Провадження № 33/803/1375/20 Справа № 199/6663/20 Суддя у 1-й інстанції - Щербина-Почтовик І.В. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.
04 листопада 2020 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2020 року щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює в “Overtrans”, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
За цією постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП в редакції Закону № 1446-VIII від 07.07.2016 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
При обставинах, встановлених судом першої інстанції, 24.09.2020 року о 22:00 годині в м. Дніпрі по вулиці Солончакова, 101а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volvo FH400» державний номерний знак НОМЕР_1 з причіпом «SCHWARZMULLERS-1» державний номерний знак НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння з особистої згоди водія проводився у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 посилається на диспозицію ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення та зазначає, що він керував транспортним засобом VOLVO FH400 і н/причіпом, який не являється річковим, морським або маломірним судном.
Вказує, що поштою направляв суду клопотання про об'єднання матеріалів справи та направлення її для розгляду до суду за місцем його проживання, яке суд отримав 13 жовтня 2020 року, що підтверджується фіскальним чеком, проте суд в постанові необґрунтовано зазначив про відсутність клопотань та заяв від нього.
Посилається на те, що в протоколі не зазначено дати та часу розгляду справи, а лише вказаний суд, який буде розглядати справу, при цьому повістку він отримав звичайним листом за адресою проживання в день розгляду справи.
На його думку, суддя не мала права розглядати дві справи стосовно нього одночасно, адже його клопотання вона не отримувала, вимоги його не задовольняла та не об'єднувала дві справи в одну.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав, що відповідно до ст. 294 КУпАП не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи про незаконність і необґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, вважаю вимоги апеляції такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані норми закону, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з чим погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 372777 від 24 вересня 2020 року, в якому працівником поліції зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - Драгер 0502, результат якого виявився позитивним 2,76 проміле та з яким погодився ОСОБА_1 , засвідчивши це своїм підписом, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були присутніми під час проходження водієм ОСОБА_1 тесту на стан сп'яніння, результат якого був позитивним 2,76 проміле.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих поліцейському, останній зазначив, що під час загрузки свого тягача з причіпом в м. Дніпрі, вул. Солончакова 101а відпочивав та вживав горілку, а коли зрозумів, що захотів спати - пішов у тягач, щоб перегнати його на стоянку та під час руху потрапив у ДТП, після чого приїхала поліція та провела перевірку за допомогою приладу Драгер, результат був позитивним 2,76 проміле, при цьому вказав, що випив близько 220 мл горілку.
Зазначені пояснення ОСОБА_1 повністю підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.
Апеляційний суд вважає помилковими доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який не являється річковим, морським або маломірним судном, як встановлено диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП в чинній редакції на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення, що унеможливлює його притягнення до відповідальності за даною нормою.
Так, до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018, а саме до 01 липня 2020 року, КУпАП передбачав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість.
Після набрання чинності даного закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції було виключено з частин першої та третьої статті 130 КУпАП та закріплено у статті 286-1 КК України.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 720-IX від 17 червня 2020 року, який набрав чинності 03 липня 2020 року, були внесенні зміни до згаданого Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018, якими статтю 286-1 КК України виключено і таким чином скасована кримінальна відповідальність за вчинення відповідного діяння і залишилася адміністративна відповідальність за статтею 130 КУпАП (в редакції Закону № 1446-VIII від 07.07.2016), тобто за керування транспортними особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно провів розгляд даної справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції статті від 07 липня 2016 року, яка була чинна на час вчинення даного правопорушення та складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що суд необґрунтовано вказав у постанові про ненадходження від нього клопотань, оскільки ним направлялося клопотання про об'єднання справ та направлення для розгляду за місцем його проживання, яке було суд отримав 13 жовтня 2020 року, не підтверджується матеріалами справи, так як вони не містять даного клопотання і підтверджень про отримання його судом не надано.
Окрім цього, сам ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що суддя його клопотання не отримала, вимоги його не задовольняла та не об'єднувала дві справи в одну (а.с. 16).
Крім того, навіть за наявності відповідного клопотання та його не розгляду, суд першої інстанції, розглянувши справу по суті, не допустив порушення вимог КУпАП, оскільки відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, а відповідно до протоколу водій ОСОБА_1 допустив порушення ПДР у м. Дніпро по вул. Солончакова 101а, що територіально відноситься до юрисдикції Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська.
Твердження ОСОБА_1 про відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про час та дату розгляду справи, а повістку суду він отримав лише в день слухання справи також не підтверджується матеріалами справи, оскільки з протоколу видно, що він містить відомості про розгляд справи 14.10.2020 року о 09 годині 30 хвилин, а в матеріалах, окрім судової повістки, є довідка про доставку смс сповіщення про розгляд справи судом 15.10.2020 року о 11 годині 35 хвилин, яке було доставлено ОСОБА_1 03.10.2020 року.
Доводи ОСОБА_1 , що суддя не мала права розглядати дві справи стосовно нього одночасно не ґрунтуються на вимогах закону, порушень норм процесуального та матеріального права, які б були підставою для скасування постанови судді при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
Таким чином, при розгляді справи порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП в редакції Закону № 1446-VIII від 07.07.2016.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, тому постанову судді першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Кононенко