Справа № 346/3866/20
Провадження № 22-ц/4808/1194/20
Головуючий у 1 інстанції Васильковський В. В.
Суддя-доповідач Максюта
10 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів: Бойчука І.В., Горейко М.Д.,
секретаря Капущак С.В.,
з участю: представника апелянта ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до житлової комісії Коломийського гарнізону, начальника Коломийського гарнізону, житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про скасування протоколу засідання житлової комісії, за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_4 , на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, постановлену суддею Васильковським В.В. 17 вересня 2020 року у м. Коломия Івано-Франківської області,
У вересні 2020 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до житлової комісії Коломийського гарнізону, начальника Коломийського гарнізону, житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про скасування протоколу засідання житлової комісії (а.с.1-7). Просив скасувати протокол засідання житлової комісії Коломийського гарнізону за № 18 від 13 серпня 2020 року; скасувати пункт 4 наказу начальника Коломийського гарнізону за № 43 від 30 липня 2020 року «Про проведення позапланової перевірки житлових облікових справ у військових частинах Коломийського гарнізону» щодо продовження повноважень житлової комісії Коломийського гарнізону.
Одночасно подав заяву про забезпечення позову, яку обґрунтував тим, що згідно протоколу засідання житлової комісії Коломийського гарнізону за № 18 від 13 серпня 2020 року розподілено 3 постійних та 9 службових квартир, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Вважає рішення житлової комісії Коломийського гарнізону не законним, оскільки зазначена гарнізонна житлова комісія, як того вимагає наказ Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року за № 380 "Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями" починаючи з серпня 2018 року не обиралась на загальних зборах військовослужбовців військових частин Коломийського гарнізону, а її повноваження в липні поточного року протиправно були продовжені згідно з наказом Начальника Коломийського гарнізону, а тому її рішення не являються правомочними. Таким чином, після розподілу житлових приміщень (службових та постійних) між військовими частинами згідно із протоколом засідання житлової комісії Коломийського гарнізону за № 18 від 13 серпня 2020 року зазначене житло підлягає розподілу житловою комісією військової частини НОМЕР_1 серед військовослужбовців цієї військової частини згідно черги. Однак, на даний час він не має можливості отримати постійне житло, оскільки згідно із протоколом засідання житлової комісії Коломийського гарнізону за № 18 від 13 серпня 2020 року для військової частини НОМЕР_1 виділена 1 однокімнатна квартира, а інші сім квартир являються службовими, тобто частково розподіляються командиром військової частини поза чергою за його рішенням. Згідно відповіді начальника Івано-Франківської КЕЧ району станом на липень 2020 року він перебуває разом із сім'єю (троє осіб) в списках загальної черги Коломийського гарнізону з 25.07.2001 року під №3, а в списках позачергового забезпечення житлом з 03.01.2019 року під № 5. Тому просив вжити заходів забезпечення позову шляхом покладення на житлову комісію військової частини НОМЕР_2 заборони вчиняти будь-які дії щодо розподілу службового та постійного житла між військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , а випадку здійснення розподілу такого житла - покладення заборони його погодження перед Комісією з контролю Міністерства Оборони України (а.с.33-36).
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2020 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено. Заборонено житловій комісії військової частини НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо розподілу службового та постійного житла між військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , а випадку здійснення розподілу такого житла покладення заборони його погодження перед Комісією з контролю Міністерства Оборони України. Копію ухвали для виконання направлено до Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (а.с.52-54).
Не погодившись з ухвалою суду особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_4 , подав апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність.
Апелянт зазначив, що про зазначену ухвалу суду йому стало відомо 27 вересня 2020 року. Як вбачається із наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 458 від 17 серпня 2020 року про виділення службових житлових приміщень, затверджено рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене пунктом 3 протоколу засідання житлової комісії від 13.08.2020 року №9 та командиру військової частини ОСОБА_4 надано встановленим порядком службову двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Таким чином, рішення суду в даній справі може вплинути на його права та обов'язки, так як він та його сім'я залишається без житла і перебуває в стані очікування.
Крім цього, оскаржуваною ухвалою зупинено процес розподілу службового та постійного житла між військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 . Тобто, не лише його, а й інших військовослужбовців, яким було розподілене житло згідно протоколу засідання житлової комісії Коломийського гарнізону за №18 від 13.08.2020 року, порушуються права та інтереси.
Звертає увагу на те, що зупинення отримання дев'яти службових квартир військовослужбовцями не є співмірним із інтересами позивача, так як він претендує на постійну квартиру.
Просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову у вигляді заборони житловій комісії військової частини НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо розподілу службового та постійного житла між військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , а у випадку здійснення розподілу такого житла покладення заборони його погодження перед Комісією з контролю Міністерства Оборони України - відмовити (а.с.57-61).
ОСОБА_3 подано відзив на апеляційну скаргу. Позивач вказує, що зазначені в апеляційній скарзі підстави незаконності оскаржуваної ухвали не відповідають нормам матеріального права, оскільки питання забезпечення житла військовослужбовцям під час проходження військової служби вже врегульовано чинним законодавством. В даному випадку він звернувся із позовною заявою і із заявою про забезпечення позову, оскільки вважає, що колишній начальник гарнізону (апелянт) фактично штучно створив умови щодо розподілу житлової площі між військовослужбовцями Коломийського гарнізону складом неправомочної комісії гарнізону. В подальшому апелянт аналогічні порушення допустив при видачі наказу за №562 від 30.07.2020 року «Про оголошення складу житлової комісії військової частини НОМЕР_1 ». Таким чином, особисто апелянтом як під час виконання службових обов'язків начальника Коломийського гарнізону, так і службових обов'язків командира військової частини НОМЕР_1 було порушено процедуру обрання житлової комісії Коломийського гарнізону, так і було допущено ознаки зловживання своїм посадовим становищем при виданні наказів. У випадку розподілу житловою комісією Коломийського гарнізону трьох постійних квартир (або одну двокімнатну квартиру) для військової частини НОМЕР_1 він (позивач) згідно черговості на поліпшення житлових умов повинен бути забезпечений житлом. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без зміни (а.с.86-90).
Інші учасники справи правом на подання відзиву не скористались, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
У судове засідання не з'явилася відповідачі, про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення усіх учасників справи про день, місце та час розгляду справи шляхом направлення судових повісток рекомендованою поштовою кореспонденцією.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому апеляційний суд розглянув справу за їх відсутності.
Вислухавши пояснення представника апелянта ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_2 , суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги з таких підстав.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із співмірності заявлених вимог, а також з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вказаний висновок суду є обґрунтованим з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 4 Постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Як встановлено із матеріалів справи, що надійшли до суду апеляційної інстанції, між сторонами виник спір з приводу розподілу службового та постійного житла між військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , а саме скасування протоколу засідання житлової комісії №18 від 13.08.2020р., згідно якого було розподілено три постійних та дев'ять службових квартир, а також скасування пункту 4 наказу начальника Коломийського гарнізону за №43 від 30.07.2020р. «Про проведення позапланової перевірки житлових облікових справ у військових частинах Коломийського гарнізону», який стосується правомірності продовження повноважень житлової комісії Коломийського гарнізону.
На підставі оспорюваного рішення житлової комісії Коломийського гарнізону, яке оформлене протоколом за №18 від 13.08.2020 року, начальником гарнізону видано наказ №49 від 13.08.2020р. «Про розподіл службового житла між військовими частинами Коломийського гарнізону», згідно п.5 якого до військової частини НОМЕР_1 (м.Коломия) розподілено сім службових та одну постійну квартиру. Позивач оспорює як зазначене рішення житлової комісії, так і наказ начальника гарнізону.
За змістом п. 10 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Виходячи із предмета спору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розподіл житла та передання його військовослужбовцям до вирішення справи у разі задоволення позову може суттєво утруднити виконання рішення.
За даних обставин доводи апеляційної скарги про безпідставність задоволення заяви про забезпечення позову є необґрунтованими, оскільки заборона вчиняти будь-які дії щодо розподілу службового та постійного житла між військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , а у випадку здійснення розподілу такого житла - покладення заборони його погодження перед Комісією з контролю Міністерства оборон6и України, є тимчасовим заходом і спрямована на збереження майна до вирішення спору. Ці заходи забезпечення позову застосовані для гарантування виконання можливого рішення суду і є співмірними із предметом спору.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було дотримано норми процесуального права при вирішенні питання про забезпечення позову, а тому ухвалу слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_4 , залишити без задоволення, а ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: І.О. Максюта
І.В. Бойчук
М.Д. Горейко
Повний текст постанови складено 11 листопада 2020 року.