Справа №635/7601/19 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/1721/20 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.5 ст.72 КК України
Іменем України
03 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 21.12.2019 стосовно ОСОБА_7 , -
Вищевказаною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 , про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання відповідно ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015року) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Приймаючи вказане рішення районний суд послався на те, що ОСОБА_7 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання зараховано весь період строку його попереднього ув'язнення, а саме з дня його фактичного затримання - 05 березня 2016 року до дня набрання вироком суду законної сили - 07 червня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В апеляційній скарзі засуджений просить вищевказану ухвалу переглянути та зарахувати строк попереднього ув'язнення за правилами ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015року) за весь період перебування його під вартою, а саме з 25.06.2019 по 06.08.2019, так як він перебував в слідчому ізоляторі м. Києва.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого, який підтримав апеляційну скаргу та просив суд зарахувати увесь строк попереднього ув'язнення, з'ясувавши позицію прокурора, який вважав, що апеляція задоволенню не підлягає, а рішення районного суду є законним та справедливим, перевіривши апеляційні доводи та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Так, згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ч. 1 Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» №838-VIII від 26 листопада 2015 року, частину п'яту статті 72 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) викладено в такій редакції: «5. Зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі».
Великою палатою Верховного суду у постанові від 29 серпня 2018 року надано правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України, а саме якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються судами при застосування таких норм права.
Відповідно до вимог абз. 4 ч. 5 ст. 72 КК України, у строк попереднього ув'язнення включається строк:
а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;
в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;
г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;
ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Як свідчать матеріали кримінального провадження та випливає з ухвали суду (т.1 а.с.26) ОСОБА_7 засуджений вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 27 грудня 2017 року, міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишено до набрання вироком законної сили; початок строку відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 05 березня 2016 року; на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 05 березня 2016 року до 20 червня 2017 року із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07 червня 2018 року вирок Жовтневого районного суду міста Харкова від 27 грудня 2017 року залишено без змін.
Вирок суду від 27 грудня 2017 року набрав законної сили 07 червня 2018 року.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 жовтня 2018 року зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 27 грудня 2017 року, строк попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року до 07 червня 2018 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26 листопада 2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Колегія суддів приходить до переконання, що ОСОБА_7 на підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання зараховано весь період строку його попереднього ув'язнення, а саме з дня його фактичного затримання - 05 березня 2016 року до дня набрання вироком суду законної сили - 07 червня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, повністю підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, а тому немає підстав для зміни чи скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 21.12.2019 стосовно ОСОБА_7 , - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді