Справа № 546/145/18 Номер провадження 22-ц/814/2383/20Головуючий у 1-й інстанції Романенко О.О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.
11 листопада 2020 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Кузнєцової О.Ю.,
суддів: Гальонкіна С.А., Хіль Л.М.,
розглянувши заяву судді Гальонкіна С.А. про самовідвід
у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 29 вересня 2020 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2020 року системою документообігу в Полтавському апеляційному суді у цивільній справі № 546/145/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, визначено склад колегії суддів: Кузнєцова О.Ю. - головуючий суддя та судді Гальонкін С.А. та Хіль Л.М.
Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що оскаржувана ухвала постановлена під головуванням судді Романенко О.О., яка протягом тривалого періоду працювала помічником голови суду під керівництвом Гальонкіна С.А.
З цих підстав з метою гарантування упевненості всіх часників справи щодо безсторонності суду при вирішенні цього спору, з метою уникнення сумнівів у об'єктивності та неупередженості суду, суддею Гальонкіним С.А. заявлено самовідвід.
Підстави, за наявності яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), визначені статтею 36 ЦПК України.
Згідно п. 5 частини першої цієї статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом (п. 1).
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутій проти Хорватії» (Kutit v Croatia), № 48778/99, пункт 25, ЕCHR 2002-II).
Наявність безсторонності суду відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначається за суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Об'єктивний критерій полягає зокрема у тому, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
ЄСПЛ у рішення по справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) (пункти 104 та 106) зазначив, що існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований, сумнів у його безсторонності (серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fеуv.Аustria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЕСНК 2000-ХІІ). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Кюббер проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), Series А, № 86).
Отже, з наведеного слідує, що рішення суду, ухвалене за наслідками вирішення спору, не має викликати сумнівів щодо його законності та об'єктивності.
Враховуючи, що суддя, пд. головуванням якого було постановлено оскаржувану ухвалу, працював помічником голови Полтавського апеляційного суду під керівництвом Гальонкіна С.А., зазначене може викликати у сторін сумнів в неупередженості та об'єктивності судді під час вирішення питання про законність та обґрунтованість ухвали суду. Вказане є підставою для задоволення заявленого суддею Гальонкіним С.А. самовідводу.
У зв'язку із задоволенням самовідводу судді Гальонкіна С.А. справу необхідно передати до канцелярії апеляційного суду для повторного розподілу за програмою автоматизованої системи документообігу суду.
Керуючись ст.ст. 36, 40ЦПК України, колегія суддів, -
Заяву судді Гальонкіна С.А. про самовідвід - задовольнити.
Справу передати до канцелярії Полтавської апеляційного суду для повторного розподілу її за програмою автоматизованої системи документообігу суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.Ю. Кузнєцова
С.А. Гальонкін
Л.М. Хіль