Справа № 344/7000/20
Провадження № 33/4808/314/20
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Зеленко О. В.
Суддя-доповідач Малєєв
10 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2020 року,
1. Зміст постанови суду першої інстанції.
1.1. ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього 10200 грн штраф з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік; стягнуто на користь держави 420 грн. 40 коп. судового збору.
1.2. Згідно даних оскаржуваної постанови та протоколу про адмінправопорушення, 28.05.2020 о 19 год. 56 хв. в м. Івано-Франківську на вул. Хіміків, 21 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Sharan», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснював, що керував автомобілем, будучи в тверезому стані, безпідставно був зупинений працівниками поліції, оскільки ПДР України не порушував, пройти огляд із застосування приладу «Драгер» на вимогу працівників поліції у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу відмовився, оскільки вважав, що даний прилад ненадійний, однак бажав пройти огляд у медичному закладі, але виключно після того, коли йому докажуть правомірність зупинки автомобіля.
1.3. Суд першої інстанції, враховуючи наявні в матеріалах адміністративної справи докази, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні всі ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
2. Доводи апеляційної скарги:
- судом порушено норми матеріального та процесуального права;
- судом неповно та неправильно досліджено докази по справі, невірно встановлено обставини;
- суд невмотивовано відхилив подані ОСОБА_1 пояснення, не допитав свідків;
- матеріали справи навпаки спростовують зміст протоколу, підтверджують відсутність в діях апелянта ознак адмінправопорушення та неправомірність дій працівників поліції;
постанова суду незаконна, підлягає скасуванню, а справа - закриттю за відсутністю події та складу правопорушення;
- підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не було, про причини зупинки його автомобіля працівники поліції не назвали;
- копії протоколу він не отримував, на огляд в медзаклад його працівники поліції відмовились супроводжувати;
- ОСОБА_1 не відмовлявся ні від огляду в медзакладі, ні від отримання копії протоколу, ні дачі пояснень, що підтверджується матеріалами справи;
- жодних свідків, зазначених у протоколі, на місці зупинки ТЗ не було, крім пасажира в його автомобілі;
- в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 тимчасово не працює тоді, коли він повідомляв, що працевлаштований.
Просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
3. Провадження в апеляційному суді.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу. Після задоволення його клопотання про виклик свідків в судові засідання не з'являвся, а направив заяву, в якій просив задовольнити апеляційну скаргу і розглянути справу без нього.
Свідки в судове засідання не з'явились.
В апеляційному суді досліджено відеозапис події.
4. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких мотивів.
Норми.
Приписами п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані, зокрема, алкогольного сп'яніння, а відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП (згідно ч. 1 ст. 8 КУпАП у редакції, яка діяла на час учинення).
У разі незгоди пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці огляд водія проводиться в закладах охорони здоров'я ( ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, п. 2.5 ПДР).
Факти і докази.
ОСОБА_1 в скарзі не заперечує факту керування транспортним засобом та зупинки працівниками поліції. Він заперечує правомірність зупинки, факт відмови від медичного огляду в закладі охорони здоров'я і вказує на порушення під час складання протоколу.
Відеозапис події спростовує доводи апеляційної скарги.
По-перше, в матеріалах відео є запис, на якому зафіксовано слідування патрульного автомобіля за автомобілем «Volkswagen Sharan». З відео чітко видно, що на звуковий сигнал поліцейського автомобіля відразу водій не зупинився, а ще рухався і, повертаючи наліво, не увімкнув покажчик повороту.
Вимога зупинки, отже, мала підстави.
По-друге. Після зупинки, на кріслі водія автомобіля «Volkswagen Sharan» перебував ОСОБА_1 . Відеозапис зафіксував спілкування ОСОБА_1 з поліцією.
За зовнішніми ознаками він перебував у стані сп'яніння: порушення мови, поведінка не відповідає обстановці (плутані пояснення, в яких він не визнавав керування і водночас не заперечував, погана вимова слів, брутальна лайка, демонстративна агресивна провокативна поведінка щодо поліцейських із вимогами пояснень зупинки, відмова давати документи, фактичне саботування проведення процесуальних дій).
Тобто, поведінка ОСОБА_1 і констатований у протоколі запах алкоголю указували на явні ознаки алкогольного сп'яніння.
Працівники поліції мали підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння і діяли правомірно, роз'яснивши останньому права та зміст процесуальних дій.
По-третє. Відео містить чітку відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на місці і в закладі охорони здоров'я. Слід указати, що ОСОБА_1 то погоджувався їхати на огляд, то відмовлявся. Заперечував стан сп'яніння, перекрикував поліцейських під час зачитування і роз'яснення йому змісту протоколу. Після зачитування змісту протоколу знову став кричати, що хоче їхати на огляд.
Його поведінка була свідомою, умисною і свідчила про фактичну відмову пройти огляд. Висновок суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, відповідає матеріалам справи.
Рішення.
Порушень під час складання протоколу та судового провадження, які б могли бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, не встановлено.
Рішення суду є законним, обґрунтованим, вмотивованим.
Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2020 року - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду А.Ю. Малєєв