Житомирський апеляційний суд
Справа №285/1372/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2
10 листопада 2020 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_8 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 березня 2020 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст.185 КК України, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Варварівка, Новоград-Волинського району, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 14.04.2014 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік 6 місяців;
- 21.07.2015 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 20.10.2017 року умовно-достроково на 1 рік 9 місяців і 8 дніввизнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст. 357 КК України та призначено покарання;
- Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 21.07.2015 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено його для відбування покарання призначеного відповідно до вироку Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14.04.2014 року у виді 4 років позбавлення волі;
- Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 13.10.2017 року звільнений з місяців позбавлення волі від 20.10.2017 року умовно-достроково на 1 рік 9 місяців і 8 днів, -
визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначено йому покарання у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ухвалено звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України ухвалено покласти на засудженого наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід засудженому не обирався і суд не вбачав підстав для його обрання.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- свинну лопатку вагою 2 кг 54 грами, сало свинне вагою 3 кг 304 грам, гусячі лапи вагою 354 грам, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_9 - залишено потерпілій.
Згідно вироку судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 1 березня 2020 року о 16 годині ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні літньої кухні за адресою АДРЕСА_2 , вирішив повторно, умисно, таємно викрасти з холодильника продукти харчування.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаться непоміченими, ОСОБА_7 підійшов до холодильника, відчинив дверцята та з полиці викрав свинину лопатку вагою 2 кг 54 грами вартістю 195 гривень 13 копійок, сало свинне вагою 3 кг 304 грами вартістю 297 гривень 36 копійок, гусячі лапи вагою 354 грам вартістю 11 гривень 32 копійки.
Після цього, ОСОБА_7 з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_9 матеріальної шкоди загальну суму 503 гривні 81 копійки.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло призначення надто м'якого покарання, та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд першої інстанції. Вказує, що вказаний вирок підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло призначення надто м'якого покарання, та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило ухвалити законне і обгрунтоване судове рішення. Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність відповідно до п.2 ч.1 ст.413 КПК України є застосування судом закону, який не підлягає застосуванню. Так, призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд безпідставно застосував положення ст. 75 КК України та звільнив обвинуваченого від відбування призначеного покарання. При цьому судом враховано обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку (хоча викрадене майно повернуто потерпілій працівниками поліції). Вказані обставини, на думку суду, надають підстави для застосування ст. 75 КК України. Проте судом не враховано, що обвинувачений після відбуття реального покарання на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та повторно вчинив умисний злочин. Також не враховано дані про особу обвинуваченого, який посередньо характеризується, ніде не працює, судимість не погашена, повторно вчинив умисний злочин. Вказані обставини мають значення при виборі заходу примусу і для забезпечення його мети. Сукупність цих обставин свідчить про те, що обране ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст.75 КК України очевидно не сприятиме запобіганню вчиненню нових правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Крім того у вироку суду має місце істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Так, відповідно до вимог ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначається: у разі визнання особи винуватою - формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Як вбачається з вироку, суд при викладенні мотивувальної частини обвинувального вироку зазначив обвинувачення, яке було пред'явлено ОСОБА_7 стороною обвинувачення. Формулювання обвинувачення, яке суд визнав доведеним, у вироку суду відсутнє. Отже, в ході судового розгляду кримінального провадження судом не було встановлено обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Статтею 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вказаних вимог закону не дотримано судом першої інстанції при ухваленні вироку щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України, що свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
В судовому засіданні прокурор підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував проти призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, просив суворо його не карати.
Потерпіла в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги. Учасники апеляційного розгляду не заперечували проти проведення розгляду кримінального провадження без участі потерпілої.
Заслухавши доповідь судді, доводи та пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши вирок суду та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а вирок суду - скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Відповідно до пп.1 п.2 ч.3 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
З аналізу змісту вироку суду, пояснень учасників судового процесу вбачається, що судом не було дотримано в повновму обсязі зазначених вимог закону.
Як вбачається з вироку суду та журналу судового засідання, в судовому засіданні був допитаний обвинувачений ОСОБА_7 , який визнав свою вину. Потерпіла в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи без її участі, цивільний позов не заявляла, будь-яких претензій до ОСОБА_7 не мала, просила обвинуваченого суворо не карати.
Разом з тим, викладаючи зміст вироку, в мотивувальній його частині суд вказав лише обставини вчинення злочину, встановлені органом досудового розслідування, і не виклав обвинувачення, встановлене самим судом в ході судового розгляду даного кримінального провадження.
Апеляційний суд вважає вищевказане неповнотою судового розгляду та істотним порушенням кримінального процесуального закону, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
І беручи до уваги те, що такі порушення неможливо усунути в ході апеляційного перегляду даного кримінального провадження, вирок суду першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 407, 409, 412, 415 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
При цьому відповідно до положень ч.2 ст.415 КПК України, а також враховуючи, те, що судом першої інстанції взагалі не наведено обвинувачення, встановлене ним в ході судового розгляду, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Зазначені доводи апеляційного скарги, що стосуються призначення покарання обвинуваченому, повинні бути перевірені та враховані судом першої інстанції при новому розгляді кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 412, 415 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 березня 2020 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст.185 КК України скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанці.ї
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: