Справа № 161/9599/20 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В. Ф.
Провадження № 22-ц/802/1046/20 Категорія: 68 Доповідач: Здрилюк О. І.
11 листопада 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О.І.,
суддів - Бовчалюк З.А., Карпук А.К.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 серпня 2020 року,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що судовим рішенням від 22.10.2019 з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 19.08.2019 і до досягнення дитиною повноліття.
Оскільки відповідач зобов'язання по сплаті аліментів не виконував, то станом на 28.02.2020 розмір заборгованості становив 22527,10 грн..
Її матеріальне становище не дає їй змоги повноцінно утримувати та забезпечувати належний розвиток дитини, а тому просила стягнути із відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів по лютий 2020 року включно у розмірі 6842,55 грн., а також стягнути понесені нею витрати на професійну правничу допомогу.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 серпня 2020 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6842,55 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 19.08.2019 по 28.02.2020 та 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 840,80 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про відмову в позові.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подала.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Судом встановлено, що сторони являються батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 161/13943/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19 серпня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 допустив заборгованість по сплаті призначених йому щомісячних сум аліментів, що стверджується відповідним розрахунком заборгованості по аліментах, здійсненим заступником начальника Макарівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Згідно даного розрахунку за період з 19.08.2019 по 29.02.2020 відповідачем не сплачувалися аліменти, розмір яких визначено відповідно до середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості і за вказаний період розмір заборгованості по аліментах становить 22527,10 грн., з яких за серпень (з 19.08.2019) - 1471,60 грн., а за період з вересня 2019 року по лютий 2020 року - по 3509,25 грн. щомісяця (а.с.13).
У даному розрахунку зазначено, що при отриманні документального підтвердження про доходи ОСОБА_2 розрахунок аліментів буде проведено відповідно наданих даних.
Оскільки відповідач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів про свої фактичні доходи, які були б меншими чи іншими, то суд першої інстанції вірно взяв до уваги розмір заборгованості по аліментах, наданий позивачем.
Позивач просила стягнути неустойку (пеню), нараховану по лютий 2020 року включно, розмір якої визначила - 6842,55 грн. (а.с.1-2).
За серпень 2019 року аліменти у розмірі 1471,60 грн. не сплачено з 01.09.2019 по 29.02.2020 протягом 182 днів, розмір пені становить 2677,22 грн. (14,71 грн. /1%/ х 182).
За вересень 2019 року аліменти у розмірі 3509,25 грн. не сплачено з 01.10.2019 по 29.02.2020 протягом 152 днів, розмір пені становить 5333,68 грн. (35,09 грн. /1%/ х 152).
За жовтень 2019 року аліменти у розмірі 3509,25 грн. не сплачено з 01.11.2019 по 29.02.2020 протягом 122 днів, розмір пені становить 4280,98 грн. (35,09 грн. /1%/ х 122).
За листопад 2019 року аліменти у розмірі 3509,25 грн. не сплачено з 01.12.2019 по 29.02.2020 протягом 91 дня, розмір пені становить 3193,19 грн. (35,09 грн. /1%/ х 91).
За грудень 2019 року аліменти у розмірі 3509,25 грн. не сплачено з 01.01.2020 по 29.02.2020 протягом 60 днів, розмір пені становить 2105,40 грн. (35,09 грн. /1%/ х 60).
За січень 2020 року аліменти у розмірі 3509,25 грн. не сплачено з 01.02.2020 по 29.02.2020 протягом 29 днів, розмір пені становить 1017,61 грн. (35,09 грн. /1%/ х 29).
Таким чином, загальний розмір неустойки (пені) по несплачених відповідачем станом на 29.02.2020 року аліментах за період з 19.08.2019 становить 18608,08 грн..
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
З урахуванням наведених процесуальних норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позову лише у межах заявлених позивачем вимог, оскільки позивач не змінювала їх розмір.
Посилання в апеляційній скарзі на перевищення судом повноважень в частині розрахунку неустойки (пені) - відхиляються апеляційним судом, оскільки суд розглядає спір із застосуванням вимог ст.ст.10, 13, 263, 264 ЦПК України.
Суд першої інстанції навів обґрунтування та розрахунок неустойки (пені), який відповідачем не спростовано.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він не ухилявся зловмисно від сплати аліментів, оскільки позивач зазначала різні адреси свого проживання і на зв'язок із ним не виходила - відхиляються апеляційним судом, оскільки відповідач у серпні 2019 року отримав пакет документів про стягнення аліментів, де було зазначено адресу позивачки, на яку і вправі був надсилати кошти або ж їх внести у депозит нотаріуса чи нотаріальної контори, як це визначено статтею 537 ЦК України.
Крім того, законодавством не встановлено, що виконання батьками своїх обов'язків щодо утримання дітей має здійснюватися не добровільно, а лише після ухвалення судового рішення і після приведення його до примусового виконання.
Посилання в апеляційній скарзі на інші спори між сторонами щодо способів виховання дитини - відхиляються апеляційним судом, оскільки не впливають на правильність оскаржуваного рішення.
Посилання в апеляційній скарзі на сплату відповідачем з березня 2020 року як поточних аліментів, так і заборгованих не впливає на право позивача вимагати стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, а саме, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Керуючись ст.ст.268 ч.ч.4, 5, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий - суддя
Судді