Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/347/20 Головуючий у суді І-ї інстанції Бурко Р. В.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.
10.11.2020 року. Суддя Кропивницького апеляційного суду Гончар В.М., за участі особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його представника - адвоката Харченка О.В., розглянув у порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Харченка Олександра Володимировича на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 вересня 2020 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм ПрАТ «Кіровоградобленерго», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно довідки Міністерства доходів та зборів від 27.08.2020 надати реєстраційний номер облікової картки вказаної фізичної особи не має можливості з причини, оскільки фізичну особу з такими реєстраційними даними неможливо однозначно ідентифікувати,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки з оплатним вилученням транспортного засобу «ЗАЗ 110307-40», державний номер НОМЕР_1 , та стягнено судовий збір в розмірі 420,40 грн. на користь держави.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він о 21 год. 37 хв. 25.07.2020, повторно, протягом року, рухався в м. Кропивницькому на перехресті вул. Соборної та вул. Андріївська, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ 110307-40», державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, про що свідчить акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 2532, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Харченко О.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції від 17.09.2020 та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події, а також складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, в діях водія ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є недоведеним, а тому вважає постанову суду незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Так адвокат зазначає, що судом в основу звинувачення взято незаконний протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 125054 від 12.08.2020, складений з порушенням вимог КУпАП, оскільки в матеріалах справи наявний протокол не від 12.08.2020, а від 13.08.2020. Крім того, вказаний протокол від 13.08.2020 містить ряд грубих порушень власних нормативних документів МВС. Так в протоколі зазначено перех. вул. Соборної та вул. Андріївської, мабуть перех. - означає перехрестя означених вулиць. Також в протоколі зазначено скорочену назву особи, яка його склала, а саме т.в.о. нач. ВРОМ ДТП УПП в Кіровоградській області ст. л-нт поліції Ткаченко Артем Михайлович. Протокол взагалі не містить в собі текстового викладення норм, а саме ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, якою передбачені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та повинна ознайомитись під підпис. Зазначене не відповідає вимогам «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», відповідно вимог якої в протоколі про адміністративне правопорушення заборонено вносити виправлення, не заповнювати необхідні передбачені реквізити, а посада та інші реквізити посадової особи повинні бути зазначені повністю, без скорочень. Враховуючи зазначене адвокат вважає, що такі порушення при складанні протоколу робить даний документ неналежним та недопустимим доказом.
Крім того зазначає, що долучений до справи відеозапис складається з двох уривків незначних по часу, знятих з різних ракурсів, не відображає дійсних взаємовідносин працівника поліції з водієм ОСОБА_1 , не містить достатньої потрібної інформації з причин порушення вимоги безперервності запису, тому вказаний відеозапис обставин події є недопустимим доказом.
Вказує на те, що працівником поліції ОСОБА_2 складався протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 125053 від 12.08.2020 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, до суду надійшов зовсім інший протокол, а тому суд не мав би розглядати матеріали стосовно ОСОБА_1 за протоколом серія ДПР18 № 125054 від 13.08.2020 за ч.2 ст. 130 КУпАП.
Також зазначає, що ОСОБА_1 є законослухняним громадянином та водієм, з ознаками алкогольного сп'яніння транспортним засобом не керував, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, з 04.02.2020 закодований від вживання спиртних напоїв, що підтверджується відповідною довідкою. Ні в медичній довідці, складеної безпосередньо в день ДТП, ні у виписці із медичної картки стаціонарного хворого від 29.07.2020 не зазначено, що ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп'яніння.
В свою чергу розглядаючи дану справу суд залишив поза увагою вимоги положення статей 280, 283 КУпАП, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14, статей 62, 129 Конституції України, не надав достатньої ували дослідженню всіх обставин, які стосуються притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, залишив поза увагою пояснення останнього та його як адвоката, та притягнув ОСОБА_1 до відповідальності за неіснуючим протоколом серія ДПР18 № 125054 від 12.08.2020, при цьому не зазначив якими саме копіями рапортів та довідок ( і про що за змістом) підтверджена вина ОСОБА_1 .
Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 та його адвокат Харченко О.В. подану апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та посилаючись на вказані в ній обставини просили вимоги апеляційної скарги задовольнити.
Заслухавши пояснення правопорушника його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши апеляційні доводи вважаю, що апеляційна скарга щодо скасування постанови суду задоволенню не підлягає, за таких обставин.
Із матеріалів справи вбачається, що 25.07.2020 близько 21.40 год. на перехресті вулиць Соборна та Андріївська в м. Кропивницькому мала місце дорожньо-транспортна пригода за участі ОСОБА_1 , який керував автомобілем «ЗАЗ 110307-40», державний номер НОМЕР_1 та який отримав тілесні ушкодження і був доставлений до лікарні. Оскільки водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які не відносяться до категорії середньої тяжкості відповідальність за що передбачена ст. 286 КК України, матеріали були направлені за належністю для притягнення винного до адміністративної відповідальності.
12.08.2020 працівником поліції Ткаченком А.М. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 125052 за ст.124 КУпАП.
Крім того 13.08.2020 працівником поліції Ткаченком А.М. відносно ОСОБА_1 також було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 125054 за ч.2 ст.130 КУпАП.
При розгляді справи суд першої інстанції дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, що підтверджується дослідженими та перевіреними під час судового розгляду справи наступними доказами. Так суд першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначив наступне.
Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, не визнав, посилаючись на те, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, адвокат та ОСОБА_1 зазначали, що останній є закодованим від вживання алкогольних напоїв, що підтверджується довідкою від 04.02.2020.
Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП повністю знайшла своє підтвердження матеріалами справи.
Також суд врахував, що згідно з постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.03.2020, встановлено факт вчинення ОСОБА_1 02.11.2019 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у чому визнано його винним та закрито провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП.
При розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
Даний висновок суду об'єктивно підтверджується дослідженими та перевіреними під час судового розгляду справи в суді першої інстанції так і під час апеляційного перегляду наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №125054 від 13.08.2020, відповідно якогоОСОБА_1 о 21 год. 37 хв. 25.07.2020, повторно, протягом року, рухався в м. Кропивницькому на перехресті вул. Соборної та вул. Андріївська, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ 110307-40», державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, про що свідчить акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 2532; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 125052 від 12.08.2020, відповідно якого ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАПза те, що о 21 год. 37 хв. 25.07.2020, рухався в м. Кропивницькому на перехресті вул. Соборної та вул. Андріївська, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ 110307-40», державний номер НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з іншим транспортним засобом під керуванням водія ОСОБА_3 ; копією довідки про результати проведеної перевірки матеріалів за фактом повідомлення про ДТП від 26.07.2020 внаслідок чого ОСОБА_1 був доставлений в лікарню; копіями рапортів працівників поліції з приводу повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду; протоколом огляду місця ДТП від 25.07.2020 зі схемою та оглядом транспортних засобів водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; письмових пояснень ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про обставини ДТП; актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 2532, який підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, зокрема згідно відомостей якого вбачається, що на основі результатів судово-медичного дослідження крові гр. ОСОБА_1 , 1977 р.н., в крові виявлений етиловий спирт в кількості 3,19 г/дм3; довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення та диском з фіксацією вказаного адміністративного правопорушення, який долучений до матеріалів справи та переглянутий в судовому засіданні.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які об'єктивні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, відсутні і не встановлені.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а його доводи та доводи його захисника з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, так як він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, суд визнав непереконливими через їх необґрунтованість та безпідставність, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 2532, який підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння
Що стосується наданої стороною захисту довідки від 04.02.2020, з якої вбачається, що ОСОБА_1 закодований від вживання алкогольних напоїв, то суд визнав її непереконливим доказом того, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки зазначене повністю спростовуються сукупністю досліджених по справі об'єктивних, належних, допустимих доказів, які є послідовними, достатньо вагомими, чіткими, узгодженими між собою, які досліджені та перевірені судом під час судового розгляду справи, а тому є достовірними, достатніми та відповідають критеріям якості доказів, встановленим в рішеннях Європейського суду з прав людини в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 липня 2011 року та в справі «Яременко проти України» від 12 вересня 2008 року, а тому не викликають сумнівів у суду та покладені в основу постанови.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Зазначеним повністю спростовуються доводи апелянта про те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є недоведеним.
Посилання апелянта на те, що при складані протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 було порушено вимоги «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», так як в них маються скорочення (перех. вулиць замість перехрестя, скорочення посади працівника поліції, який складав протокол), долучений до справи відеозапис складається з двох уривків незначних по часу, знятих з різних ракурсів, тому є недопустимим доказом, що суд залишив поза увагою пояснення правопорушника та його як адвоката та притягнув ОСОБА_1 до відповідальності за неіснуючим протоколом серія ДПР18 № 125054 від 12.08.2020, за обставин вказаних в апеляційній скарзі, не можуть бути враховані апеляційним судом як достатні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події, а також складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки зазначені адвокатом доводи повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні зазначеними вище доказами та зокрема актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 2532, який підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, відповідно матеріалів справи будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені судом докази, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання в тому числі і щодо висновку судово-медичного дослідження (обстеження) № 2532, який підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, у справі відсутні і не встановлені.
Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні. Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів об'єктивність поліцейських або свідків у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена, раніше вони не знайомі.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували надані разом з протоколом серія ДПР18 № 125054 від 13.08.2020 докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, не було наведено.
ОСОБА_1 та його адвокатом не наведено жодних достатніх підстав, які б ставили під сумнів долучені пояснення свідків, які узгоджуються між собою та іншими доказами. Обставини події в поясненнях свідків викладені так, що повністю збігаються із відеозаписами, долученими до матеріалів справи, які є об'єктивними доказами і у сукупності з іншими доказами дають можливість суду із достовірністю встановити обставини справи. Наведена сукупність доказів на переконання суду є достатньою для з'ясування усіх обставин, які підлягають доказуванню в справі про адміністративне правопорушення.
Отже обставини, на які посилається особа, яка притягується до відповідальності та його адвокат, є лише способом захисту з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Перевіривши матеріали справи апеляційний суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений відповідно до ст.256 КУпАП, в ході провадження по справі дотримано вимог ст.245 КУпАП, а судовий розгляд справи проведено у відповідності до ст.280 КУпАП.
Суд, враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого проступку, застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП яке, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Враховуючи зазначене доводи апелянта щодо скасування постанови суду за обставин, викладених в апеляційній скарзі, є не обґрунтованими, а тому в їх задоволення слід відмовити.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Харченка Олександра Володимировича залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 , - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду В.М. Гончар