Справа № 344/12015/20
Провадження № 33/4808/521/20
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Лазарів О. Б.
Суддя-доповідач Васильєв
11 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника адвоката Якубчака О.Р.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Якібчука О.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,громадянина України,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір 420 грн. 40 коп.-
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 06 вересня 2020 року о 03-28 год. в м. Івано-Франківську по вул. Сухомлинського, 2А, керував транспортним засобом марки "AUDI A6" д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, виражене почервоніння шкірних покривів обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Не погодившись з вказаним рішенням суду захисник ОСОБА_1 адвокат Якібчук О.Р. подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
Звертає увагу на те, що станом на 06 вересня 2020 року за ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено адміністративної відповідальності за відмову водія транспортного засобу від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Зазначає, що на офіційному веб-сайті ВР України тест ст. 130 КУпАП викладено із змінами у відповідності до яких посилено відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відповідальність за такі дії віднесено до категорії кримінальних правопорушень.
Таким чином, з 01.07.2020 року набув чинності Закон України від 22.11.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який криміналізував поставлені у провину водію дії.
Вказує на те, що доводи суду про те, що опублікування на сайті ВР України тексту ст.130 КУпАП є неофіційним, суперечать положенням ст.94 Конституції України та ст.139 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України». На думку захисника адвоката Якібчука О.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 , суддя зобов'язаний був винести постанову про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення керівнику Івано-Франківської місцевої прокуратури для організації досудового розслідування.
Захисник Якібчук О.Р. вважає, що суд притягнув ОСОБА_1 незаконно до адміністративної відповідальності, не дивлячись на те, що ним було подано клопотання про закриття провадження у справі.
Зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який після нічного чергування розвозив своїх співслужбовців по місцю їхнього проживання власним автомобілем, а тому він був тверезим водієм. Після зупинки транспортного засобу працівниками поліції, між його колегами і поліцейськими виникла словесна суперечка, в ході якої працівники поліції погрожували їм усім службовими неприємностями на службі, а також викликом на місце представників військової служби правопорядку, а також примусовим медичним оглядом військовослужбовців на стан сп'яніння.
Вказує на те, що при перегляді відеофайлів, долучених до матеріалів справи, не встановлено факту відмови правопорушника від проходження відповідного огляду. ОСОБА_1 особисто не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності свідків. Однак, суд безпідставно не взяв його пояснення до уваги, а обмежився зазначенням, що вони спрямовані на уникнення від відповідальності.
Окрім того, на відеофайлах не відображено наявність свідків, які зазначені в протоколі, а при зачитуванні протоколу поліцейським не оголошено прізвища свідків та їх анкетні дані, що вказує на те, що на місці події свідків не було і що в їхній присутності ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду. Однак, суд неправомірно витлумачив даний доказ проти водія ОСОБА_1 . Пояснення свідків не відповідають вимогам та є сумнівними у їх достовірності.
Зазначає, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду водія на визначення стану алкогольного сп'яніння, передбачений законодавством, а тому проведений з недотриманням вимог закону і є неправомірним.
Суд підійшов до спрощеного розгляду справи, що є неприпустимим.
За таких обставин, вважає, що оскаржувану постанову суду слід скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник адвокат Якібчук О.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати постанову суду та закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Розглядаючи апеляційну скаргу по суті заявлених у ній вимог, суд виходить з того, що відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини адміністративного правопорушення, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 та призначив йому справедливе стягнення в розмірі, який встановлено санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, яке відповідає особі правопорушника та характеру вчиненого правопорушення.
Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Так, суд першої інстанції вказав на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом серії ДПР18 № 404243 від 06.09.2020 року про адміністративне правопорушення з зазначенням двох свідків адміністративного правопорушення з відповідними їх підписами; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких зафіксовано факт відмови проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 ; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А також, дослідивши відеоматеріали що містяться на оптичному диску, вбачалося, що вказаний водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що сукупність вищевказаних доказів підтверджує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 404243 від 06.09.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 06 вересня 2020 року о 03-28 год. в м. Івано-Франківську по вул. Сухомлинського, 2А, керував транспортним засобом марки "AUDI A6" д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, виражене почервоніння шкірних покривів обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором взводу 1 роти 1 БУПП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Шумило С.Я., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою та особою, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
В протоколі зазначено анкетні дані свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із їх власноручними підписами.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано пояснення свідків, відео з камери 1236, відео з автомобільного реєстратора.
ОСОБА_1 було ознайомлено із його правами та обов'язками відповідно до ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у суді м. Івано-Франківська, про що свідчить власноручний підпис ОСОБА_1 .
Посвідчення водія у ОСОБА_1 працівником поліції вилучено та видано тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом, за що правопорушник власноручно розписався в протоколі.
Також ОСОБА_1 було ознайомлено із змістом протоколу, що підтверджується його власноручним підписом.
В своїй апеляційній скарзі захисник адвокат Якібчук О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 стверджує, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можна вважати належними та допустимими доказами, оскільки їх не було на місці події, вони не були допитані в судовому засіданні суду першої інстанції, а їх пояснення написані на заздалегідь заготовленому аркуші бланку,.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що зі змісту вищевказаних письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.2), які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що вони підтверджують, що в їхній присутності водій ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно послався на показання вищевказаних свідків, оскільки останні не допитувались у судовому засіданні.
ОСОБА_1 та його захисник адвокат Якібчук О.В. не наполягали на допиті вказаних свідків у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Разом з тим, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є достатньо вагомими і не мають вирішального значення для вирішання питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки сукупність інших доказів разом із відеозаписом, яким зафіксовано вчинення адміністративного правопорушення, дозволяють повно та об'єктивно встановити обставини, які мають істотне значення для розгляду справи по суті.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт не погоджується із діями працівників поліції, оскільки останні порушили встановлений законом порядок огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння та вважає протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції неналежними та недопустимими доказами.
Зокрема, відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
Зокрема, зі змісту відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції вбачається, що ОСОБА_1 незважаючи на попередження про можливість його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП , відмовився на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу Алкотест Драгер поліцейським та в медичному закладі.(відеофайл 20200906074647000631)
Переглянуті у судовому засіданні апеляційної інстанції відеозаписи надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки на них зафіксовано обставини події, переслідування працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , зупинка вказаного транспортного засобу, пропозиція працівників поліції водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку та відмова водія від проходження такого огляду, складання протоколу про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник погодились з тим, що вказаним відеозаписом зафіксовані обставини, які пов'язані із звинуваченням його у вчиненні адміністративного правопорушення, однак вважають, що вказані відеозаписи не підтверджують факт відмови водія від проходження огляду у встановленому законом порядку.
Разом з тим, вищевказаним відеозаписом доволі чітко зафіксовано, як водій ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'янінням як на місці зупинки транспортного засобу так і у медичному закладі відповідає відмовою.
Так, відповідно до вимог ст. 266 ч. ч. 2, 3 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення.
Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в закладах охорони здоров'я.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вказаного закону присутність двох свідків є обов'язковою тільки при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і не є обов'язковою у разі відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу поліцейським або в медичному закладі встановлюється судом на підставі доказів, які досліджені та оцінені судом за внутрішнім переконанням.
З долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції. вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу Алкотест Драгер та в медичному закладі не погодився.
Крім того, з долучених відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що саме ОСОБА_1 перебував 06.09.2020 року в м. Івано-Франківську по вул. Сухомлинського, 2А, за кермом транспортного засобу під час зупинки працівниками поліції і саме він як водій транспортного засобу відмовився від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав вищевказані відеозаписи належним та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
Апеляційними судом не встановлені обставини, які свідчать про зловживання працівниками поліції своїми правами та фальсифікацію доказів по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Пункт 1.3 ПДР України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, особа, яка керує транспортним засобом може відмовитись від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тільки за наявністю обставин, які передбачені ст.17 КУпАП.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 стверджував, що не знаходився у стані алкогольного сп'яніння і не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, однак, такі доводи спростовуються матеріалами справи..
Зі змісту доводів захисника адвоката Якібчука О.Р. вбачається, що він також вважає, що працівниками поліції було порушено встановлений законом порядок огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння, оскільки вони не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
В результаті перевірки вищевказаних доводів апеляції апеляційний судом не було встановлено порушень, передбаченого ст.266 КУпАП порядку проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння та приписів Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішання питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Апеляційним судом у повному обсязі досліджені та проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи та були надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисником під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
Що стосується вимог захисту про необхідність закриття провадження у справі з підстав скасування акту, який встановлював адміністративну відповідальність, то вони не підлягають задоволенню, з огляду на положення ст. 8 КУпАП, якими визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Враховуючи те, що ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Станом на день вчинення правопорушення ОСОБА_1 відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП не була скасована, підстави для закриття провадження з наведених ним мотивів в апеляційній скарзі відсутні.
Посилання апелянта про необхідність закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що в даний час відсутня відповідальність, передбачена ст.130 ч.1 КУпАП, такі дії законодавець відніс до кримінальних проступків і відповідальність за ці дії передбачена ст.286-1 КК України, є безпідставним.
Відповідно до ч.2 ст.58 Конституції України, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Вказана норма Основного Закону знайшла своє відображення також в ч.2 ст.5 КК України, де зазначено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
У результаті внесення змін до статті 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, була не скасована, а, навпаки, посилена.
До того ж, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 720-IX від 17.06.2020 року, який набрав чинності 03.07.2020 року, до національного законодавства були внесення відповідні зміни, якими фактично була повернута попередня редакція ч.1 ст.130 КУпАП і знову встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
З огляду на те, що дія статті 130 КУпАП у редакції, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення, є ультраактивною, тобто поширюється на нереалізовані або не припинені на момент втрати відповідним законом чинності правовідносини, а дія Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 року, який вводив кримінальну відповідальність і більш тяжке покарання за ці ж дії, поширюється лише на нові правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, а також що на час апеляційного розгляду стаття 130 КУпАП знову діє в попередній редакції, за якою щодо ОСОБА_1 і було складено протокол про адміністративне правопорушення, підстави для закриття провадження у справі, передбачені п.6 ст.247 КУпАП, відсутні.
Постанова районного суду є законною і обґрунтованою, підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення.
Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, особа, яка керує транспортним засобом не може відмовитись від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які передбачені ст.17 КУпАП.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння відмовився від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.
Суд першої інстанції, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, призначив ОСОБА_4 справедливе стягнення, яке відповідає вимогам закону.
З огляду на наведене підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника адвоката Якібчук О.Р. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв