Провадження № 22-ц/803/4463/20 Справа № 201/7614/19 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Доповідач - Макаров М. О.
Категорія 24
03 листопада 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бригадна 11” на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2020 року по справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бригадна 11” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
У липні 2019 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бригадна 11» звернулись до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якій позивач з урахуванням уточнень просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість зі сплати послуг з утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 17180,70 грн., а також судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1921 грн., витрат на правничу допомогу в розмірі 4173 грн.
В обґрунтування позовних вимог з урахуванням уточнень позивач посилається на те, що він є колективним замовником усіх комунальних та інших послуг, які мають сплачуватись власниками приміщень будинку АДРЕСА_1 . Відповідачу ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_2 в зазначеному будинку. Проте відповідач ОСОБА_1 не оплачує належним чином в повному обсязі послуги, у зв'язку з чим станом на 30 квітня 2019 року розмір заборгованості за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території становить 17180,70 грн. Тому представник позивача звернувся до суду з цим позовом і просив його задовольнити.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що оцінюючи надані у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв'язку у сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову і вважав за необхідне відмовити у його задоволенні у повному обсязі у зв'язку з недоведеністю позовних вимог, оскільки наявність заявленого до стягнення позивачем розміру заборгованості відповідачів був спростований останніми.
В апеляційній скарзі ОСББ «Бригадна 11» просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29 жовтня 2007 року (а.с. 11), і не заперечувалось відповідачем ОСОБА_1 у судовому засіданні.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСББ «Бригадна 11» внесене до Державного реєстру як юридична особа 01 квітня 2014 року № 1 224 102 0000 068600 (а.с. 71-72). Керівником є ОСОБА_3 .
Згідно зі статутом ОСББ «Бригадна 11» створено власниками квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом. Вищим органом управління є загальні збори співвласників. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності Об'єднання. До виключної компетенції Загальних зборів належить, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (а.с. 14-20).
Згідно з наданими позивачем копіями рахунків з розрахованою заборгованістю за надані послуги помісячно за період з 30 листопада 2016 року по 30 квітня 2019 року, загальний розмір нарахованих сум для сплати ОСОБА_1 становить 92890,82 грн. (а.с. 24-32 зворот). В рахунку від 30 квітня 2019 року позивач зазначає, що борг ОСОБА_1 становить 17180,70 грн. (а.с. 32 зворот).
При цьому жодного розрахунку заборгованості відповідачів перед ОСББ «Бригадна 11», з якого б вбачалось за який період, внаслідок не оплати яких саме рахунків, виник борг в розмірі 17180,70 грн., позивачем не надано.
Відповідачем ОСОБА_1 надані рахунки позивача за тими ж номерами і датами, що й додані позивачем до позовної заяви, проте розміри нарахованих сум та розміри наявної заборгованості в цих документах відрізняються. Так, наприклад, в повідомленні № 5 від 31 травня 2018 року. наданим позивачем до сплати нараховано 2669,37 грн., борг зазначений в розмірі 17512,68 грн., об'єм спожитої електроенергії 1000 кВт (а.с. 29 зворот, а.с. 104), тоді як в аналогічному документі відповідача містяться такі цифри: нараховано 1587,45 грн., борг 14843,31 грн., об'єм спожитої електроенергії 356 кВт (а.с. 104).
Аналогічні розбіжності наявні в інших повідомленнях, наданими сторонами (а.с. 136-140).
Крім того, відповідачем ОСОБА_1 надано до суду копії платіжних документів про сплату наданих позивачем послуг відповідно до повідомлень-рахунків позивача, надісланих відповідачеві (а.с. 136-140), які (платіжні документи) не враховані позивачем і не відображені в рахунках-повідомленнях, копії яких надані суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд обґрунтовано виходив з того, що оцінюючи надані у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв'язку у сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову і вважав за необхідне відмовити у його задоволенні у повному обсязі у зв'язку з недоведеністю позовних вимог, оскільки наявність заявленого до стягнення позивачем розміру заборгованості відповідачів був спростований останніми.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Виходячи з положень ч.1 ст.17, ст.20, ч. 6, 7, 8 ст.22, ч.4 ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об'єднання співвласників, зобов'язані нести витрати по утриманню спільного майна незалежно від членства в об'єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів.
Відповідно до ч. 8 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» відмова від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно зі ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначеного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доводи апеляційної скарги про те, що ними пред'явлено позовні вимоги лише до ОСОБА_1 , в той час на підставі заяви відповідача, суд першої інстанції залучив ОСОБА_2 , чим порушено вимоги ст. 13 ЦПК України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дані обставини не впливають на правильність оскаржуваного рішення по справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову на підставі розбіжностей в розрахунках, оскільки відповідачем надано лише частину повідомлень, які в повній мірі відповідають копіям наданих позивачем, колегія вважає необґрунтованими, в зв'язку з тим, що в розрахунках, наданих позивачем та повідомленнях, наданих відповідачем суми необхідні для сплати відрізняються, не можливо встановити, яка саме заборгованість за комунальні послуги наявна у відповідачів.
Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку колегії суддів про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях.
Відповідно до частини 1 статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи спір, суд повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.
Отже, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.
Доводи апеляційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволенню.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бригадна 11” - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко