3/130/939/2020
130/2224/20
09.11.2020 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду
Вінницької області Шепель К.А.,
розглянувши матеріали, що надійшли від Жмеринського відділу поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , фізичної особи - підприємця, - за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №461389 від 23 вересня 2020 року, складеного поліцейським СРПП Жмеринського ВП Циганюком Ю.Ю., 23 вересня о 13 годині 50 хвилин в м. Жмеринка по вул. Київській ОСОБА_1 керував мотоциклом "SYM CROX" з ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, у лікаря КНП «Жмеринська ЦРЛ», результат 1,73 промілле.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнає в тій частині, що керував транспортним засобом, оскільки він не керував, а знаходився біля транспортного засобу, стан алкогольного сп'яніння не заперечує. Пояснює, що він знаходився біля магазину, коли до нього під'їхали працівники поліції та запитали, чому він без шолома керував мотоциклом, а потім відчули запах алкоголю та в поддальшому склали протокол. Вважає, що відповідальність може бути лише у випадку, коли особа керувала транспортним засобом в стані сп'яніння, а коли лише знаходилась біля нього, то вина відсутня. Далі пояснює, що до магазину все ж таки приїхав на мотоциклі п'ять хвилин потому, будучи випившим.
Відповідно до протоколу ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що згідно з письмовим поясненням ОСОБА_1 , він був зупинений працівниками поліції, оскільки рухався без мотошолома, під час зупинки було виявлено різкий запах алкоголю, в зв'язку з чим йому було запропоновано поїхати на освідування до лікарні, де було встановлено наявність алкогольного сп'яніння з результатом 1,73 промілле.
Відповідно до письмових пояснень лікаря КНП «Жмеринської ЦРЛ» ОСОБА_3 та медичної сестри ОСОБА_4 , за згодою ОСОБА_1 було проведено його огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Алкофор», після продуття якого кількісний показник склав 1,73 %, в зв'язку з чим ними було складено відповідний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та висновок щодо результатів медичного огляду.
З оглянутого в судовому засіданні відео з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 сидів на мотоциклі з працюючим двигуном без шолома, біля нього стояли працівники поліції, які виявили, що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння та запропонували проїхати до лікарня для освідування. Проведення тесту на стан сп'яніння відбувалось лікарем в присутності медичної сестри та працівників поліції, результат тесту чітко показано на камеру - 1,73 промілле.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, доведеною повністю, оскільки він порушив пункт 2.9 а Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на викладені вище докази суддя не приймає до уваги невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 можливості врахування характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини, а також пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин немає, оскільки частиною першою статті 130 КУпАП не передбачені альтернативні види адміністративного стягнення.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, доходжу висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Керуючись статтями 130, 280, 283 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200 (десять тисяч двісті) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.
Відповідно до статті 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
На постанову може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів через Жмеринський міськрайонний суд.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3-х місяців з дня її винесення або з дня вирішення скарги в апеляційному порядку.
Суддя Костянтин Шепель