Справа № 127/6165/19
Провадження № 1-кп/127/181/19
10 листопада 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщені суду в м. Вінниці, об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 грудня 2018 року за №12018020040000125, 10 грудня 2019 року за №12019020020002670, 08 січня 2019 року за №12019020020000048,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання в якому просила продовжити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спільно вчинили умисні злочини проти власності, які відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк. На даний час ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зникли та продовжують існувати, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_5 та ОСОБА_4 можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від суду, а тому, з метою попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та недопущення переховування обвинувачених від суду є доцільним продовжити останнім строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Потерпілий ОСОБА_9 та його законний представник ОСОБА_8 підтримали клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора з тих підстав, що наведені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України є надуманими та нічим не підтверджуються. Зазначені в клопотанні прокурора обставини не відповідають обставинам встановленими в судовому засіданні. Його підзахисний ОСОБА_5 перебуваючи на волі жодного разу не порушував обраний щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту. В цей же період, ОСОБА_5 , жодного нового злочину не вчинив та від суду не скривався, а відтак у задоволенні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою просив суд відмовити та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід, що не пов'язаний з позбавленням волі.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_4 не виявив бажання висловити думку з приводу заявленого прокурором клопотання.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_10 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі.
З урахуванням стадії судового розгляду, а також наявності обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 сукупності тяжких умисних злочинів, суд вважає, що наведені обставини дають підстави для висновків про наявність високого ступеню ризику ухилення обвинувачених від суду, ризику можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, тому жоден більш м'який запобіжний захід, на даній стадії судового розгляду, не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_11 під час судового розгляду даного кримінального провадження.
При визначенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує тяжкість та обставини кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , які є тяжкими злочинами (ст. 12 КК України) і щодо яких є обґрунтоване органами досудового розслідування обвинувачення, тяжкість покарання, яке може бути призначено у разі доведення їх винуватості у вчиненні злочинів, а тому суд, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вважає за необхідне продовжити щодо останніх запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, в тому числі і домашній арешт, можуть забезпечити виконання обвинуваченому процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, їх належну поведінку.
Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, обставини, за яких обвинувачені вчинили дії, що ставляться їм в провину.
Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачені, зможуть ухилитися від суду та не виконати їх процесуальні рішення (ризик переховування). На це вказують і матеріали провадження, а саме, те що у зв'язку з неодноразовими неявками обвинуваченого ОСОБА_4 в судові засідання, останнього ухвалою суду від 29.01.2020 року було оголошено в розшук. Після чого, органами національної поліції ОСОБА_4 було розшукано та доставлено в зал судових засідань, де 17.06.2020 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
З урахування вищенаведеного, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з метою забезпечення їх належної поведінки під час розгляду справи, запобіганню уникнення правосуддя, вчинити інше кримінальне правопорушення, що буде відповідати Закону та ст. 5 Конвенції "Про захист основоположних прав та свобод людини".
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, суд, -
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 діб, починаючи з 10.11.2020 року до 08.01.2021 року включно.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на 60 діб, починаючи з 10.11.2020 року до 08.01.2021 року включно.
Строк дії ухвали суду 60 діб, тобто до 08.01.2021 року включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницької установи виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: