Справа № 2-200/10
26 квітня 2010 року Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим
у складі: головуючої судді - Андрєєвої О.М.,
при секретарі - Кушнеренко О.М.,
за участю адвоката - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Сімферопольської міської ради, Сімферопольського міського управління земельних ресурсів, 3 особа приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання частково недійсним рішення Сімферопольської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та Державних актів про право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки та визнання на неї права власності; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_2 про визнання власником як добросовісного набувача,
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Сімферопольської міської ради, Сімферопольського міського управління земельних ресурсів про визнання частково недійсним рішення 26 сесії 4-го скликання Сімферопольської міської ради за №406 від 21.04.2005 р. про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1, про визнання недійсним Державного акту про право власності на вказану земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 серії КМ №021380 від 21.06.2005 р.
А також просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, укладений 26.12.2005 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, та виданий на його підставі Державний акт про право власності на вказану земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3 серії КМ №449996 від 18.05.2006 р.
За клопотанням представника відповідача до участі у справі у якості 3 особи була залучена приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, якою був посвідчений вищевказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки (т. 2 а.с. 62).
Крім того, відповідно до доповнених позовних вимог ОСОБА_2 просить витребувати з володіння ОСОБА_3 на його користь спірну земельну ділянку та визнати за ним на підставі ст. 392 ЦК України право власності на неї (т. 1 а.с. 211-214).
Свої вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що він є власником земельної ділянки, площею 0,0600 га, розташованої за адресою: м. Сімферополь, район Новимоколаївка, вул. Кемал-Якуба, 88 відповідно до Державного акту серії КМ №094197 від 29.12.2004 р.
Державний акт серії КМ №094197 від 29.12.2004 р. виданий йому на підставі рішення 9 сесії 24-го скликання Сімферопольської міської ради від 17.04.2003 р. за №137.
Зазначена земельна ділянка ним не відчужувалася, права власності він не позбавлений. 27.11.2006 р. йому стало відомо, що на підставі рішення 26 сесії 4-го скликання Сімферопольської міської ради за №406 від 21.04.2005 р. земельна ділянка по АДРЕСА_1 була передана у власність ОСОБА_4, та їй був виданий Державний акт про право власності на вказану земельну ділянку серії КМ №021380 від 21.06.2005 р.
26.12.2005 р. спірна земельна ділянка була відчужена ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу ОСОБА_3, а 18.05.2006 р. останнім отриманий Державний акт про право власності на цю земельну ділянку.
ОСОБА_3 подав зустрічний позов до ОСОБА_4, 3 особа ОСОБА_2 про визнання його права власності як добросовісного набувача земельної ділянки по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 60-61).
Вимоги мотивовані тим, що є добросовісним набувачем вказаної земельної ділянки, яку придбав у встановленому законом порядку, оплативши суму, зазначену у договорі купівлі-продажу. Про те, що ОСОБА_2 має законні права на неї, не знав.
Представник позивача ОСОБА_7 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити за необґрунтованістю.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, свій позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_4 у судовому засіданні 02.02.2010 р. позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала та пояснила, що звернулася до Сімферопольської міської ради із заявою про надання їй у власність земельної ділянки, яка була їй виділена рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №247 у 1990 році. Рішенням №406 Сімферопольської міської ради від 21.04.2005 р. їй була надана у власність земельна ділянка АДРЕСА_1. Про те, що вона була виключена з списків забудовників НПО «Фотон» та про існування державного акту на ту саму земельну ділянку у позивача ОСОБА_2, не знала. Згодом продала земельну ділянку ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу.
У судове засідання 26.04.2010 р. відповідачка ОСОБА_4 не з'явилась. Про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином двічі. Суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність за наявними у справі матеріалами.
Представники відповідачів Сімферопольської міської ради та Сімферопольського міського управління земельних ресурсів у судове засідання не з'явилися, надали зави з проханням слухати справу у їх відсутність (т. 2 а.с. 2, 57).
Представник 3 особи - ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 був посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Договір був посвідчений на підставі належно оформлених документів на земельну ділянку, без будь-яких обтяжень. Відомостей про існування інших власників на земельну ділянку крім продавця ОСОБА_4 не було.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи вважає, що позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, а зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ще у липні 1990 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради №247 прийняте рішення «Про відвод земельних ділянок забудовників НПО «Фотон». Відповідно до вказаного рішення затверджені списки та відведені земельні ділянки площею 0,06 га під індивідуальне житлове будівництво забудовникам НПО «Фотон», у т.ч. ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 5-6, 7).
26.01.1996 року рішенням виконкому Сімферопольської міської ради № 144 скасоване вищевказане рішення в частині відводу громадянам земельних ділянок відповідно до додатку у зв'язку з відсутністю коштів на будівництво індивідуальних житлових будинків. ОСОБА_4 виключена з числа забудовників в районі с. Новомиколаївка (т. 2 а.с. 10, 11).
Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради народних депутатів Республіки Крим за №295 від 23.02.1996 р. (т. 1 а.с. 51-53) ОСОБА_2 була надана земельна ділянка, площею 600 кв.м. під будівництво індивідуального житлового будинку у районі с. Новомиколаївка.
У 1997 р. позивачем був замовлений та отриманий робочий проект індивідуального житлового будинку у с. Новомиколаївка, ділянка №907 (т. 1 а.с. 34-35).
Рішенням 9 сесії 24 скликання Сімферопольської міської ради за №137 від 17.04.2003 р. (т. 1 а.с. 140) вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_2 у власність.
29.12.2004 р. ОСОБА_2 отримав Державний акт про право власності на вищезазначену земельну (т. 1 а.с. 9-10).
Рішенням 26 сесії 4 скликання Сімферопольської міської ради за №406 від 21.04.2005 р. спірна земельна ділянка по вул. Кемал-Якуба, 88, район Новомиколаївка поз. за ГП-907) у м. Сімферополі також була надана у власність відповідачці ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку (т. 1 а.с. 142), а 21.06.2005 р. ОСОБА_4 отримала Державний акт про право власності серії КМ №021380 (т. 1 а.с. 143).
26.12.2005 р. за договором купівлі-продажу ОСОБА_4 продала ОСОБА_3 земельну ділянку №88, площею 0,0600 га. по АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 62-64).
Суд вважає, що підстав для визнання вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним немає.
Як слідує з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних право чинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання індикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК.
Як вбачається із матеріалів справи, на цей час право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за двома фізичними особами - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
При цьому суд дійшов до висновку про протиправність позбавлення ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку. При цьому це трапилось не з вини відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3
ОСОБА_4 не самовільно заволоділа земельною ділянкою, а на підставі рішення Сімферопольської міської ради, після чого нею був замовлений проект забудови. По те, що вона була виключена зі списку забудовників земельних ділянок НПО «Фотон» не знала.
ОСОБА_3 18.05.2006 р. правомірно отримав Державний акт серії ЯБ №449996 про право власності на вищевказану земельну ділянку. Відповідач є добросовісним набувачем, оскільки не знав та не міг знати про існування у ОСОБА_2 права власності на ту саму земельну ділянку. У цей час ОСОБА_3 здійснює будівництво житлового будинку на належній йому земельній ділянці.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2005 р. та державного акту серії ЯБ №449996 від 18.05.2006 р. ОСОБА_3 є власником земельної ділянки №88, площею 0,0600 га. по АДРЕСА_1 та винесення прийняття рішення про визнання його власником немає потреби.
Таким чином з вини посадових осіб Сімферопольської міської ради було порушене право позивача ОСОБА_2 володіти та розпоряджатися належною йому власністю.
Крім того, ОСОБА_2 з 1996 року не приступив до розробки спірної земельної ділянки та будівництва на неї, у зв'язку з чим шкода йому спричинена не була.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 216, 317, 319, 373, 388 ЦК України, ст.ст. 78, 81, 90 3К України, Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Сімферопольської міської ради, Сімферопольського міського управління земельних ресурсів, 3 особа приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання частково недійсним рішення 26 сесії 4-го скликання Сімферопольської міської ради за №406 від 21.04.2005 р.; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 26.12.2005 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4; визнання недійсними державного акту серії КМ №021380 від 21.06.2005 р., виданого на ім'я ОСОБА_4 та державного акту серії ЯБ №449996 від 18.05.2006 р., виданого на ім'я ОСОБА_3; витребування земельної ділянки та визнання права власності на неї - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_2 про визнання власником земельної ділянки як добросовісного набувача - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3 добросовісним набувачем земельної ділянки №88, площею 0,0600 га. по АДРЕСА_1.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя-