Постанова від 10.11.2020 по справі 712/9613/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1775/20Головуючий по 1 інстанції

Справа №712/9613/20 Категорія: на ухвалу Мельник І.О.

Доповідач в апеляційній інстанції

Єльцов В. О.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

суддя-доповідачЄльцов В. О.

суддіБородійчук В. Г., Нерушак Л. В.

секретар Любченко Т. М.

учасники справи:

заявник (скаржник) - ОСОБА_1

зацікавлені особи - приватний виконавець Черкаського виконавчого округу Недоступ Дмитро Миколайович, приватне підприємство «Дисконт», оцінювач нерухомого майна ОСОБА_2 , Державне підприємство «СЕТАМ», покупець ОСОБА_3 , стягувач ТОВ «ОТП Факторинг Україна»

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 жовтня 2020 року про відмову в забезпеченні позову у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подачі до суду,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до його подачі, в якій просила Управління з питань державної реєстрації Черкаського міської ради Центру надання адміністративних послуг у місті Черкаси, 18001, м. Черкаси, вул. Благовісна 170 заборонити вчинення реєстраційних дій щодо нерухомо майна ,яке знаходиться по АДРЕСА_1 .

В заяві вказує, що їй через представника стало відомо про те, що відбулись електронні торги оформленні протоколом № 502242 ДП «СЕТАМ». Висновок з незалежної оцінки нежитлового приміщення станом на 28.05.2020 ПП «Дисконт» не зареєстрований в єдиній базі даних звітів про оцінку відповідно до порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 № 658. Даний факт є підставою для скасування результатів електронних торгів. Крім того, при проведенні торгів вказана недостовірна інформація, що земельна ділянка на якій розташоване належне майно за адресою: АДРЕСА_1 не сформована, кадастровий номер відсутній, земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади м. Черкаси, права користування на земельну ділянку не зареєстровані в ДРРПННМ, орієнтовна площа земельної ділянки 0,0357 га. В той же час, відповідно до кадастрового плану, кадастровий номер земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , - 7110136700-03:022:8088.

Також заявниця додатково зазначила, що оцінка була здійснена без реального огляду об'єкту нерухомості, а також дане майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12017251010003393 від 20.04.2017 та постановою слідчого Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області від 02.04.2020 передана на відповідальне зберігання та оперативне управління Р. М. Кузьмичовій.

Просила забезпечити позов шляхом арешту на нерухоме майно, площею 196,4 кв.м., що розташоване у АДРЕСА_1 та встановити заборону будь-яким особам, у будь-який спосіб вчиняти дії щодо пошкодження, перетворення, переоформлення, перереєстрації, відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі з реєстрації права власності згідно протоколу № 502242 від 16.09.2020 та акту від 25.09.2020 про проведення електронних торгів. Надіслати відповідну ухвалу суду з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Центру надання адміністративних послуг у м. Черкаси, по вул. Благовісна 170.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.10.2020 ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову до його пред'явлення.

Ухвала суду мотивована тим, що заходи забезпечення позову шляхом арешту на нерухоме майно, площею 196,4 кв.м., що розташоване у АДРЕСА_1 та встановлення заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо пошкодження, перетворення, переоформлення, перереєстрації, відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі з реєстрації права власності згідно з протоколом № 502242 від 16.09.2020 та актом від 25.09.2020 про проведення електронних торгів, що належало позивачу, після складання акту про реалізацію майна від 25 вересня 2020 порушує права ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як стягувача у виконавчому провадженні, та права ОСОБА_3 , як переможця електронних торгів

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, заявниця 12.10.2020 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити її вимоги.

ОСОБА_1 вказує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог має пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог чи ефективний захист порушеного права, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Скаржниця вважає, що існує реальна загроза порушення її законних прав та інтересів, а невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду.

По-перше, зазначає, що вона оскаржує Договір про відступлення права вимоги, який був підставою для постановлення рішення суду від 29.10.2013, на виконання якого проводилися торги.

По-друге, майно заявниці ОСОБА_1 не було передано в іпотеку ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та вказаному товариству рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси у справі 712/10102/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки було відмовлено і вказане рішення не оскаржувалося.

Скаржниця вважає, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони на вчинення певних дій не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі та зацікавлених осіб, а лише тимчасово забороняє вчиняти дії з нерухомим майном заявника/позивача та убезпечує від незаконних дій та неправомірних дій з боку зацікавлених осіб.

У відзиві на апеляційну скаргу зацікавлена особа приватний виконавець Недоступ Д. М. вказує, що ОСОБА_1 безпідставно зловживає своїми процесуальними правами на оскарження, оскільки нею отримувалися всі процесуальні документи, які приватний виконавець надсилав боржниці в установленому законном порядку. Зокрема, ОСОБА_1 особисто або через представника була ознайомлена спочатку з постановою про опис арештованого майна (08.05.2020 отримано представником боржника, про що свідчить рекомендоване повідомлення), а потім з висновком суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (05.06.2020 також отримано представником боржника). Вищевказані процесуальні документи ОСОБА_1 не були оскаржені.

Приватний виконавець вважає, що ухвала суду про відмову в забезпечення позову є обґрунтованою та законною, а тому в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову до його подачі до суду, районний суд виходив із того, що заявником ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, суд першої інстанції вказав, що реалізація нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 була здійснена на виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.10.2013, на підставі якого 07.02.2014 видано виконавчий лист № 2-271/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ПП «Карат-2000» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором, що складається з: 376 271,75 грн. - сума основного боргу за кредитним договором СМ-SMEF00/042/2007, що в еквіваленті складає 47 075, 16 дол. США; 355 453,19 грн. - сума основного боргу за кредитним договором СМ-SMEF00/014/2007 , що в еквіваленті складає 44 470,56 дол. США.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси із заявою про забезпечення позову до його подачі до суду.

В обґрунтування своїх вимог вона вказала, що приватним виконавцем Недоступ Д. М. відкрито виконавче провадження № 62006803 від 06.05.2020 щодо виконання виконавчого листа № 2-271/11 від 07.02.2014 виданого Соснівський районним судом м. Черкаси.

21 вересня 2020 року їй через свого представника стало відомо, що згідно протоколу № 502242 проведення електронних торгів 16 вересня 2020 року відбулися торги щодо нежитлового приміщення, загальною площею 196,4 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Переможцем торгів стала ОСОБА_3 . (а.с. 4)

Крім того, заявниця вказала, що Висновок з незалежної оцінки нежитлового приміщення станом на 28.05.2020 ПП «Дисконт» не зареєстрований в єдиній базі даних звітів про оцінку відповідно до порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018 № 658 (а.с. 3).

Даний факт є підставою для скасування результатів електронних торгів. Крім того, при проведенні торгів вказана недостовірна інформація, що земельна ділянка на якій розташоване належне майно за адресою: АДРЕСА_1 не сформована, кадастровий номер відсутній, земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади м. Черкаси, права користування на земельну ділянку не зареєстровані в ДРРПННМ, орієнтовна площа земельної ділянки 0,0357 га. В той же час, відповідно до кадастрового плану, кадастровий номер земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , - 7110136700-03:022:8088.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ППК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, ю передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання тощо.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують у майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Згідно із роз'ясненням, яке міститься в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заходи забезпечення позову шляхом арешту на нерухоме майно, площею 196,4 кв.м., що розташоване у АДРЕСА_1 та встановлення заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо пошкодження, перетворення, переоформлення, перереєстрації, відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі з реєстрації права власності згідно з протоколом № 502242 від 16.09.2020 та актом від 25.09.2020 про проведення електронних торгів, що належало позивачу, після складання акту про реалізацію майна від 25 вересня 2020 порушує в першу чергу права ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як стягувача у виконавчому провадженні, та права ОСОБА_3 , як переможця електронних торгів.

Обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 фактично стосуються недійсності проведення електронних торгів нерухомого майна, що не може вирішуватися передчасно по суті спору і не є предметом оскарження в апеляційному суді.

Колегія суддів вважає, що скаржниця не навела достатніх підстав того, що існує досить висока ймовірність того, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.

В даному випадку, ОСОБА_1 не обґрунтувала в чому полягають об'єктивні ризики невиконання чи виконання майбутнього можливого рішення суду у справі про визнання електронних торгів недійсними, з огляду на те, що реалізація спірного нежитлового приміщення відбулася 16.09.2020 на виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.10.2013, на підставі якого 07.02.2014 видано виконавчий лист № 2-271/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ПП «Карат-2000» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором, що складається з: 376 271,75 грн. - сума основного боргу за кредитним договором СМ-SMEF00/042/2007, що в еквіваленті складає 47 075, 16 дол. США; 355 453,19 грн. - сума основного боргу за кредитним договором СМ-SMEF00/014/2007 , що в еквіваленті складає 44 470,56 дол. США.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Тому, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що заходи забезпечення позову шляхом арешту на спірне нерухоме майно та встановлення заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії щодо пошкодження, перетворення, переоформлення, перереєстрації, відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій, в тому числі з реєстрації права власності згідно з протоколом № 502242 від 16.09.2020 та актом від 25.09.2020 про проведення електронних торгів, що належало позивачу, після складання акту про реалізацію майна від 25 вересня 2020 порушує права ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як стягувача у виконавчому провадженні, та права ОСОБА_3 , як переможця електронних торгів.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову відповідає обставинам справи, ухвалена із додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

На підставі положень ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою яка її подавала.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 38, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 жовтня 2020 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 жовтня 2020 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення - без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Суддя-доповідач

Судді:

Попередній документ
92782186
Наступний документ
92782188
Інформація про рішення:
№ рішення: 92782187
№ справи: 712/9613/20
Дата рішення: 10.11.2020
Дата публікації: 13.11.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Черкаський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (28.09.2020)
Дата надходження: 28.09.2020
Розклад засідань:
02.10.2020 12:30 Соснівський районний суд м.Черкас
Учасники справи:
головуючий суддя:
МЕЛЬНИК ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
МЕЛЬНИК ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
заявник:
Кузьмичова Раїса Миколаївна