхових виплат та на підставі поданої довідки на час її дії позивачу були продовжені щомісячні страхові виплати. Представником відповідача під час розгляду справи вказано, що у зв'язку з закінченням 04.09.2015 року строку дії довідки постановою від 05.09.2015 року №2016/2735/2735/11 щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 були припинені з 05.09.2015 р. Водночас, представником відповідача вказано, що в подальшому позивачем не було надано чинної довідки, внаслідок чого щомісячні страхові виплати відповідачем не проводилися.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, який у зв'язку з втратою професійної працездатності на 25 %, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії 2-20 СУ №020885, виданої Луганським комунальним закладом "Обласний центр медико-соціальної експертизи" від 26.03.2007 року.
Позивачем вказано, що у зв'язку з бойовими діями та проведенням антитерористичної операції, а також з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, якою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, він був вимушений зареєструватись як внутрішньо перемішена особа в м. Ізюм та стати на облік в Ізюмське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області.
Матеріали справи свідчать, що позивач як внутрішньо переміщена особа був взятий на облік, про що Управлінням праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6337021636 від 05.03.2015 р.
При цьому, як вказано позивачем та підтверджено відповідачем, з 04.09.2015 року щомісячні страхові виплати позивачу не виплачувались.
З приводу вказаного питання позивач через свого адвоката звернувся до відповідача із відповідною заявою.
Листом від 18.06.2019 р. №21.01.-30/463 Ізюмське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області у відповідь на адвокатський запит повідомило, що позивач тимчасово перебував на обліку, як внутрішньо переміщена особи та отримав страхові виплати з 01 червня 2015 року по 04 вересня 2015 року, заборгованість по щомісячній страховій виплаті 392,54 грн.
Суд зазначає, що зі змісту наданого до суду представником відповідача відзиву на позов вбачається, що припинення виплати позивачу страхових виплат було здійснено на підставі постанови №2016/2735/2735/11 від 05.09.2015 року "Про припинення щомісячної страхової виплати".
Так з наявної в матеріалах справи копії зазначеної постанови вбачається, що останньою припинено виплату гр. ОСОБА_1 номер справи 2735, номер випадку 2735, щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку та в якості причини припинення зазначено закінчення терміну дії довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Наведене визначення поняття внутрішньо переміщеної особи має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
При цьому, суд зазначає, що положеннями ст. 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII встановлено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.
Згідно з положеннями ст.4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приписами ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Отже, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою.
Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" в редакції, чинній на момент прийняття рішення про припинення щомісячних страхових виплат позивачу, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) видається структурним підрозділом місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення в день подання заяви, підписується та засвідчується уповноваженою посадовою особою цього структурного підрозділу без сплати будь-яких платежів та зборів, включаючи як першу видачу такої довідки, так і в разі повторної її видачі у випадку втрати, пошкодження або з метою продовження її дії.
Термін дії такої довідки становить шість місяців з моменту її видачі.
У випадку продовження дії обставин, що визначені у статті 1 цього Закону, термін дії такої довідки може бути продовжено на наступні шість місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має повторно звернутися за фактичним місцем свого проживання до відповідного структурного підрозділу відповідної місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає, що позивачем до суду не надано доказів звернення до відповідача із відповідною заявою про продовження нарахування щомісячних страхових виплат не звертався.
При цьому, як було встановлено під час розгляду справи, з 04.09.2015 року страхові виплати ОСОБА_1 припинені у зв'язку з закінченням терміну дії довідки про взяття на облік.
Суд зазначає, що до суду не надано та судом самостійно в рамках реалізації принципу офіційного з'ясування обставин у справі не встановлено доказів продовження строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи виданої на ім'я ОСОБА_1 .
Також, як встановлено зі змісту наданого до суду представником відповідача відзиву на позов, нової довідки до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Харківській області позивачем не було надано.
Суд зазначає, що позивачем доказів на спростування зазначеного до суду не надано.
При цьому, суд зазначає, що відповідно положень ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року №1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Як передбачено положеннями п.3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року №1105-XIV, особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 року №20 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2015 року за №6/26451 (далі - Порядок №20).
Відповідно до п.1 Розділу 3 Порядку №20 особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред'явленні оригіналів.
Судовим розглядом справи встановлено, що позивач перебуває на обліку у Фонді соціального страхування України та у зв'язку з втратою професійної працездатності на 25 %, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потребі у додаткових видах допомоги серії 2-20СУ №022956 отримав право на отримання щомісячних страхових виплат.
Під час судового розгляду справи встановлено, що страхові виплати позивачу припинено з підстав закінчення терміну дії довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території.
Однак, суд зазначає, що положеннями ч. 1 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року №1105-XIV такої підстави для припинення страхових виплат не встановлено.
Перелік підстав припинення виплати страхових виплат, визначений ч. 1 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є вичерпним та передбачає можливість припинення страхових виплат і надання соціальних послуг з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).
Відповідно до положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Судом встановлено, що відповідачем не здійснювалось нарахування та виплата страхових виплат позивачу, у зв'язку з прийнятою постановою від 05.09.2015 року №2016/2735/2735/11, за відсутності законодавчо визначених підстав.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що, припиняючи виплату щомісячних страхових виплат позивачу з 05.09.2015, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ізюмському районі Харківської області про припинення щомісячних страхових виплат від 05.09.2015 року №2016/2735/2735/11.
При цьому, суд, враховуючи обставини справи, приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є скасування зазначеного рішення відповідача, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправними дій Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 належить відмовити.
Відтак, з огляду на встановлення обставин порушення прав позивача, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату раніше призначеної щомісячної страхової виплати з вересня 2015 року, а також здійснити виплату ОСОБА_1 суми заборгованості за страховими виплатами за період з вересня 2015 року.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми заборгованості за страховими виплатами однією сумою суд зазначає наступне.
Спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно.
Отже, у випадку набрання чинності рішенням суду про зобов'язання сплатити суми пенсійної заборгованості перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.
Таким чином суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даної частини позовних вимог.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (м-н Конституції, буд. 1, Палац Праці, 3 під., 4 п., м. Харків, 61200) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ізюмському районі Харківської області про припинення щомісячних страхових виплат від 05.09.2015 року №2016/2735/2735/11.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 41313928, місцезнаходження: 61200, Харківська обл., місто Харків, майдан Конституції, буд. 1, Палац Праці, 3 під., 4 пов.) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) нарахування та виплату раніше призначеної щомісячної страхової виплати з вересня 2015 року, а також здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суми заборгованості за страховими виплатами за період з вересня 2015 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.