Житомирський апеляційний суд
Справа №272/873/20 Головуючий у 1-й інст. Чуб І. А.
Категорія 96 Доповідач Павицька Т. М.
10 листопада 2020 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т. М.,
суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,
за участю секретаря Кучерявого О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №272/873/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без реєстрації шлюбу, за апеляційною ОСОБА_1 на ухвалу Андрушівського суду Житомирської області від 12 жовтня 2020 року, постановлену під головуванням судді Чуб І.А. в м. Андрушівка,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила встановити факт проживання її та ОСОБА_3 однією сімєю без реєстрації шлюбу. Встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Андрушівського суду Житомирської області від 12 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд зробив помилковий висновок про те, що із заявлених вимог та копій спадкової справи вбачається спір про право на спадкове майно. Проте, ні вона, ні інші особи не заявляють спір про право, оскільки на даний час нею не набуто статусу особи, яка має право на отримання спадщини.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги останньої не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки існує спір про право, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження.
Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша ст.293 ЦПК України).
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 частини другої ст.293 ЦПК України).
Відповідно до ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга ст.315 ЦПК України).
Із змісту заяви про встановлення факту, який має юридичне значення вбачається, що заявник ОСОБА_1 в порядку окремого провадження просила встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У заяві вказала на те, що встановлення даного факту необхідно їй для подальшого звернення до нотаріальної контори та подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: 1) згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвічує факт, що має юридичне значення; 4) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Із матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої ст.294 ЦПК України з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
При розгляді даної справи суд першої інстанції, в порядку ст.294 ЦПК України, витребував у приватного нотаріуса Андрушівського нотаріального округу Вальчука О.М. спадкову справу заведену після смерті ОСОБА_3 .
Так, із копії спадкової справи №85/2020 щодо майна померлого ОСОБА_3 вбачається, що із заявами про прийняття спадщини до приватного нотаріуса звернулися: 21 липня 2020 року ОСОБА_4 , (рідний брат спадкодавця), ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 ( рідна мати спадкодавця).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.
Так, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця (частина перша ст.1261 ЦК України), рідні брати мають право на спадкування в другу чергу (ст.1262 ЦК України), а особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до відкриття спадщини спадкують в четверту чергу ( ст.1264). При цьому, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (зі змісту частин першої та другої ст.1258 ЦК України).
Отже, встановлення факту проживання однією сім'єю пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста ст.294 ЦПК України).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що із змісту заявлених вимог та копії спадкової справи вбачається спір про право на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_3 , який має бути розглянутий у позовному, а не в окремому провадженні.
Із огляду на вищевикладене, апеляційний суд дійшов до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому така залишається без змін, що відповідає положенням ст.375 ЦПК України.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Андрушівського суду Житомирської області від 12 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення 10 листопада 2020 року.
Головуючий
Судді