Справа № 128/3041/20
11 листопада 2020 року м.Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., отримавши заяву ОСОБА_1 , з викликом заінтересованої особи - Вінницької районної державної нотаріальної контори, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
06.11.2020 в провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшли матеріали вищевказаної заяви, які автоматизованою системою документообігу суду було розподілено судді Карпінській Ю.Ф.
При вирішенні питання про можливість відкриття провадження по справі оглядом матеріалів даної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті .
В абзаці другому пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 зазначено, що судами не встановлюється тотожність особи. Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу безвісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Статтею 318 ЦПК України визначено, що у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення,повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Частиною третьою статті 42 ЦПК України визначено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
До заінтересованих осіб не можуть бути віднесені органи державної влади та місцевого самоврядування та інші організації, яким закон надає право засвідчити певний юридичний факт, але своєчасно цього не було здійснено, хоча така можливість не втрачена (наприклад, відмова нотаріальної контори засвідчити факт і час пред'явлення документа).
Такі організації не є заінтересованими особами тому, що вони не визначають правових наслідків цього юридичного факту, а лише засвідчують, реєструють його.
У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказується, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, зокрема з'ясувати, які фізичні особи чи організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявнику та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства.
Згідно з ч. 3 ст. 315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 07.07.1995 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення неправильності записів при реєстрації в державних органах актів народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, зміни прізвища, імені та по батькові громадянина в тому разі, коли органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено заявникові у внесенні змін до записів у актах громадянського стану або коли з цього приводу є спір між заінтересованими особами (між заявником і особами, інтереси яких може зачепити зміна запису, оскільки у них, у зв'язку з цим, виникнуть певні обов'язки).
Так, заява ОСОБА_1 вимогам, встановленим статтею 318 ЦПК України, не відповідає, оскільки заявник просить суд встановити факт, який судовому розгляду в окремому провадженні не підлягає.
В зв'язку з зазначеними недоліками заяви вирішення питання про відкриття провадження в даній справі буде передчасним.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати заявнику термін усунути недоліки заяви, а саме: заявнику слід визначитись з фактом, який підлягатиме судовому розгляду в окремому провадженні, зазначивши при цьому належну заінтересовану особу, суб'єктивні права та обов'язки якої матимуть юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявника, а також в заяві зазначити причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт.
Керуючись ст.ст. 10, 185, 260, 293, 315, 318, 353 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 , з викликом заінтересованої особи - Вінницької районної державної нотаріальної контори, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним даної ухвали, роз'яснивши, що в іншому випадку заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Ю.Ф. Карпінська